1.4.2 Вивчення місцевості по карті

 

Загальні правила вивчення місцевості. Місцевість вивчається командирами на ділянках дії свого і сусіднього підрозділів на глибину поставленого завдання. Порядок вивчення місцевості такий. Спочатку по карті ознайомлюються із загальним характером місцевості: рельєфом, населеними пунктами, дорогами, гідрографічною мережею, рослинним і ґрунтовим покриттям.

Під час детального вивчення місцевості керуються такими загальними правилами:

місцевість вивчають і оцінюють стосовно до конкретних дій підрозділу, наприклад, з метою організації системи вогню і спостереження, захисту від зброї масового ураження, визначення прихованих підступів до об’єктів противника і т. п;

місцевість вивчають безперервно, на місці і під час руху, вдень і вночі, з урахуванням сезонних явищ і погоди, а також змін, які відбулися або можуть відбутися на місцевості у результаті бойових дій. У результаті вивчення місцевості командир повинен завжди мати найбільш повні і вірогідні відомості про неї;

місцевість вивчають і оцінюють не тільки „за себе”, але і „за противника”. Це дозволяє установити вплив умов місцевості на його імовірні дії, на розташування його бойових порядків, оборонних споруд і загороджень, а також, виявити слабкі місця у розташуванні свого підрозділу, щоб своєчасно вжити необхідних заходів.

Вивчати місцевість рекомендується у такій послідовності: у наступі – спочатку у своєму розташуванні, а потім у розташуванні противника, в обороні – навпаки.

Перелік основних характеристик місцевості, які вивчаються у різних умовах бойової діяльності, наведені у табл.1.12

.

Таблиця 1.12 – Основні характеристики місцевості

 

Продовження таблиці 1.12