Додаток А

 

ДЕЯКІ ДОВІДКОВІ ДАНІ ЩОДО МІСЦЕВОСТІ

 

1. Ознаки лавинонебезпечних і камнепадонебезпечних місць

 

Снігові зсуви, тобто швидке сходження снігу з усієї поверхні схилу, відбувається після потужних снігопадів. Оповзанням підпадають круті, найчастіше південні схили, які покриті мерзлою травою або затверділою (настовою) сніговою корою, де зчеплення маси свіжого снігу з підстилковою поверхнею буває дуже слабким.

Снігові лавини на відміну від зсувів рухаються не по всьому схилу, як правило, по фіксованих руслах, які становлять собою жолобоподібні балки (схили). Лавини виникають лише на схилах крутизною 20-500, які покриті накопиченнями снігу. Такі зібрання лавин утворюються переважно на випуклих і вигнутих схилах. Снігові обвали можуть відбуватися о будь-якій порі року (у високогірних районах), але найчастіше взимку, після великих снігових опадів, під час відлиг, під час сильних завірюх або одразу ж після них. Морози, які почалися, також можуть збільшувати небезпеку лавин. В ці періоди навіть найнезначніші причини можуть викликати лавину (пересічення лавинонебезпечного скату людиною або твариною, порив вітру, струс повітря від вибуху або навіть гучного окрику).

Ознаками лавинонебезпечних місць є: наявність на схилах гір лавинозборів і жолобів, по яких відбувається рух лавин і каменів; сліди лавин, які зійшли раніше – накопичення снігу і каменів біля підошви скату, вирвані або погнуті дерева і кущі на схилах.

Каменепади (каменеві обвали) найчастіше за все відбуваються у період таяння снігів і льодовиків, під час морозів, сильної жари, грози або сильного вітру. Вони викликаються природним руйнуванням гірських порід, у процесі якого окремі падаючі уламки, швидко скочуючись крутими схилами, зривають і несуть за собою масу інших каменів. Ці каменеві потоки, що стрімко несуться найбільш крутими місцями, переважно по раніше утворених жолобах, мають велику руйнівну силу. Найнебезпечнішіми є скельні ділянки, які утворені сильно розтрісканими виходами гірських порід, круті каменеві скелі з крупним осипом, а також розширені ділянки жолобів. Ознаками місць, яким притаманні каменепади, є борозни і камені, що застряли на засніжених схилах, каменеві осипи біля виходів жолобів, які позбавлені ґрунтів і рослинного покриття, а також велика кількість каменів біля підошви скатів.

 

2. Класифікація по механічного складу пухких ґрунтів

 

 

Продовження додатка А

 

Як видно з таблиці, дрібнозернисті ґрунти розподіляються не тільки за розмірами переважаючих у них частин, але і за вмістом у них глини. Це пояснюється особливою спроможністю глинистих частин, навіть за умови невеликого їх вмісту, впливати на властивості ґрунту: чим більше у ґрунті міститься глинистих частин, тим сильніше виявляється його в’язкість, пластичність, спроможність до розмокання; разом з тим зменшується проникнення води у ґрунт. Супіщані і суглинисті ґрунти додатково розподіляються залежно від вмісту у них глини на важкі, якщо вміст глинистих частин близький до максимального для даного ґрунту, і легкі, якщо кількість таких частин ближче до нижньої межі.

Ґрунти, у яких переважають уламки або частин змішаного складу, називають подвійною назвою залежно від співвідношення складових їх матеріалів, наприклад пісочно-гальковий (якщо переважає пісок) або гальково-пісочний (переважає галька), гравійно-пісочний (переважає гравій) і т.п.

 

Характерні ознаки пухких ґрунтів

 

 

 

 

 

 

 

 

Продовження додатка А

 

3. Класифікація і тактико-технічна характеристика ґрунтів

 

 

 

 

 

 

Продовження додатка А

 

 

4. Деякі орієнтовні дані щодо прохідності місцевості

 

а) приблизна швидкість руху по цілині на підйом  за умови сухого твердого ґрунту, км/год.

 

Час, що потрібний на здійснення маршу у горах по дорогах, визначається із розрахунку середньої швидкості руху 20-25 км/год. вдень і 15- 20 км/год. вночі.

На розмоклих глинистих, льосових ґрунтах, чорноземних, бурих і сірих лісових ґрунтах  швидкість руху знижується на 25-50%.

 

б) приблизна швидкість руху по сніговій цілині, км/год.

 

 

Продовження додатку А

 

в) доступність вертикальних стінок (обривів, ескарпів) і канав ( промоїн)

за умови сухого твердого ґрунту

Примітка. Висоту стінки (h) і ширину канави (а), які долають танки, можна наближено визначити за формулою

                                                                          h = 0,1(2l – m),                                                       (А1)

де l – довжина танка,

    m – висота танка, м.

 

 

г) прохідність річок у брід

Примітка. 1 Під час герметизації двигуна глибина броду для автомобілів може бути збільшена приблизно у 1,5 раза.

2 Крутизна спуску у воду не повинна перевищувати для транспортних машин 10-150, для танків 20-250. Крутизна підйому під час виїзду із води для транспортних машин 4-60, для танків 10-150.

 

 

д) прохідність річок по льоду

 

е) приблизна прохідність незамерзлих суцільних торф’яних боліт

 

Продовження додатку А

 

ж) приблизна прохідність замерзлих боліт