2.2. Структура грошової маси

Грошовий оборот забезпечується певною масою грошей.

Грошова маса є ключовим індика-тором грошового обороту, а регу-лювання її обсягу – вирішальний спосіб досягнення цілей грошово-кредитної політики.

Грошова маса це сукупність запасів гро-шей у всіх їх формах, які перебувають у роз-порядженні суб'єктів грошового обороту в певний момент.

Суб’єкти грошового обороту: приватні особи, підприємства, громадські організації, господарські об'єднання, державні установи тощо, які мають у своєму розпорядженні готівкові гроші чи вклади на різних рахунках у комерційних банках.

Грошова маса має певний кількісний вираз (обсяг у мільярдах чи мільйонах грошових одиниць), надзвичайно складну структуру та динаміку руху. З точки зору якісної характеристики грошової маси важливе значення має її структура, а зважаючи на практику її регулювання динаміка руху обсягу та структури.

Структура грошової маси. Виділяється кілька елементів грошової маси, комбінацією яких можна визначати різні за складом і обсягом показники грошової маси, що називаються грошовими агрегатами.

Вимірювання грошової маси (М) здійснюється з двох боків: 1) з боку центрального банку як емісійного центру країни (відповідний показник грошової маси називається грошо-вою базою); 2) з боку економічних суб'єктів - власників наявних в обо-роті запасів грошей (відповідні показники грошової маси (М) нази-ваються грошовими агрегатами)

Грошовий агрегат - це специфічний показ-ник грошової маси, що характеризує певний на-бір її елементів залежно від їх ліквідності.

Кількість агрегатів, які використовуються в статистичній практиці окремих країн, не однакова. Так, у США застосовуються чотири агрегати для визначення маси грошей, в Англії п'ять, у Німеччині три.

У статистичній практиці України для цілей аналізу і регулювання визначаються і використовуються чотири грошові агрегати: M0, МІ, M2,M3.

M0 гроші поза банками (готівка). Відображає масу національної готівки, яка перебуває поза банками, тобто на руках у фізичних осіб і в касах юридичних осіб. Готівка в касах банків сюди не входить.

М1 містить М0 + кошти на поточних рахунках у національній валюті (розрахунковий та чековий депозити, які не передбачають нарахування процентів або незначні проценти на залишки на рахунках, депозити «до запитання»). Іншими словами: М1 містить М0 + вклади в банках, які можуть бути використані власниками негайно, без попередження банків. В офіційній статистиці НБУ ці вклади називаються переказними коштами у національній валюті.

М2 М1 + кошти на строкових депозитах включно з іменними депозитними сертифікатами банків та валютні кошти, які на першу вимогу можуть бути обміняні на готівку.

M3 М2 + кошти за трастовими операціями банків та цінні папери «майже гроші» (їх не можна використовувати як гроші в поточних розрахункових операціях, але в разі потреби можна перетворити в гро¬ші). M3 сукупна пропозиція грошей у країні.

Грошові агрегати відрізняються між собою не тільки кількісно, але й якісно.

Агрегат M1 виражає масу грошей, яка знаходиться безпосередньо в обігу, реально виконуючи функції засобів обігу ma платежу. Вона най¬тісніше пов'язана з товарною масою, що проходить процес обміну і безпосередньо впливає на ринкову кон'юнктуру. Саме тому цей агре¬гат повинен бути об'єктом найактивнішого регулювання.

У грошових агрегатах M2, M3 враховано нагромадження грошей у різних формах. Ці гроші тимчасово вийшли з обігу, виконуючи функ¬цію нагромадження вартості. Залежно від строків та форми цих нагро¬маджень їх відносять до різних грошових агрегатів.

Обсяг грошової маси в кожному агрегаті визначається різними фак¬торами.

Так, обсяг агрегату M1 передусім залежить від:

- обсягу товарообороту;

- швидкості обігу грошей.

Обсяги інших агрегатів - M2, M3 визначаються:

обсягом товарообороту;

швидкістю обігу грошей;

розвитком кредитних відносин;

рівнем капіталізації грошових доходів суб'єктів обігу тощо.

Показник грошової бази не є ще одним агрегатом грошової маси. Це якісно інший показник, що характеризує масу грошей з боку прояву її на балансі центрального банку. Тому цей показник інколи називають ще грошима центрального банку, який їх безпосередньо контролює і регулює, впливаючи в кінцевому підсумку і на загальну масу грошей.

Грошова база вміщує запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку.

Величину грошової бази Гможна визначити за формулою

,                                  (1)

де сума готівки, що перебуває поза банками;

      сума готівки в касах банків;

      сума грошових коштів (резервів), які перебувають на кореспондентських рахунках банків у центральному банку.

Безготівковий елементгрошової бази відрізняється і якісно, і кількісно від безготівкового елемента грошових агрегатів Ml, M2, МЗ. Він являє собою суму зобов'язань центрального банку перед комерційними. А безготівкові елементи грошових агрегатів це зобов'язання комерційних банків перед своїми клієнтами. Вони формуються комерційними банками як за рахунок коштів, одержаних від центрального банку, так і за рахунок створення грошей самими комерційними банками в процесі кредитної діяльності через механізм грошово-кредитного мультиплікатора.