5.1. Види та наслідки нерегульованої інфляції

Інфляція – процес зниження вартості грошей внаслідок переповнення ними каналів обігу (кількість грошей, які знаходяться в обігу, перевищує суму цін на товари і послуги).

Для суспільства явище інфляції – це процес зміни купівельної спроможності грошей, що супроводжується зростанням цін. Якщо процес зміни купівельної спроможності грошей супроводжується зниженням цін, то це має назву дефляція.

Закономірності виникнення інфляції:

І стадія темпи зростання пропозиції грошей випереджають знецінення грошей, але це випередження поступово зменшується, наближаючись до вирівнювання;

ІІ стадія темпи знецінення грошей випереджають темпи зростання їх пропозиції.

Класифікація видів інфляції:

І критерій за формою прояву:

- цінова інфляція;

- інфляція заощаджень;

- девальвація.

Цінова інфляція це інфляція, що проявляється у формі зростання цін.

Інфляція заощаджень знецінення грошей внаслідок зростання вимушених заощаджень при зафіксованих державних цінах і доходах.

Девальвація знецінення національних грошей  проявляється у зниженні їх курсу до іноземних валют.

ІІ критерій за темпами знецінення грошей:

повзуча;

помірна;

галопуюча;

гіперінфляція.

Інфляція проходить кілька етапів, які відрізняються не тільки рівнем зростання цін, а й впливом на економіку. На першому етапі зростання пропозиції грошей випереджає зростання цін, яке є незначним (до 5% на рік). Вона позитивно впливає на економічний розвиток (повзуча). На наступному етапі темпи зростання цін прискорюються, наближаються до темпів зростання пропозиції грошей і можуть навіть перевищувати їх. Така інфляція називається відкритою, або помірною, і коливається в межах 5-20 % на рік. Вона може мати як позитивний, так і негативний вплив на економічний розвиток. Після цього починаються етапи галопуючої інфляції (20-50% на рік) та гіперінфляції більше 100% на рік. Кожна з цих видів інфляції несе розруху для економіки і соціальної сфери.

ІІІ критерій за чинниками, які спричиняють інфляцію:

- інфляція попиту;

- інфляція пропозиції (витрат);

- монетарна інфляція;

- інфляція багатофакторна.

Інфляція попиту інфляція, викликана підвищенням цін суб'єктів господарювання через підвищення попиту.

Причини інфляції попиту це зміни в кількості грошей, які є в обігу внаслідок збільшення одного з компонентів сукупних витрат (споживчих витрат, державних витрат, інвестицій тощо та напливу інозем¬ної валюти (імпортована інфляція).

Інфляція пропозиції (витрат) інфляція, викликана підвищенням цін суб’єктами господарювання через підвищення витрат на одиницю продукції.

Причини інфляції витрат:

- збільшення номінальної заробітної плати;

- підвищення цін на сировину;

- підвищення рівня оподаткування.

Монетарна інфляція знецінення грошової одиниці обумовлені надмірною пропозицією грошей, завдяки чому збільшуються грошові доходи і платоспроможний попит.

Причини монетарної  інфляції:

-           державна грошово-кредитна політика спрямована на досягнен¬ня таких цілей, як забезпечення високої зайнятості та економічного зростання. У результаті відбувається зростання пропозиції грошей та їх маси в обороті, що спричинює підвищення попиту і цін на товарних ринках, тобто інфляцію;

-           монетизація бюджетного дефіциту за рахунок емісії грошей.

Багатофакторна інфляція інфляція, зумовлена декількома при-чинами одночасно (наприклад, зростання попиту поряд із надмірною пропозицією грошей і підвищенням цін з боку суб’єктів господарювання).

Причини інфляції:

зовнішні:

- зростання цін на світовому ринку;

- скорочення надходжень від експорту;

- від’ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу;

- структурні світові кризи, пов’язані зі зменшенням природних ресурсів;

- війни;

- зростання зовнішнього боргу;

  внутрішні :

- надмірна емісія грошей;

- криза державних фінансів;

- монопольне положення великих підприємств (необґрунто-ване підвищення цін на товари та послуги);

- необґрунтоване підвищення заробітної плати без ураху-вання зростання її продуктивності;

- надмірні військові витрати;

- деформація економіки;

- активізація «тіньової» економіки.

Наслідки інфляції:

соціальні:

- зменшення доходів у верств населення, що живуть за рахунок бюджетних коштів (педагоги, медики, держслужбовці та ін.);

- зменшення доходів у пенсіонерів;

- зменшення доходів у осіб, що живуть за рахунок виплат з соціального страхування (інваліди);

- знецінення заощаджень;

- зниження життєвого рівня населення із фіксованими доходами;

- невпевненість працівників щодо працевлаштування;

- невпевненість підприємців щодо перспектив свого економічного становища;

- скорочення платоспроможного попиту населення;

- загострення соціальних суперечностей у суспільстві;

економічні:

- скорочення обсягів виробництва товарів та послуг, посилення диспропорційності розвитку економіки;

- зниження обсягів інвестицій, скорочення нових капіталовкладень, спад  науково-технічного прогресу;

- розбалансування банківської системи (зменшення обсягів депозитів та подорожчання банківських позичок);

- скорочення обсягів міжгосподарського кредитування;

- поширення бартерних операцій;

- девальвація національної валюти;

- зменшення реальної вартості державних доходів;

- здійснення неконтрольованої емісії грошей;

- дезорганізація зовнішньоекономічних зв’язків, стримання впливу іноземного капіталу, погіршання платіжного балансу країни.

Макроекономічні наслідки нерегульованої інфляції:

довільний перерозподіл доходів (за умови, що обсяг продукції постійний). Збитки отримують: одержувачі фіксованого доходу, кредитори, власники заощаджень. Вигоду можуть отримати: одержувачі плаваючого доходу, дебітори, власники нерухомості та інші особи;

відсутність заощаджень;

збільшення навантаження на платників податків;

ціни не відіграють регулювальної ролі;

гроші не є вимірниками економічних процесів.