6.1. Поняття валюти і валютної системи

Валюта - грошова одиниця, яка використовується для вимірюван¬ня вартості товару і може мати три значення:

грошова одиниця певної країни;

Найчастіше у фінансах валюта це не просто гроші чи грошова одиниця тієї чи іншої країни. Це насамперед грошові цінності, які обслуговують зовнішньоеконо-мічні відносини. Специфіка цих відносин надає національним грошам нову ознаку та статус валюти.Набувши статусу валюти, гроші можуть використовуватися й у внутрішніх економічних відносинах. Уся сфера економіч-них відносин, в якій зв’язки між суб'єктами здійснюються з використанням валютних кош-тів, називається валютними відносинами. Тому валютні відносини за своїм обсягом можуть не збігатися з зовнішньоекономічними відноси-нами.

грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні засоби іноземних держав, виражені в іноземних грошових одиницях, які використо-вуються в міжнародних розрахунках;

умовна міжнародна (регіональна) грошова розрахункова одини-ця (платіжний засіб).

Конвертованість національної грошової одиниці це можливість ле¬гально обмінювати її на іноземні валюти.

За ступенем конверто-ваності виділяють такі види  валют:

вільно конвертована (ВКВ) валюта вільно та необмежено об-мінюється на інші іноземні валюти, є резервною валютою і може використовуватися центральними банками інших країн для на-копичення резервів;

частково конвертована (ЧKB) національна валюта країн, в якій використовуються валютні обмеження для резидентів та за окремими видами обмінних операцій (наприклад, заборона продажу товарів за кордоном за національну валюту);

неконвертована (НКВ) національна валюта, яка функціонує лише в межах однієї країни і не обмінюється на інші іноземні валюти.

Валютний курс ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни.

Види валютних курсів:

фіксовані курси Центральний банк встановлює валютний курс і підтримує його (коливання допускається лише в установлених межах);

гнучкі (плаваючі) валютні курси ціна (курс) валюти вільно встановлюється під впливом попиту і пропозиції на валют¬ному ринку, але при цьому коригується Центральним банком (наприклад, через інтервенцію, тобто купівлю-продаж валюти на міжнародних валютних ринках);

- множинні валютні курси одночасне використання різних ва-лютних курсів. По-перше, курс якоїсь валюти в результаті прий-нятих державою заходів диференціюється залежно від валютних зон, країн або видів торгових, фінансових угод. По-друге, по-няття множинності валютного курсу використовують також у випадку, коли курс валюти А, виражений в одиницях валюти Б, не відповідає відношенню котирувань валют А і Б на світових валютних ринках.

Котирування це визначення курсу валют.

Під час котирування зазначають:

курс продавця, за яким банки продають валюту;

курс покупця, за яким банки купують валюту.

База для визначення валютних курсів - це співвідношення купі-вельної спроможності різних національних валют.

Основний фактор визначення валютних курсів — це паритет купівель¬ної спроможності — співвідношення купівельної сили валют стосовно певної групи товарів і послуг у двох країнах.

Валютна система - це державно-правова форма організації валют¬них (грошових) відносин на території певної країни або на світовому рівні.

Валютна система = валютний механізм + валютні відносини.

Валютний механізм — правові норма та інститути, які діють на на¬ціональному та міжнародному рівнях.

Валютні відносини — стосунки, в які вступають фізичні та юридичні особи на валютних та грошових ринках з метою здійснення валютних операцій.

Складові валютної системи:

національна валюта;

умови конвертованості валюти;

режим валютного курсу;

валютні обмеження в національній економіці;

механізм валютного регулювання і контролювання;

правила використання іноземної валюти тощо.