8.1. Визначення та сутність кредиту

Причиною виникнення кредиту була необхідність одного товаро-виробника продати свій товар, а покупця купити його, коли він ще не отримав гроші за свій товар. Проте з розвитком суспіль-ного відтворення з’явилося чимало інших чинників, що зумовлюють необхідність кре-диту: поява вільних коштів в одних суб'єктів господарювання і виникнення потреби в них у інших; коливання потреб у коштах і джерелах їх форму-вання, які виникають у юридич-них і фізичних осіб та держави; надання в тимчасове корис-тування коштів під майбутні, віддалені в часі, доходи.

Кредит (від лат. credere   довіряти, credo віра):

це цінність, що передається одним суб’єк-том іншому в позику;

       це відносини між фізичними або юридичними особами під час надання один одному певних цінностей (грошей, майна) на пев¬ний термін за певну плату і за умови повер-нення.

Принцип кредитного господарства «купуй зараз, плати потім». Принципи кредитування:

строковість;

зворотність;

платність;

 

забезпеченість;

цільове використання.

Причина появи кредиту коливання потреби в коштах та джерелах їх формування як у юридичних, так і у фізичних осіб. Кредит вирішує суперечність між тимчасово вільними коштами в одних суб’єктів та нестачею коштів в інших суб’єктів.

Сутність кредиту полягає не в масі позиченої вартості, а в тих економічних відносинах, які виникають у зв'язку з рухом вартості на засадах зворотності та платності. Ці відносини характеризуються низкою специфічних рис, які консти-туюють явище кредиту і відрізняють його від інших економічних явищ.

Необхідність кредиту

Необхідність кредиту у сфері обігу кредит полегшує реалізацію то¬варів.

Кредит виник і розвинувся на основі функції грошей як засобу обі¬гу. З його виникненням гроші, окрім функції міри вартості і засобу обі¬гу, почали виконувати й функцію засобу платежу, однією з ознак якої є розрив у часі між передачею товару і грошей із рук у руки.

Необхідність кредиту у сфері виробництва обумовлюється:

коливанням потреб в оборотному капіталі;

коливанням потреб в основному капіталі;

потребами в капіталі для створення нового виробництва чи започаткування підприємницької діяльності.

Необхідність кредиту у сфері споживання обумовлюється коливан¬ням потреб у капіталі, коли потреби фізичних, юридичних осіб або держави перевищують їхні доходи.

Специфічні передумови появи кредиту:

1) необхідність акумуляції тимчасово вільної вартості для надання її в позичку;

довіра, гарантії повернення кредиту;

збіг економічних інтересів кредитора і позичальника: вста-новлення основних параметрів кредитної угоди (розмір і термін позички, величина позичкового процента та порядок його спла-ти тощо), вигідних для обох сторін;

 

Кредит є вартісною категорією і з цього погляду має багато спільного з іншими економіч-ними категоріями грошима, фінансами, торгівлею, капіта-лом тощо. Разом з тим це самостійна категорія, яка має свої функції і особливе призна-чення в економічному житті суспільства.

наявність матеріаль-ної відповідальності учас-ників кредитних відносин за виконання взятих на себе зобов’язань (учасники ма-ють бути юридично самостійними особами, а фізичні особи ма-ють бути дієздатними);

отримування пози-чальником регулярних дохо-дів, за рахунок яких він зможе погасити кредит.

Суб'єкти кредиту це кредитори і позичальники.

Кредитори це учасники кредитних відносин, які мають у своїй власності (чи розпорядженні) вільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб’єктам.

Кредит явище руху, який здійснюється у різних напрямах і на різних рівнях. Рух кредиту у зв’язку з його участю у відтворювальному процесі проходить п’ять етапів:

- формування вільної вартості;

- розміщення вільної вартості в позички;

- використання позиченої вартості на потреби позичаль-ника;

- вивільнення позиченої вартості з обороту позичаль-ника;

- повернення вивільненої вартості кредитору і сплата процентів.

Особливе місце серед кредиторів займають комер-ційні банки. Вони спочатку мобілізують кошти в інших суб’єктів, зокрема, і на засадах по¬зичання, а потім самі надають їх у позички своїм клієнтам. Тому банки можна розглядати як колективних кредиторів.

Позичальники це учасники кредитних відно-син, які мають потре¬бу в додаткових коштах і одержу-ють їх у позичку від креди-торів. Пози¬чальник не є власником позичених коштів, а лише тимчасовим розпо¬рядником.

Особливу роль серед позичальників відіграють комерційні банки. Вони є не тільки колективними кредиторами, а й колективними пози¬чальниками: позичають гроші одночасно у великої кількості креди¬торів та у великих обсягах.

Об'єкт кредиту вартість, яку передає в позичку один суб'єкт ін¬шому позичковий капітал. Іншими словами, кредит - це форма руху позичкового капіталу.