8.3. Теоретичні концепції кредиту

Існують дві основні концепції кредиту: натуралістична та капіталотворча.

За   натуралістичною   теорією   кредиту   (А.Сміт,      Д.Рікардо, Джеймс Міль 1773-1836):

Натуралістична теорія кредиту трактує сутність кредиту з позицій його ролі в забезпеченні руху реального капіталу в натурально-речовій формі, недо-оцінює відносної самостійності руху грошового капіталу і його впливу через кредит на розвиток суспільного виробництва.

-           об’єкт кредиту тимчасово вільний капітал у

натурально-ре¬човій формі;

- кредит це форма руху матеріальних благ, а тому роль кредиту полягає в перерозподілі цих благ у суспільстві;

позичковий капітал є реальним капіталом, тобто капіталом у ре-човій формі;

банки є лише посередниками у кредитних відносинах, які спо-чатку акумулюють вільні кошти, а потім надають їх у позику;

пасивні операції банків є первинними порівняно з активними;

виробництво первинне, а кредит вторинний;

сам кредит не може створювати реального капіталу, оскільки ос-танній виникає тільки в процесі виробництва;

процент частина прибутку, створеного в процесі виробництва;

норма процента залежить від норми прибутку.

Для натуралістичної теорії кредиту характерне те, що:

немає різниці між позичковим і реальним капіталом;

не розглядається зворотний вплив кредиту на сферу виробни-цтва, на оборот реального капіталу;

роль банків зводиться до звичайного посередництва у кредитних відносинах, вони суттєво не впливають на процес відтворення;

процент не залежить від зміни попиту і пропозиції позич-кового капіталу та його впливу на зміну ринкової кон'юнктури.

 

За капіталотворчою теорією кредиту (Джон Ло 1671-1729, Йозеф А. Шумпетер 1883-1950):

Капіталотворча теорія кредиту трактує сутність кредиту як механізм творення капіталу, переоцінюючи самостійність руху грошового капіталу і можливості банків у його розширенні в інтересах розвитку виробництва.

кредит, як і гроші, є безпосередньо капіталом, багатством, а тому розши-рення кредиту означає нагромадження капіталу;

за допомогою креди-ту можна залучати невикористані виробничі можливості країни, накопичувати багатство й капітал;

банки це не тільки посередники у кредитних відносинах, а й творці капіталу;

активні операції банків є первинними щодо пасивних;

кредит не залежить від процесу відтворення і відіграє важливу самостійну роль у розвитку економіки;

капіталотворення за допомогою кредиту не може бути без-межним;

кредит і банки є вирішальними чинниками розвитку виробництва.