1.2.1 Товарні гроші

Обмін за допомогою грошей має істотні переваги перед бартером (натуральним обмі-ном): здешевлює, прискорює, краще гарантує здійснення обмінних операцій, розширює можливості вибору, знімає часові і територіальні обме-ження, створює умови для суспільного контролю і впли-ву на процеси обміну; все це сприяє прискоренню суспіль-ного відтворення.

Випадкова форма вартос-ті функціонує як бартерна економіка, тобто коли не існує загальноприйнятого засобу обміну грошового товару, або грошей (тобто, не існує такого предмета-товару, на який охоче обмінювались би якщо не всі, то переважна більшість товарів) і товари обмінюють безпосередньо один на інший, причому кількість товарів, що обмінюються в кожному випадку обміну, інша, тобто загальноприйнята пропорція обміну товарів відсутня. Щоб у бартерній економіці обмін відбувся, необхідно мати взаємний збіг бажань, тобто і продавець, і покупець, повинні хотіти того, що може запропонувати протилежна сторона. Така торгівля вимагає великих за¬трат часу і ресурсів на пошук інших людей, чиї бажання щодо укладання бартерної угоди збігалися б з їхніми.

Загальна форма вартості

У ході історично-еволюцйного розвитку об’єктивно виникає  група товарів на які завжди можна легко обміняти інші товари:

1) предмети першої необхідності (худоба, сіль, зерно);

2) предмети розкоші (хутро, перли, прикраси як товари, що довго зберігалися і мали високу вартість).

Характерні риси товарних грошей:

функціонували поштучно;

не підлягали поділу;

виступали у своєму природному вигляді.

Необхідність переходу до наступної форми грошей:

потреба однорідності грошей;

потреба економічної подільності грошей;

здатність грошей тривалий час зберігати свою вартість;

здатність легко змінювати зовнішній вигляд;

потреба високої портативності.