6.3.2. Розрахунок за втратою напруги двопровідних мереж

 

Зобразимо двопровідну лінію, що відходить від джерела і живить світильники, приєднані в точках 1, 2, 3, і 4 (рис. 6.1а). Оскільки зображення прямого і зворотного проводів абсолютно симетричне, то дана схема може бути зображена спрощеною як однолінійна (рис. 6.1б). Навантаження світильників задані значеннями струмів навантажень i в амперах, а довжини окремих ділянок l – в метрах, їх опори r – в омах. Струми, що проходять по ділянках лінії, позначені через I, а довжини відрізків лінії і їх опори, рахуючи від джерела живлення до точки прикладання навантажень – через L і R.

 

Позначивши через U1 і U2 напруги на початку і в кінці лінії у вольтах, втрати напруги в обох дротах даної лінії можна визначити за співвідношенням

 

,           (6.10)

 

або в загальному вигляді

 

= ,  B.                   (6.11)

 

Виразимо струми ділянок через струми навантажень споживачів, а опори відрізків ліній від джерела живлення до місця прикладання окремих навантажень – через опори окремих ділянок мережі:

 

;           I2 = i2 + i3 + i4;

I3 = i3 + i4;     I4 = i4.

R1 = r1;    R2 = r1 + r2 ;    R3 = r1 + r2 + r3;

R4 = r1 + r2 + r3 + r4.

 

Тоді можна записати

 

 = (i1 R1 + i2 R2 + i3 R3 + i4 R4),               (6.12)

 

або в загальному вигляді

 

 = 2 .                      (6.13)

 

При однаковому перерізі й матеріалі проводів усіх ділянок лінії можна записати

 

.                              (6.14)

 

Формула дозволяє визначити втрату напруги за струмом навантаження споживачів. У практичних розрахунках навантаження виражаються у ватах або кіловатах, тоді в даному випадку струми i =, де кожне навантаження забезпечується напругою, що відповідає місцю її прикладання.

В освітлювальних мережах за середню розрахункову напругу у споживачів беруть номінальну напругу мережі Uном:

 

,                                 (6.15)

 

де        p – навантаження споживачів, Вт.

Якщо припустити, що втрати напруги визначаються у % від номінальної напруги мережі, навантаження – в кВт, а довжина лінії – в метрах, то формула набере вигляду

 

,                       (6.16)

 

або

 

.                       (6.17)

 

добуток pL називається моментом навантаження і позначається літерою m (M). Якщо для певних умов розрахунку (задана номінальна напруга мережі і матеріал дроту) позначити

 

,                                      (6.18)

 

то

,                             (6.19)

 

або

.                                     (6.20)

 

Приклад 6.2. Визначити втрати напруги у двопровідній лінії напругою 220 В, що виконана алюмінієвим проводом перерізом 10 мм2.

 

 

 

   20м           40 м               30 м            30м               40м

 

 

 

 

0,3 кВт         0,5 кВт           0,5 кВт      0,5 кВт      0,3 кВт

 

Рисунок 6.2 – До  прикладу 6.2

 

% =  =

=(0,320 + 0.560 + 0,590+ 0,5120 ++ 0,3160) = 2,44%.

 

            Мережі з індуктивністю. Розрахунок двопровідних мереж з індуктивним навантаженням на кінці лінії за втратою напруги проводиться за формулою

 

= 2I(R cosφ + X sinφ).                            (6.21)

 

            Якщо припустити, що навантаження задані в кВт, а втрати напруги визначаються у % від номінальної напруги мережі, то формула набере вигляду

 

.              (6.22)

 

            При розрахунку освітлювальних мереж з декількома навантаженнями з однаковим коефіцієнтом потужності можна вважати, що

 

R = r0 L    і    X = x0 L,

 

де r0 і x0 – активний і реактивний опори одиниці довжини лінії, Ом,

тоді

 

.                (6.23)

 

            Для тих випадків, коли індуктивний опір може братися таким, що дорівнює нулю (х0 = 0), втрати напруги визначають за формулою для розрахунку мереж без індуктивності.

 

Приклад 6.3. Визначити втрати напруги у двопровідній лінії напругою 220 В, що живить світильники з лампами ДНаТ потужністю 250 Вт, установлені для освітлення відкритої площадки по два світильники на одній опорі. Мережа виконана по всій довжині алюмінієвим проводом перерізом 16 мм2. Втрати потужності в ПРА до ламп ДНаТ-250 становлять 20 Вт, коефіцієнт потужності навантаження з некомпенсованим ПРА становить 0,4 (соsφ = 0,4), з компенсованим ПРА – 0,82. Активний опір повітряної лінії з алюмінієвими проводами перерізом 16 мм2 становить 1,98 Ом/км, індуктивний опір при відстані між проводами 0,6 м – 0,358 Ом/км.

 

       50 м           20 м        20 м       20 м      20 м

 

2х0,25   2х0,25     2х0,25    2х0,25   2х0,25

 

 

            Застосовуючи формулу для %, знаходимо втрати напруги до кінця лінії при соsφ = 0,4:

 

 

.

 

            При соsφ = 0,82

 

 

.

 

            Якщо не враховувати індуктивності лінії, то втрати напруги виходять менше фактичних і виражаються значенням

 

.