1.2. Спектр оптичного випромінювання, його характеристики та використання окремих ділянок

 

            Спектр електромагнітних випромінювань поширюється від космічного випромінювання із мінімальною довжиною хвилі ( м) до довгохвильових випромінювань генераторів струмів промислової частоти ( м) і наведений на рис. 1.2.

 

1 нм                1 мм

Рентгенівське випромінювання     Оптичне випромінювання

380        760    Радіохвилі

            Ультрафіолетове випромінювання

        200        280        315     Видиме випроміню¬вання Інфрачервоне випромінювання

       1400       3000    

                        Зона

С         Зона

В         Зона

А                     Зона

А         Зона

В         Зона

С        

 

            Відповідно до широкого діапазону зміни довжин хвиль і частот змінюються і властивості випромінювання. Тому весь спектр випромінювань розбитий на області (ділянки). Об'єднання якого-небудь діапазону випромінювань в одну область спектра електромагнітних коливань пояснюється поєднанням принципів збудження та спільністю методів перетворення і використання випромінювання цієї області.

            Надалі нас буде цікавити оптична область (рис. 1.3) електромагнітного випромінювання, або, інакше, оптичне випромінювання (ОВ).

 

 

            Розрізняють оптичне випромінювання:

            а)  просте (монохроматичне);

            б)  складне.

            Монохроматичне випромінювання – випромінювання однієї довжини хвилі (рис. 1.4а).

            Складне випромінювання містить у собі декілька або безліч монохроматичних випромінювань.

            У свою чергу, складне випромінювання може бути:

            а)  суцільним – у якого монохроматичні складові заповнюють без розривів інтервал довжин хвиль, у межах якого відбувається випромінювання (рис. 1.4б);

            б)  лінійчастим – складається з окремих монохроматичних випромінювань, що не примикають одне до одного (рис. 1.4в).