1. Загальні уявлення про хімічну корозію

 

Хімічна корозія – це мимовільний процес взаємодії металу з корозійним середовищем, при якому окиснення металу і відновлення окисного компонента корозійного середовища проходять в одному акті. За умовами проходження процесу розрізняють два види хімічної корозії:

1) газову;

2) корозію в неелектролітах.

Газова корозія – корозія металів, що викликається дією парів і газів зазвичай при високих температурах, коли конденсація вологи на поверхні металів неможлива. Корозія в неелектролітах – це корозія металів у рідинах, що не проводять електричний струм.

Поведінка металів при високих температурах має велике практичне значення і може бути описана за допомогою двох важливих характеристик – жаростійкості і жароміцності.

Жаростійкість – здатність металів чинити опір корозійному впливу газів при високих температурах.

Жароміцність – це здатність металів зберігати при високих температурах високі механічні властивості.

Так, наприклад, алюмінієві сплави жаростійкі, але не жароміцні при температурі 400 – 450 оС. Швидкорізальна вольфрамова сталь при 600 – 700 оС жароміцна, але не жаростійка.