4. Корозія алюмінію та його сплавів

 

Алюміній та його сплави за масштабами виробництва і застосування в промисловості займають одне з перших місць.

Стандартний електродний потенціал алюмінію дорівнює  = –1,66 В. Наявність оксидної плівки підвищує електродний потенціал алюмінію до - 0,55 В (може кородувати і з кисневою, і з водневою деполяризацією). Алюміній має високу корозійну стійкість в нейтральних розчинах електролітів (збільшення і зменшення рН середовища призводить до збільшення швидкості корозії), в концентрованих розчинах нітратної та сульфатної кислот, оцтовій кислоті при невисоких температурах. Сильний вплив на руйнування алюмінію і його сплавів має краплиннорідка і пароподібна ртуть. Сірчисті сполуки в газових середовищах на алюміній не діють.

Дюралюміній – містять: (2,0–7,0) % Cu; (0,4–1,8) % Mg; (0,3–0,9) % Mn. Високих механічних властивостей дюралюміній набуває лише після природного або штучного старіння, схильний до міжкристалітної корозії.

Силуміни – мають такий склад: (0,8–13,0) % Si; (0,2–4,5) % Cu; (0,5–13) % Mg (руйнуються в лугах і в плавиковій кислоті). До недоліків сплавів можна віднести небезпечний контакт із міддю та її сплавами, а також із залізом і сплавами на його основі.