3.2. Анодний захист

 

Анодний захист – захист, який застосовують при експлуатації обладнання в гарних електропровідних середовищах і виготовленого з легко пасивуючих матеріалів – вуглецевих, низьколегованих нержавіючих сталей, титану, високолегованих сплавів на основі заліза. Анодний захист здійснюється приєднанням металевої конструкції до позитивного полюса зовнішнього джерела постійного струму або до металу з більш позитивним потенціалом (катодний протектор). Як катодний проектор можна використовувати такі матеріали, як вуглець, діоксид марганцю, магнетит, діоксид свинцю, що мають значно позитивний потенціал. Метод анодного захисту має відносно обмежене застосування, оскільки пасивація ефективна в основному в окиснювальних середовищах за відсутності активних депасивуючих іонів.

Для успішного застосування анодного захисту об'єкт повинен відповідати таким вимогам:

а) матеріал апарата повинен пасивуватися в технологічному середовищі;

б) конструкція апарату не повинна мати заклепок, кількість щілин і повітряних кишень повинна бути, мінімальною, зварювання повинно бути якісним;

в) катод і електрод порівняння в пристрої повинні постійно знаходитися в розчині.