5.1. Спадкові ферментопатії. Порушення обміну амінокислот (фенілкетонурія (ФКУ). Гістидинемія. Цістинурія. Гомоцистинурія. Лейциноз. Тирозиноз. Цистиноз. Алкаптонурія).

 

Обґрунтування теми: Спадкові хвороби обміну амінокислот після більш чи менш тривалого безсимптомного періоду майже завжди ведуть до порушення психомоторного, а нерідко і фізичного розвитку дітей. У клінічній картині на перший план виступають такі комбінації клінічних синдромів:

- розумова відсталість з патологією зору;

- розумова відсталість та судомний синдром;

- наявність розумової відсталості та ураження шкіри;

- наявність зміненого запаху та кольору сечі;

- ураження печінки та нервової системи.

Виділяють 4 типи аномалій обміну амінокислот:

Порушення, які супроводжуються підвищенням концентрації в крові й сечі (фенілкетонурія, гіпертирозинемія, гістидинемія, триптофанурія, гіперлізинемія тощо).

Порушення, які супроводжуються підвищенням виділення із сечею без змін вмісту в крові (гомоцистинурія, цистатіонінурія тощо).

Спадкові порушення транспорту амінокислот (цистинурія, гіпергліцинурія тощо).

Вторинні гіпераміноацидурії як результат вторинних тубулярних порушень.

Відмічається зростання генетичного вантажу серед населення. В 70-х роках минулого століття об’єм генетичного вантажу з екстраполяцією на весь період життя становив 10,5%, а в 2000 році, за даними Наукового Комітету з дії атомної радіації при ООН, зріс до 74%. За даними ВООЗ, 4,5% дітей народжуються з тією чи іншою спадковою патологією. Хвороби обміну речовин становлять 4,6% серед причин інвалідності дитячого віку (Новикова І.В., 2005). Порушення синтезу амінокислот займають провідне місце і зустрічаються з частотою від 1 на 1050 до 1 на 54667 (Lukas Z., 1995). У пацієнтів з уродженою помилкою метаболізму наявний первинний ензиматичний дефект і спостерігається підвищення рівня однієї або більше амінокислот у крові і/або сечі. Це призводить до множинних порушень функції різних органів та систем. У результаті високої чутливості нервової системи до дисбалансу амінокислот часто клінічними проявами цих хвороб є розумова відсталість, неонатальні судоми розвиваються в 6% випадків, спадкові хвороби обміну становлять 18% від усіх синдромальних епілепсій. Порушення обміну амінокислот призводить до органічних змін у головному мозку. Рання доклінічна діагностика можлива у випадку врахування таких ознак, як черепно-лицьовий диморфізм, уроджена чи проявлена м’язова гіпотонія, судомний синдром, незвичайний запах сечі, відставання моторного розвитку, ангіоектазії, пігментні плями, зміни шкіри.

Знання перебігу цих порушень обміну амінокислот дає змогу забезпечити  своєчасну діагностику та адекватну терапію.

Навчальна мета

Загальна

- вивчити основні прояви аномалій обміну амінокислот;

- вивчити основні методи діагностики, які використовуються для підтвердження аномалій обміну амінокислот.

Конкретна

Студент повинен знати:

- несприятливі фактори, які впливають на частоту та розвиток цих захворювань;

- методи дослідження, які застосовуються при діагностиці аномалій обміну амінокислот;

- клінічну картину захворювань цієї групи;

- методи корекції аномалій обміну амінокислот.

Студент повинен уміти:

- збирати анамнез та проводити обстеження хворих;

- уміти приймати рішення щодо уточнення діагнозу на основі знання структури генетичної служби України.

Студент повинен оволодіти  практичними навичками:

- уміти проводити клінічне обстеження хворих з аномаліями обміну амінокислот, знати особливості клінічних проявів, проводити оцінку одержаних результатів;

- уміти виділяти основні критерії постановки діагнозу таким хворим;

- уміти призначити лабораторне та інструментальне обстеження хворим з підозрою на аномалії обміну амінокислот;

- уміти підготувати направлення хворому на консультацію генетика до обласного та регіонального медико-генетичного центру.