ВСТУП

 

Як випливає з назви дисципліни «Оптимальні та адаптивні системи», у конспекті лекцій розглядається теорія проектування оптимальних та адаптивних систем. Отже, теоретичний матеріал цієї дисципліни зручно викладати, поділивши його на дві частини:

- оптимальні системи;

- адаптивні системи.

У широкому розумінні слово «оптимальний» означає найкращий (щодо деякого критерію ефективності). Критеріями оптимальності, за допомогою яких здійснюється вибір, можуть бути якість динаміки процесів управління, надійність системи, її вага і габарити, вартість, енергоспоживання та ін., або сукупність цих критеріїв із деякими ваговими коефіцієнтами.

Для знаходження оптимального управління використовують математичний апарат варіаційного обчислення, принцип максимуму Л. С. Понтрягіна та метод динамічного програмування теорії оптимального управління. Ці теорії є фундаментом для побудови оптимальних систем.

Проектування систем автоматичного управління при невизначених параметрах об’єкта завжди було однією з центральних проблем теорії автоматичного управління. У цьому випадку виникає необхідність створення регуляторів, параметри яких змінюються так, щоб точність і якість системи залишалися незмінними. Системи з такими регуляторами називають адаптивними. У теорії адаптивних систем розглядаються різні типи адаптивних систем та принципи їх побудови.