9.2. Схеми адаптивних систем

 

Узагальнену схему адаптації (рис. 9.1) можна умовно зобразити у вигляді дворівневої конструкції, нижній рівень якої являє основну систему управління (УП+ОУ), а верхній рівень – пристрій адаптації (ПА), що являє собою сукупність пристроїв, використовуваних для цілеспрямованої зміни властивостей основної системи відповідно до сформульованих цілей адаптації.

 

 

Розглянемо принцип роботи адаптивної системи. Пристрій адаптації (ПА), отримуючи необхідну інформацію про корисний сигнал , зовнішній вплив , стан системи  та сигнали управління на вході ОУ , аналізує її та, порівнявши з вимогами до показника якості, виробляє сигнал, під дією якого змінюються структура та параметри (або тільки параметри) УП так, щоб критерій якості відповідав вимогам.

Структура АС проектується на основі одного із двох підходів:

1) прямого (безідентифікаційного);

2) ідентифікаційного.

При прямому підході (рис. 9.2 а) у складі ідеального УП передбачена група варіативних параметрів, що дозволяють адаптуватися системі при зміні властивостей ОУ і зовнішніх впливів. При цьому аналізуються не вхідний сигнал  та зовнішній вплив , а результат їх впливу на ОУ, тобто вихідні стани системи ,  та помилка регулювання . ПА реагує на відхилення вихідних параметрів від заданих (не аналізуючи вхідних  та ), змінюючи варіативні параметри УП при зміні властивостей ОУ та зовнішніх впливів так, щоб показник якості був або незміненим (для СНС зі стабілізацією якості), або набував оптимального значення (для СНС із оптимізацією якості). У цій схемі адаптації властивості ОУ та зовнішні впливи не визначаються. Реалізація безідентифікаційного підходу приводить до адаптивних систем із еталонною моделлю.

При ідентифікаційному підході (рис. 9.2 б) визначаються параметри та характеристики корисного сигналу  та зовнішнього впливу . За певним алгоритмом пристрій адаптації аналізує ці параметри та вираховує оптимальні значення параметрів управляючого пристрою, після чого ПА змінює реальні параметри УП, щоб вони дорівнювали оптимальним значенням. Реалізація ідентифікаційного підходу приводить до адаптивних систем із моделлю, що налаштовується.