3.4 Правила підтушовування і написів умовних знаків

 

При нанесенні положень військ, різних за часом, їх умовні знаки доповнюються пунктирними, штриховими лініями або підтушовуванням. Час, до якого належить положення, зазначається під назвою частини, підрозділу всередині умовного знака або поряд з ним. На одну карту наноситься, як правило, не більше чотирьох положень (рис. 3.7).

Підтушовування треба виконувати так, щоб воно не затемнювало умовних знаків і топографічної основи карти, наносилося з невеликим просвітом (0,5 мм), обов’язково з середини, а не із зовнішнього боку лінії, яка позначає межі району.

Обстановка на один і той самий час як за свої війська, так і за війська противника відтіняється однаковими знаками або підтушовується олівцем одного кольору (рис. 3.8).

 

 

Пояснювальні написи необхідно розташовувати усередині умовного знака або поряд з ним чи на вільному місці із стрілкою, спрямованою вістрям до відповідного умовного знака.

Якщо напис усередині знака не вміщується, то необхідно східну частину овалу розірвати (коли напрям дій наших військ західний, північний або південний), а потім зробити напис.

Скорочення та інші пояснювальні написи, які відносяться до обстановки, розміщують паралельно до нижнього (верхнього) зрізу аркуша карти або паралельно до горизонтальної лінії координатної сітки із заходу на схід (рис. 3.9).

Написи роблять навпроти середини фронту підрозділу, на вільному місці, на відстані від нього приблизно на 2/3 глибини бойового порядку.

 

 

Напрям руху військ позначається стрілкою. Вістря стрілки вказує на місцезнаходження голови колони основних сил.

Рубежі контратак наносять на глибину бойового порядку військ.