3.5 Правила нанесення розмежувальних ліній, рубежів розгортання (переходу в атаку) і бойових завдань

 

Розмежувальні лінії наносять не менше ніж трьома пунктами, один з яких має бути на лінії зіткнення військ (на передньому краї). Пункти перелічують від тилу до фронту, а при виході з бою і відході - в бік відходу. Якщо пункт не входить до району, смуги дій, то перед його назвою зазначають („викл.”) (рис. 3.10).

Спочатку наносять лінію праворуч, потім - ліворуч. В обороні - на граничну досяжність своїх артилерійських засобів. У контрнаступі (наступі) - на глибину отриманого бойового завдання. У тил - на глибину бойового порядку частини, підрозділу. При цьому довжина пунктирної лінії повинна бути: між батальйонами – 5 мм з розривом 2-3 мм; між бригадами – 10-15 мм з розривом 5-6 мм, посередині розриву ставиться крапка; а окремими бригадами – суцільною лінією. Величину півкола вибирають залежно від характеру місцевого предмета: біля висот, мостів, невеликих населених пунктів або їх околиць, як правило, наносять півкола радіусом 3-4 мм; біля великих міст, великих лісових масивів - 6 мм (рис. 3.11).

Напрямки контрнаступу, контратаки, наступу, головного удару наносять декількома пунктами на всю глибину бойового завдання (встановлену глибину) або послідовно згідно із завданнями, починаючи з переднього краю або рубежу переходу в атаку.

Напрямок головного удару в тактичній ланці позначають тільки пунктирною лінією зі стрілкою без додаткових позначок. Першою точкою вказують місцевий предмет на передньому краю оборони противника. Остання точка повинна знаходитися перед рубежем кінцевого завдання.

Бойові завдання механізованих і танкових підрозділів у наступі наносять на карту пунктирною лінією зі стрілкою. Довжина пунктирної лінії для позначки роти становить 4 мм з відстанню між пунктирами до 2 мм, а для батальйону - як для розмежувальної лінії. Перед вістрям стрілки проставляють поперечні рисочки: одна – взвод, дві – рота, три – батальйон (рис. 3.12).

 

У наступі завдання рот і батальйонів за глибиною можуть збігатися. У цьому разі наносять один рубіж з відповідними пояснювальними написами.

Рубіж переходу в атаку (вводу в бій) наносять на карту з урахуванням рельєфу місцевості. При цьому поряд з умовним знаком необхідно зазначити, який підрозділ виходить на цей рубіж.

Вогневі (стартові) позиції та райони розташування артилерійських (ракетних) підрозділів наносять з урахуванням калібру та виду артилерії (ракет). Рубіж розгортання протитанкового резерву позначають суцільною лінією.

Написи на планувальних рубежах розміщують позаду або зверху (знизу) від них. Вихідне положення підрозділу у вихідному районі при наступі з положення безпосереднього зіткнення з противником показують тільки на ділянці прориву оборони противника пунктирною лінією. Після того як підрозділи займуть вихідне положення для наступу, його наносять на карту суцільними лініями.