1.4 Призначення робочої карти і вимоги до неї

 

Перед тим як розглянути призначення робочої карти, з’ясуємо сутність топографічної карти.

Топографічна карта, на якій графічно за допомогою умовних тактичних знаків та скорочених позначень відображаються тактична обстановка та її зміни під час бою, називається робочою картою того командира, який її веде [5].

Робоча карта є одним з основних бойових документів, за допомогою якого командир організує і здійснює управління підрозділом у бою.

Робоча карта призначена для вирішення багатьох і різноманітних завдань. Насамперед за допомогою робочої карти командир може:

- з’ясувати отримане бойове завдання;

- вивчити і оцінити обстановку;

- прийняти рішення;

- поставити бойові завдання підлеглим підрозділам;

- віддати вказівки щодо взаємодії, бойового, тилового і технічного забезпечення;

- скласти донесення та доповісти про обстановку старшому командиру;

- інформувати сусідів;

- пересуватися з підрозділом на місцевості, на якій

важко орієнтуватися;

- вирішувати завдання з вогневого ураження противника.

Робоча карта повинна відповідати певним вимогам, найважливішими з яких є наочність, повнота і точність нанесення тактичної обстановки.

Наочність – передбачає чітке зображення бойової обстановки з визначенням її основних елементів. Вона досягається правильним нанесенням тактичних умовних знаків, розміщенням на робочій карті службових і пояснювальних написів, правильним підніманням карти.

Повнота нанесення обстановки – це дані, які необхідні конкретному командиру для управління підлеглими підрозділами в бою.

Виконання цих вимог дозволить зменшити час при нанесенні тактичної обстановки, полегшити використання робочої карти і, що дуже важливо, збереже в таємниці задум командира щодо організації бойових дій.

На робочу карту командира артилерійського (ракетного) підрозділу наносять:

- положення і склад противника, розташування його сил та засобів, пунктів управління;

- склад, положення та бойові завдання механізованих (танкових) підрозділів, їх пункти управління, а також дані про сусідів в обсязі, необхідному для взаємодії;

- завдання, що виконуються засобами старшого командира в інтересах загальновійськового підрозділу;

- завдання з вогневого ураження противника (завдання з нанесення ракетних ударів), що виконуються підрозділом;

- пункти управління старшого командира;

- вогневі (стартові) позиції (основні, запасні, тимчасові), місця командно-спостережних (спостережних) пунктів (пунктів управління);

- основний напрямок стрільби (пуску);

- орієнтири;

- рубежі, пункти, позиції доданих засобів артилерійської розвідки;

- максимальна та мінімальна дальність стрільби (пуску);

- маршрути та порядок висування, розгортання, переміщення та маневру в ході бою;

- безпечні рубежі віддалення від розривів своїх снарядів (ударів ракет у звичайному спорядженні);

- необхідні дані про розташування підрозділів технічного забезпечення (технічної позиції) і тилу.

Для протитанкових артилерійських підрозділів (ПТРК), крім того, - положення, рубежі розгортання та смуги вогню протитанкових засобів.

На робочу карту також наносять умовні найменування місцевих предметів і орієнтири, метеорологічні дані, позивні вузлів зв’язку, станцій і посадових осіб, сигнали управління і сповіщення, дані про наявність і витрату боєприпасів (ракет).

Координатну сітку карти кодують відповідним способом.

На робочу карту старшого офіцера батареї (командира вогневого взводу, начальника пускової установки) наносять:

- передній край противника і положення своїх передових підрозділів;

- вогневі завдання, які виконує батарея;

- основний напрямок стрільби (пуску), командно-спос-тережні (командні) пункти дивізіону, батареї і загальновійськового підрозділу, якому батарея додана або дії якого підтримує;

- позицію (пункт, пост) призначеного для обслуговування стрільби підрозділу артилерійської розвідки;

- вогневу (стартову) позицію батареї, пункт управління вогнем дивізіону;

- заплановані райони вогневих (стартових) позицій у ході бою, а також порядок переміщення і маневру;

- необхідні дані про розташування підрозділів технічного і тилового забезпечення (технічні позиції), радіаційну та хімічну обстановку;

- позивні станцій і посадових осіб, сигнали управління і сповіщення.

На робочу карту командира взводу управління наносять:

- передній край оборони противника, цілі, які розвідані зі своїх спостережних пунктів і отримані від сусідів та інших джерел;

- положення і завдання загальновійськових підрозділів в обсязі, необхідному для взаємодії;

- спостережні пункти дивізіону, батареї, вогневі позиції, основний напрямок стрільби;

- умовні найменування місцевих предметів і орієнтири;

- смугу (сектор) розвідки, райони особливої уваги;

- дані радіаційної, хімічної обстановки;

- позивні посадових осіб, сигнали управління і сповіщення;

- схему радіо- і кабельного зв’язку батареї;

- розрахунок сил і засобів зв’язку.

Точність нанесення обстановки має виняткове значення. Нанесена на робочу карту тактична обстановка повинна точно відповідати дійсному положенню своїх військ і противника на місцевості.

Неточність нанесення обстановки спричиняє в бойових умовах небажані, а дуже часто і тяжкі наслідки. Так, наприклад, неточне нанесення на робочу карту положення своїх підрозділів може призвести до того, що вони будуть уражатися вогнем артилерії (ракет), яка веде вогонь із закритих вогневих (стартових) позицій.

 

 

 

Питання для повторення та самоконтролю

 

Як класифікуються карти за масштабом?

Дати визначення робочої карти командира.

У чому полягає повнота нанесення обстановки?

Які дані наносять на робочу карту командира артилерійського (ракетного) підрозділу?

У чому полягає наочність оформлення робочої карти командира?

Що наносять на робочу карту командира взводу управління?

Зміст робочої карти старшого офіцера батареї (командира вогневого взводу, начальника пускової установки).