1.6 Трубна та перитонеальна безплідність

 

Причинами перитонеальної безплідності є спайковий процес у малому тазі, що викликає перегин труб при збереженні їх прохідності. Трубна безплідність зумовлена анатомо-функціональними порушеннями у маткових трубах. [26,54]

Непрохідність маткових труб нерідко виникає після гонорейного саль­пінгіту, проте може бути наслідком й неспецифічного запального процесу. Запальні процеси можуть бути причиною не лише непрохідності маткових труб, а й дистрофічних змін у їх стінці, порушення перистальтики. Велике значення в етіології безплідності мають аборти, тому що вони викликають запальні процеси у слизовій оболонці матки з наступними дистрофічними змінами, що перешкоджають імплантації. [43,65,78]

Нарешті, сальпінгоофорити можуть призводити до порушення овуляції, а якщо вона відбувається, то спайковий процес не дає можливості яйцеклі­тині потрапити в трубу. Нерідко виникає порушення й ендокринної функції яєчників. [34,56,75]

 

Причини пошкодження маткових труб

Інфекції органів малого тазу - головна причина трубного безпліддя. Інфекційний фактор може бути зумовлений ІПСШ, або може бути після самовільного аборту, родів, післяродового сепсису, або після введення в матку внутрішньоматкового контрацептива. Важкість трубного безпліддя залежить від багатьох факторів. Хоча наявність в анамнезі  ІСПШ підвищує підозру трубного фактора безпліддя, більшість жінок не дають повної інформації. Навіть жінки з серологічно підтвердженими хламідійною чи гонококовою інфекцією можуть не знати про перенесене захворювання.

Хламідія трахоматіс. В розвинутих країнах складає близько половини випадків гострих тазових інфекцій. В Англії хламідії найбільш поширений агент серед ІПСШ. Ця інфекція часто не діагностується через малосимптомність або повну відсутність симптомів, проте інфекція може привести до порушень в репродуктивному тракті. [56,86,87] У жінок це може проявитися уретритом, цервіцитом, ендометритом, сальпінгітом, що може привести до перитубарних спайок. Спайки можуть привести до безпліддя, позаматкової вагітності та к хронічним тазовим болям. Не проведення лікування підвищує ризик ускладнень і інфікування сексуального партнера. [34,54,67,78]

Гонорея особливо поширена серед молоді, урбанізованих жінок, груп з низьким соціо-економічним статусом і серед людей, які мають багато сексуальних партнерів. Це може проявлятися як локальна інфекція нижнього генітального тракту, як інвазивна інфекція верхнього генітального тракту, або як системна генералізована хвороба; проте, вона може протікати асимптомно. Гонорейна інфекція конкурує з хламідійною у 30 – 50 % пацієнтів, у яких виявлений гонокок. [56,86,87]

Генітальний туберкульоз може викликати простий блок труб, тубо-оваріальні абсцеси або щільні тазові спайки (заморожений таз). [76,89]

Післяродовий сепсис (післяабортна та післяродова інфекція) можуть асоціюватися з сальпінгітом та ендометритом. Залишки ендометрію після вагітності видаляються кюретажем, що може призвести до повної чи часткової денудації ендометрія, розвитку внутрішньоматкових спайок (синехії), які можуть повністю чи частково закривати порожнину матки. Це може бути причиною безпліддя (синдром Ашермана), у пацієнток настає олігоменорея або аменорея, при тому вони мають нормальний гормональний профіль. [76,89,95]

Внутрішньоматкові контрацептивні засоби, на фоні ІПСШ, потребують видалення. Найбільший ризик ВМК мають в перші 20 днів після введення. Через місяць після введення ризик інфікування верхнього геніального тракту мінімальний. Ризик безпліддя після ВМК не збільшується, навіть якщо є покази для видалення ВМК через ускладнення (менорагія).

Ендометріоз дуже рідко є причиною оклюзії маткових труб. Частіше тазовий ендометріоз поєднується з спайками та наслідками перенесених запальних процесів в малому тазі. [76,89,93]

Хірургічні втручання. Перенесена лапаротомія - визнаний чинник ризику трубного фактору безпліддя. Перенесена в дитинстві лапаротомія з приводу перфоративного апендициту здається  не має довготермінового негативного впливу на фертильність жінки. [56,76,89]

Стерилізація. Жінки, які змінили свою думку про свою фертильність, після хірургічного блокування маткових труб можуть погодитися на реконструктивне оперативне втручання, або на одну з методик ДРТ. [65,87,89] Ефективність реконструкції залежить від методу стерилізації (кліпси, кілечка, діатермія, часткова резекція), місця стерилізації, залишена частина труби, наявності овуляторного циклу та чоловічого фактора безпліддя. [54,67,87]

 

Профілактика пошкоджень маткових труб. Практика захищеного сексу дуже важлива для профілактики ІПСШ та їх наслідків. Скрінінг жінок репродуктивного віку на хламідійу інфекцію дозволить редукувати тазові запальні процеси, а інтенсивне лікування попередить розвиток ускладнень. Паралельно треба проводити лікування сексуального партнера, щоб зменшити ризик негативних наслідків інфекцій. [54,67,93]

Тактика ведення жінок, які роблять аборт, повинна включати стратегію на мінімізацію наслідків аборту в зв’язку з великим ризиком після абортних запальних процесів органів малого тазу. Жінкам, яким проводяться інвазивні внутріматкові процедури (гістероскопія . гістеросальпінго – контрастна сонографія, ГСГ) треба обов”язково робити аналіз на хламідії, або профілактично призначати антибіотики. [28,49,96]