3.3 Структура та порівняльна характеристика жіночого безпліддя в сумському регіоні

 

В результаті проведеного поглибленого дослідження структура безплідного шлюбу виглядає приблизно так:

 

 Найбільш висока питома вага в структурі безплідного шлюбу в регіоні займає жіноче безпліддя (66%), при цьому немає особливих відмінностей в селі і місті (63,4% і 67,1%, відповідно).(Рис.№7)

 

 

 Питома вага чоловічого безпліддя значно менша - 7% (6,7% і 7,1%). (Рис.№8)

 

Майже кожен четвертий безплідний шлюб в регіоні (24%), а в селі навіть частіше і дещо рідше в місті (22,9%) має жіночий і чоловічий чинник безпліддя (поєднане).(Рис.№9)

 

 Безпліддя неясного генезу спостерігалося в 3% випадків (3,3% в селі і 2,9% в місті).(Рис.№10)

 

У структурі жіночого безпліддя трубний чинник як причина інфертильності у обстежених жінок має дещо більшу питому вагу (38,6%), в порівнянні з ендокринним чинником, питома вага якого (35,8%). Що стосується маткового чинника (12,4%) і ендометріозу (9,5%) то вони займають 3 і 4 місце з частотою 18,3% і 14,0% відповідно. Імунний чинник безпліддя на 5 місці - 1,5% (причому у сільських пацієнток на відміну від городянок він не спостерігався) – Рис.11,12. Безпліддя неясного генезу складає 2,2% (6 місце).

 

Табл.3. Частота причин жіночого безпліддя

 

У нашому дослідженні у 67,7% безплідних жінок відзначається поєднання від 2 до 5 чинників порушення репродуктивної функції.

 

При первинному жіночому безплідді в порівнянні з вторинним частіше спостерігаються ендокринні порушення (71,4% проти 24,3%, р<0,05)(Рис.№13)

вторинне безпліддя на відміну від первинного переважно обумовлене трубно-перитонеальним чинником (86,5% проти 37,5%, р<0,001).(Рис.№14)

Матковий генез жіночої інфертильності, ендометріоз і імунні причини зустрічаються з однаковою частотою при первинному і вторинному жіночому безплідді. Проте в структурі первинного жіночого безпліддя третє місце, відразу після трубно-перитонеальних причин, займає ендометріоз (21,6%), у повторно безплідних жінок після ендокринних порушень слідує матковий чинник (23,2%).(Рис.№15,16)

Встановлені тенденції до більшої частоти олігоменореї (33,3%) при вторинному, а ановуляторних порушень (37,5%) при первинному жіночому безплідді.

Однаково часто при первинній і вторинній жіночій інфертильності зустрічаються поєднані трубно-перитонеальні порушення (55,6% і 50,0% відповідно) в порівнянні з ізольованими формами (одностороння або двостороння трубна непрохідність і злуковий процес в малому тазу).

При дослідженні мікрофлори нижнього поверху статевого апарату у жінок з трубним безпліддям обсіменіння патогенною мікрофлорою встановлена у 59,2% жінок. Причому в 44,8% випадків виявлені хламідії, в 27,6% виявлена уреоплазма, мікоплазмоз мав місце у 10,3% жінок, гарднерели у 13,8% обстежених. Необхідно відмітити, що у 27,6% обстежених жінок ідентифікована мікстінфекция. Достовірних відмінностей між міською і сільською популяцією жінок не виявлено. (Рис.№17)