Практичні рекомендації

У науковій роботі наведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове наукове вирішення завдання, що до зменшення порушень репродуктивної функції жінок різних груп ризику.

Завдяки проведеним обстеженням:

1. Встановлено, що перше місце в структурі безплідного шлюбу займає жіноче безпліддя, друге місце – порушення репродуктивної функції у обох партнерів, чоловіча неплідність займає трете місце. Це підкреслює необхідність одночасного обстеження та лікування як жінок, так і чоловіків.

2. При розробці системи лікувально-профілактичних заходів жінкам з неплідністю слід звернути увагу на такі провідні етіологічні чинники як трубно-перитонеальний та ендокринний, частота яких є значною в нашому регіоні. Враховуючи достовірний зв'язок ускладнень попередніх вагітностей із розвитком вторинної неплідності, важливою є поетапна реабілітація в післяпологовому та післяабортному періодах з метою попередження запальних ускладнень. Удосконалення потребує організація роботи гінекологів-ендокринологів жіночих консультацій, що до лікування жінок із порушеннями менструального циклу.

3.Для ефективної профілактики та лікування неплідності у жінок розроблено критерії ранньої діагностики, які мають достовірний зв'язок із розвитком неплідності (доведено, що порушення менструального циклу, ускладнений аборт, запальні захворювання органів малого тазу, абдомінальні гінекологічні операції, патологія щитовидної залози є предикторами порушення репродуктивної функції). Знання ваги кожного чинника дозволяє проводити індивідуальний прогноз жіночої інфертильності.

4. Рекомендовано методику розрахунку ризику розвитку неплідності у окремо взятої жінки на основі клініко-анамнестичних даних та статистичного аналізу, що дозволить виявити групи ризику по неплідності та застосувати для її запобігання на етапі жіночої консультації. Жінки низької і середньої групи ризику обстежуються і спостерігаються в умовах жіночої консультації; пацієнтки з групи високого ризику проходять обстеження і лікування в спеціалізованих центрах по безплідному шлюбу, при необхідності застосовуються допоміжні репродуктивні технології.

5. Розроблено комплекс методів профілактики, які дають можливість знизити частоту безпліддя. Враховуючи значення ушкоджуючих чинників, в програмі реабілітації слід ставити завдання ранньої діагностики та своєчасної корекції екстрагенітальної патології. Враховуючи залежність ефективності лікування неплідності від віку жінки та тривалості неплідності, не слід затягувати терміни обстеження з приводу безпліддя та лікування, будь-яким методом, слід починати якомога раніше. Не варто повторювати декілька разів один і той же метод лікування при його неефективності, а потрібно своєчасно направляти пару в клініку допоміжних репродуктивних технологій.