Термообробка деяких інструментів

Термообробка свердел

      Свердла у основному виготовляють у вигляді складових: робочу частину із швидкорізальної сталі, а хвостову - з конструкційної. Безпосередньо після зварювання цих частин заготовки свердел піддають відпалу, а після механічної обробки — загартуванню і відпуску.

       Нагрівання робочої частини зварених свердел із швидкорізальної сталі проводять у соляних ваннах або в печах, використовуючи пристрої для вертикального розміщення свердел у ванні. Зручніше користуватися соляними ваннами з декількома тиглями. У першій ванні свердла підігрівають до 600 - 650°С. Потім їх переносять у другу ванну і нагрівають до 800 - 850° С. Остаточне нагрівання до температури загартування ( для швидкорізальної сталі) здійснюють у третій ванні. Після витримки охолодження проводять у маслі, підігрітому до 90 - 140°С. Свердла охолоджують у ньому до 250 - 200°С; а потім — на повітрі.

     Охолодження можна проводити в соляній ванні до 500-

550° С, а потім на повітрі. Відпуск проводять у шахтних печах із примусовою циркуляцією повітря при 550 - 570°С.

      При термічній обробці хвостовика свердла його занурюють у соляну ванну, нагріту до 820 - 740°С, витримують, після цього охолоджують в 5%  розчині КаСL до температури 150 - 200°С, а потім на повітрі. Після загартування хвостовик відпускають у соляній ванні при 450 -500°С.

       Нагрівання свердел з легованої або вуглецевої  сталі проводять у соляній ванні, після чого охолоджують у селітровій або масляній ванні до 150 - 180°С, а потім на повітрі. Відпуск свердел з різних марок легованих сталей, крім сталі 9ХС, проводять у масляній ванні при 150 - 180°С протягом 1 - 2 год. Свердла із сталі 9ХС відпускають у масляній ванні або в електропечах при 180 - 200°С протягом 1,5 - 2год. Свердла з  вуглецевої сталі охолоджують у воді до 180 - 200°С, а потім переносять у масло.

Твердість робочої частини свердел з легованої і вуглецевої сталей діаметром до 10мм повинна бути HRC 59-63; діаметром більше10мм — HRC 61-64.

Термообробка зенкерів

     Робочу частину зенкерів із швидкорізальної сталі термічно обробляють до твердості HRC 62-64, а хвостову частину — до твердості HRC 30-45.      

       Термообробку звареного хвостовика зенкера, виготовленого із сталі 45, проводять у такій послідовності: перший підігрів у шахтній полум'яній печі до 120-130°С з витримкою при цій температурі протягом 7 хв; остаточне нагрівання в соляній ванні до 850-880°С з витримкою 2 хв; охолодження у воді; нагрівання в шахтній печі  в соляній ванні до 450 - 550°С; витримка при цій температурі (час витримки залежить від розмірів зенкера).

       Після термообробки проводять контроль. Твердість робочої частини зенкера визначають тарованим напилком. Зенкери діаметром до 6мм контролюють на твердість у кількості 10% від партії. Твердість хвостової частини визначають в 5-10% інструментів від партії, а кривизну — у 10%.