§80 Фаза в термодинаміці. Фазове перетворення першого і другого роду. Приклади фазових перетворень. Діаграма станів [4]

1. Нагадаємо, що у термодинаміці фазою називається сукупність однорідних, однакових за своїми властивостями частин системи. Різні фази однієї й тієї ж речовини можуть знаходитися в рівновазі, дотикаючись одна до одної. Така рівновага спостерігається лише в обмеженому інтервалі температур, причому кожному значенню температури  відповідає своє значення тиску . Сукупність станів рівноваги двох фаз зображується на діаграмі  лінією

            .           (80.1)

Прикладом може служити крива на рис. 79.3 (див. попередній параграф).

На діаграмі  сукупність рівноважних станів зображується відрізком горизонтальної прямої, причому кожній парі значень  і  відповідає свій відрізок (див. рис. 79.4). Стани, що відповідають різним точкам такого відрізка, відрізняються розподілом речовини між фазами. Кінцям відрізка відповідають однофазні стани. При переході речовини з однієї фази в іншу, точка, що зображує стан на діаграмі , переміщується уздовж відрізка. Вся сукупність станів, що зображена на діаграмі  горизонтальним відрізком прямій, на діаграмі  зображується одною точкою, що визначає значення  й , при яких здійснюється перехід.

Перехід речовини з однієї фази в іншу, як правило, супроводжується поглинанням або виділенням деякої кількості теплоти, яка називається теплотою фазового перетворення. Наприклад, при таненні льоду поглинається теплота плавлення, при замерзанні води виділяється така ж кількість теплоти.

Переходи, що супроводжуються поглинанням або виділенням теплоти, називаються фазовими перетвореннями першого роду. Існують перетворення однієї кристалічної модифікації (різновиду) речовини в іншу, які не зв'язані поглинанням або виділенням теплоти. Їх називають фазовими перетвореннями другого роду.

При фазових перетвореннях другого роду густина речовини не змінюється. Існує стрибкоподібна зміна питомої теплоємності і деяких інші характеристик. Прикладом перетворення другого роду може служити перехід заліза з феромагнітного стану в парамагнітний, який відбувається при температурі Кюрі.

До числа фазових перетворень другого роду слід віднести перехід у надпровідний стан, виконаний при відсутності магнітного поля, і перехід між двома рідкими фазами гелію, які називають гелієм-I і гелієм-II.

 

 

2. Три фази однієї й тієї ж речовини (тверда, рідка й газоподібна, або рідка й дві тверді, або, нарешті, три тверді) можуть знаходитися в рівновазі тільки при визначених значеннях температури й тиску, яким на діаграмі  відповідає точка, і яку називають потрійною.

У термодинаміці доводиться, що рівновага більш ніж трьох фаз однакової речовини є неможливою. Це твердження підтверджується дослідом.

У потрійній точці сходяться три криві рівноваги фаз, узятих попарно (рис. 80.1). Крива випаровування нам уже відома (див. рис. 79.3). Крива плавлення визначає умови рівноваги між твердою й рідкою фазами речовини (наприклад, між рідкою водою й льодом); ця крива йде в нескінченність. Сублімацією називається безпосередній (без плавлення) перехід із кристалічного стану в газоподібний. Крива сублімації визначає умови рівноваги між твердою (кристалічною) і газоподібною фазами  речовини.

Діаграми, подібні до зображеної на рис. 80.1, називаються діаграмами станів речовини. Вони визначають рівноважні стани, тобто такі стани, у яких речовина при незмінних зовнішніх умовах перебуває нескінченно довго. Будують діаграми стану на основі експериментальних даних.

Криві плавлення, випаровування й сублімації розбивають координатну площину  на три області. Ліворуч від кривої сублімації й плавлення лежить область твердої фази, між кривими плавлення й випаровування знаходиться область рідких станів, і, нарешті, праворуч від кривої випаровування й сублімації знаходиться область газоподібних станів. Будь-яка точка в одній із цих областей зображує відповідний однофазний стан речовини. Будь-яка точка, що лежить на одній з кривих, що розмежовує області, визначає умови рівноваги двох відповідних фаз речовини. Потрійна точка зображує стан рівноваги всіх трьох фаз.

Діаграма стану дозволяє визначити, які перетворення буде мати речовина при різних процесах. Наприклад, якщо взяти речовину в стані, який зображено точкою 1 на рис. 80.1, і його ізобарично нагріти, то речовина буде проходити послідовність станів, які зображені штриховою прямою 1–2, – кристалічний, рідкий, газоподібний. Якщо ж взяти речовину у стані, який зображений точкою 3, і також ізобарично нагріти, то послідовність станів 3–4 буде іншою: кристали перетворюються безпосередньо в газ, минаючи рідку фазу.

Із рис. 80.1 випливає, що рідка фаза може перебувати в рівновазі тільки при тиску не меншому за тиск у потрійній точці . У більшості звичайних речовин тиск у потрійній точці значно менше атмосферного, внаслідок чого перехід цих речовин із твердого стану в газоподібний здійснюється через проміжну рідку фазу. Наприклад, у води  = 6,10гПа (4,58 мм рт. ст.). У випадку вуглекислоти (С02)  = 5,11 атм. Тому при атмосферному тиску вуглекислота може існувати тільки у твердому й газоподібному станах. Тверда вуглекислота (називають сухим льодом) на повітрі сублімує, а не тане.

 

 

Нахил кривої плавлення залежить від того, як поводиться при плавленні густина речовини. Якщо густина рідини більша за густину кристалів, крива плавлення нахилена вправо, як на рис. 80.1. Якщо при плавленні густина речовини зменшується (так поводиться, наприклад, вода), то крива плавлення нахилена вліво (рис. 80.2). В останньому випадку поведінка речовини при деяких процесах може виявитися досить своєрідною. Якщо взяти подібну речовину в стані, що зображений на рис. 80.2 точкою 1, і її ізотермічно стиснути (штрихова пряма 1–2), то в ході стиснення газоподібна речовина спочатку затвердіє, а потім стане рідкою. Це відбувається тільки при температурах, які нижче критичної.

Крива випаровування закінчується в критичній точці . Тому можливим є процес, що відбувається в обхід критичної точки  (див. штрихову лінію 3–4 на рис. 80.2). У цьому випадку перехід з рідкого стану в газоподібний відбувається безперервно, через послідовність однорідних станів. На рис. 79.7 подібний перехід зображений суцільною лінією 1–2.

Для речовини, що має кілька кристалічних модифікацій, діаграма стану має більш складний характер. На рис. 80.3 зображена діаграма для випадку двох кристалічних модифікацій. У цьому випадку є дві потрійні точки. У точці  в рівновазі знаходяться газ, рідина й перша кристалічна модифікація, у точці  рідина й обидві кристалічні модифікації. У води є сім різних модифікацій льоду. Відповідно є ряд потрійних точок.