6.1 Кольорова металургія та її продукція

                Потреба в кольорових металах  із року в рік зростає. Цьому сприяє не тільки невпинно зростаючий попит на них традиційних споживачів металів, але і бурхливий розвиток таких галузей науки і техніки, як радіоелектроніка, обчислювальна техніка, космічна техніка та ін.  Загальне використання всіх кольорових металів у світі на даний час знаходиться на рівні 30-40 млн т на рік.       

                Кольорова металургія є комплексною галуззю промисловості. Асортимент товарної продукції підприємств кольорової металургії дуже широкий і різноманітний. Крім металевої продукції ,металургійні заводи випускають у великих кількостях додаткову продукцію, що не належить безпосередньо до металевих матеріалів. Продукцією окремих підприємств кольорової металургії можуть бути метали і сплави у вигляді зливків, катодів, порошків, прокату і т.д., різноманітна хімічна продукція, мінеральні добрива, будівельні матеріали, теплова і електрична енергії, технологічний кисень, аргон та інші інертні гази.

                Норми і вимоги до якості і різноманітних характеристик сировини, матеріалів і виробів металургійного виробництва встановлюються Державними стандартами України (ДСТУ), Державними галузевими стандартами (ДГСТ) і технічними умовами (ТУ).

                Вирішуючи ті чи інші технологічні проблеми, організовуючи те чи інше виробництво, потрібно враховувати витрати не лише на освоєння природи, а й на охорону та відновлення екосфери. Енергозбереження, екологічність та економія ресурсів не завжди належать до головних пріоритетів керування на вітчизня­них металургійних підприємствах, хоча основна тенденція розвитку світової чорної та кольорової металургії полягає саме у вирішенні завдань своєрідної тріади – енергія, екологія, економіка.

       Метали металургійного виробництва мають значний вплив на навколишнє середовище.            

                Так, зразки міді, алюмінію, латуні, нікелю, свинцю і цинку експонувалися в шести районах з різноманітними умовами навколишнього середовища. У районах  із найбільш високим рівнем забруднення атмосфери спостерігалися найвищі  швидкості корозії, причому нікель і цинк виявилися схильними до корозії найбільше. З цих двох металів цинк має набагато важливіше значення, оскільки його широко застосовують для нанесення захисних покриттів на сталеві вироби, що експлуатуються в атмосферних умовах.

                Алюміній вважається стійким до корозії, індукованої SО2, оскільки на його поверхні утворюється винятково інертна оксидна плівка. Проте при одночасній наявності в атмосфері SО2 і високих концентраціях твердих макрочастинок може відбуватися пошкодження по­верхні.

                У США, наприклад, здійснюється суворий контроль за вмістом у викидах SО2 та аерозолів, особливо таких агломератів, які можуть служити центрами, що ініціюють корозію. Поверхнева корозія алюмінію, індукована SО2, не вважається серйозною проблемою. В Україні ця проблема ще істотна.

                Більш важливе значення має можливість корозії під напругою алюмінію при SО2. При проведенні лабораторних досліджень встановлено, що у зразків алюмінію, які знаходилися під навантаженням в атмосфері із вмістом 79 і 1310 мкг SО2, на 1 м3, межа витривалості на вигин знизилася на 8,6 і 27,6% відповідно.

                Мідь і мідні сплави в атмосферних умовах у більшості випадків утворюють тонку стійку поверхневу плівку, що перешкоджає подальшому проходженню корозії. У початковий період атмосферної корозії утворюються оксиди і сульфіди міді, що мають коричневий колір та здатні до ущільнення з утворенням чорної плівки. Через декілька років утворюється зеленуватий наліт, відомий за назвою патина. Цей наліт являє собою основний сульфат міді або, у морській атмосфері, основний хлорид міді. Обидві ці сполуки винятково стійкі до подальших атмосферних впливів.

                Основна галузь застосування цинку - одержання сплаву з міддю (латуні) і нанесення захисного покриття на сталь. Цинк у парі зі сталлю є анодом, і, коли обидва ці матеріали контактують з електролітом, виникає електричний струм. Таким чином, сталь уникає корозії завдяки частковому окисненню цинку.