2.3.1 Магній в земній корі

                Магній - один з найпоширеніших у земній корі елементів, він посідає VI місце після кисню, кремнію, алюмінію, заліза і кальцію. У літосфері (за А.П.Виноградовим) вміст магнію становить 2,1%. У природі магній зустрічається тільки у вигляді сполук. Він входить до складу багатьох мінералів: карбонатів, силікатів та ін. До найважливіших із таких мінералів відносять, зокрема, вуглекислі карбонатні породи, що створюють величезні масиви на суші і навіть цілі гірські хребти - магнезит MgCO3 і доломіт MgCO3(CaCO)3. Під шарами різних наносних порід разом з покладами кам'яної солі відомі колосальні поклади й іншого легкорозчинного магнійвмісного мінералу - карналіту MgC12(KC1·6H2O) (у Солікамську, наприклад, пласти карналіту досягають потужності до 100 м). Крім того, у багатьох мінералах магній тісно зв'язаний з кремнеземом, утворюючи, наприклад, олівін [(Mg, Fe)2SiO4] і, що рідше зустрічається, форстерит (Mg2SiO4). Інші магнійвмісні мінерали - це бруцит Mg(OH)2, кізерит MgSO4, епсоміт MgSO4·7H2O, каїніт MgSO4(KCl·3H2O). На поверхні Землі магній легко утворює водні силікати (тальк, азбест та ін.), зразком яких може служити серпентин 3MgO(2SiO2·2H2O); із відомих науці 1500 мінералів близько 200 (більше 13%) містять магній. Проте природні сполуки магнію широко зустрічаються і в розчиненому вигляді. Окрім різних мінералів і гірських порід, 0,13% магнію у вигляді MgCl2 постійно містяться у водах океану (його запаси тут невичерпні - близько 61016 т) і в солоних озерах і   джерелах. У рослинних і тваринних   організмах магній міститься в кількостях порядку сотих часток відсотка, а до складу хлорофілу входить до 2% Mg. Загальний вміст цього елемента в живій речовині Землі оцінюється величиною близько 1011 тонн. При нестачі магнію припиняються ріст і розвиток рослин. Накопичується він переважно у насінні. Введення магнієвих сполук у грунт помітно підвищує  врожайність деяких культурних рослин (наприклад, буряка).

                У компактній формі і у відчутних кількостях магній був уперше отриманий у 1828 р. Антуаном Олександром Брутом Буссі (1794-1882) шляхом нагрівання суміші безводного MgCl2 з калієм у скляній трубці. У результаті реакції калій з'єднався з хлором, витісняючи магній з утворенням КС1 і Mg. З цих дослідів почався перший етап металургії магнію, який повністю ґрунтувався на хімічних методах. За технологією, схожою з методом Брута Буссі, у Франції, Англії і Сполучених Штатах працювали невеликі заводи, що виробляли металевий магній. Таке виробництво існувало до кінця минулого століття, поки не був створений електролітичний спосіб отримання магнію. Конкурувати з ним хімічний спосіб не зміг, оскільки використовував дорогі відновники - металевий натрій і калій, крім того, при хімічному способі не вдавалося створити періодичний технологічний процес.