3.3.2 Фізичні і хімічні властивості

                Свинець – метал голубувато-сірого кольору з кубічною гранецентрованою граткою, а = 0,49389 нм. Щільність 11,3415 кг/дм3, температура плавлення 327,4-327,50°С, кипіння 1715-1745°С.  Свинець м'який, легко прокатується в якнайтонші листи, свинцеву фольгу. Добре поглинає рентгенівські і γ-промені.

                Хімічно свинець досить інертний. У вогкому повітрі поверхня свинцю темнішає, покриваючись спочатку оксидною плівкою, яка поступово переходить в основний карбонат 2РbСО3·Рb (ОН)2 (свинцеві білила).

                З киснем свинець утворює оксиди:

                - РbО (форми: жовтий масикот і червоний глет);

                - коричнево-чорний РbО2;

                - оранжево-червоний Рb3О4 (свинцевий сурик),

                - коричневий Рb2О3;

                - Рb12O17;

                - Рb12O19.

                Оксид РbО має амфотерні властивості. Реагує з кислотами: РbО + 2СН3СООН = Рb (СН3СОО)2 + Н2О і з розчинами лугів

                         РbО + КОН = К2РbО2 + Н2О.                 (3.31)

                Плюмбат калію К2РbО2 утворюється також при взаємодії свинцю з розчином лугу:

                          Рb + 2КОН = К2РbО2 + Н2↑.                 (3.32)

                У РbО2 переважають кислотні властивості, він є сильним окиснювачем. Оксид Рb3О4 можна розглядати як свинцеву сіль ортосвинцевої кислоти Рb2[РbО4].

                При кімнатній температурі свинець не реагує з сірчаною і соляною кислотами, оскільки на його поверхні при цьому утворюються погано розчинні сульфат свинцю РbSО4 і хлорид свинцю РbС12. Але з органічними кислотами (оцтовою і мурашиною), а також з розбавленою азотною свинець реагує, утворюючи солі свинцю:

       3Рb+8НNО3 = 3Рb (МО3)2 + 2NO^ + 4Н2О.           (3.33)

При взаємодії свинцю з оцтовою кислотою, з продуванням кисню, утворюється ацетат свинцю Рb (СН3СОО)2, так званий «свинцевий цукор», що має солодкий смак.