3.5.3 Аміачний спосіб

                Горіння молібденіту за хімізмом і кінетикою схоже з окисненням інших сульфідів у мідних, цинкових або свинцевих концентратах:

                               2MoS3 + 7O2 = 2МоО3 + 4SO2.                   (3.62)

                При високих температурах МоО3 помітно випаровується, тиск пари його має такі величини:

температура, 0С         600          700       800      900

тиск, Н/м2               613-10-3       48     1679      6838

                У недогарку необхідно залишити не більше 2% сірки, а температуру вище 600°С піднімати не можна через віднесення МоО3 газами. Випалення можна прискорити тільки подачею надлишку повітря і перемішуванням концентрату.

                У багатоподових печах вдається підтримувати необхідну температуру (580-590°), якщо подів багато, наприклад 12, і повітря потрібно подавати на кожний з них окремо. Продуктивність  за  концентратом  при  цьому   не   вища 70 кг/(м2·добу).

                У печах КШ (киплячий шар) молібденові концентрати почали обпалювати вперше у нашій країні; схема установки для цього показана на   рис. 3.10  з поперечником   до  3 мм.  Цим  зменшують   винесення   пилу,  в якому залишається до 10% MoS2 і КШ необхідно обертати. Продуктивність досягає 1300 кг/(м2·добу), вона майже в 20 разів вища, ніж в багатоподових печах.

                Для виробництва феромолібдену випалення КШ непридатне, в недогарку дуже багато сірки, зокрема 2% сульфатної, зв'язаної в CaSO4: сірка забруднює чавун і сталь. Випалення в багатоподових печах у цьому випадку краще: при тривалому контакті в шарі сульфати розкладаються триокисом молібдену:

           2CaSO4 + 2MoO3 = 2CaMoO4 + 2SO2 +O2.         (3.63)