3.5.6 Переробка збідненої сировини і відходів

                Хвости аміачного вилуговування, що містять сумарно до 25% молібдену, знаходилися спіканням із содою, вилуговуванням розчинами її в автоклавах або розкладалися кислотами.

                Спікання шихти з вологих відходів і соди проводять в череневих печах при температурі близько 750°С, отримуючи у пекові молібдат натрію. Після вилуговування водою осаджує молібдат заліза:

           3Na2MoO4 + 2FeCl3 = 6NaCl + Fe2(МоО4)3.                           (3.70)

                Осад обробляють аміаком

    Fes (МоО4)3 + 6NH4OH = 3Fe(ВІН)3 + 3(NH4)2MoO4.   (3.71)

                Розчини молібдату амонію, в які добувається до 94% молібдену, повертають в основне виробництво; у відвальних хвостах його залишається до 1,5%. Вилуговування хвостів содою в автоклавах можливе, якщо значно переважає окиснений молібден, а сульфідного мало. Вилуговування соляною кислотою застосовують, якщо, крім молібдену, наявний вольфрам.

                Маточні розчини після осадження тетрамолібдату амонію (1 г/л Мо, 40 г/л С1, 7 г/л SO4, домішки заліза і кольорових металів) переробляють сорбцією на аніонітах. Слабоосновний аніоніт AH-1 у хлор-формі має динамічну обмінну місткість (ДОМ) за молібденом близько 300 кг/т. Сорбцію проводять при рН-3, пропускаючи розчин через колону із смолою. Домішки хлору і катіонів не сорбують. Після промивання водою молібден елюїрують 5-10% аміаком і розчин (100 г/л Мо) повертають в основне виробництво.

                Промислові продукти збагачені комплексними, переважно мідно-молібденовими рудами, що містять сульфіди заліза, міді, молібдену, а також повеліт і молібдит, піддають окиснювальному випаленню, а потім вилуговують розчинами соди. За відсутності або при малій кількості сульфідів випалення не потрібне.

                Вільний триокис молібдену переходить при вилуговуванні в добре розчинний Na2MoO4, а молібдати – мідь, кальцій і залізо - взаємодіють із содою за загальною схемою

           Me MoO4 + Na2CO3 = Na2MoO4 + MeCO3               (3.72)

                Карбонати міді і заліза далі гідролізуються, переходячи в гідроокиси і основні солі.

                Вилуговування проводять з протитечією в 4-5 стадій 10% розчином соди в залізних чанах з механічним перемішуванням при підігріванні паровими змійовиками. Після кожної стадії розчину дають відстоятися і пускають в оборот. Кінцеві хвости фільтрують, промивають і скидають у відвал, а перший міцний розчин також після фільтрації надходить на переробку. З концентрованого розчину (60% Мо) осаджується молібдат кальцію:

           Na2MoO4  +  СаС12  =  СаМоО4 +  2NaCl.                (3.73)

                Практично після осадження при 80°С, щоб уникнути великого надлишку CaCl2 і не забруднити осад гіпсом, залишають в маточному розчині до 1 г/л молібдену.

                Молібдат кальцію марок МКД і МКД4, в якому не менше 44 або 40% молібденів, а домішок сірки і фосфору відповідно не більше 0,20-0,23 і 0,1-0,2%, йде в чорну металургію, на присадки в сталі і виплавку феромолібдену.

                Відновлення триокису молібдену відбувається в дві стадії при 800°С і відповідає реакціям:

                              MoO3 + H2 = MoO2 + H2O;                   (3.74)

                              MoO2 + 2H2 = Mo +2H2O.                      (3.75)

                При протитечійному пропусканні водню реакція  завершується в інтервалі температур 400-550°С; проте вимагає повільного нагрівання через можливість утворення легкоплавкої евтектики MoO3 – МоО2, що уповільнює відновлення.

                На виробництві застосовують такі самі печі, як для вольфраму. Відновлення проводять в дві стадії: спочатку в межах температур до 650, а потім до 950°С. Повільне просування човників в кінці другої стадії сприяє зниженню вмісту залишкового кисню до 0,1-0,2%. Порошок усереднюють, просівають і зберігають в герметичній тарі, заповненій аргоном.