4.2.1 Хімічні властивості срібла

                Срібло – метал білого кольору. Він має гранецентровані  кубічні  гратки, відрізняється винятковою ковкістю і тягучістю. Із  срібла  можна  зробити  дріт  діаметром  в 0,001 мм. Тепло- і електропровідність металу дуже високі: срібло у цьому відношенні перевершує всі інші метали.

                Летючість срібла при високих температурах досить суттєва і вище в окиснювальній атмосфері, ніж у відновній.

                Будучи  (d-елементом  І групи періодичної системи, срі­бло також, як їх електронний аналог - мідь, має в s-стані зовнішнього шару по  одному, а в передостанньому шарі по 18 електронів (s2p6d10). За певних умов цей передостанній 18-електронний шар здатний до часткової втрати електро­нів, тому мідь, срібло і золото можуть мати у своїх сполуках ступінь окиснення не тільки +1, відповідний втраті з-електрона зовнішнього шару, але також +2 і +3. При цьому для срібла найбільш характерні ступені окиснення +1.

                Відмітною особливістю цього елемента є здатність до комплексоутворення і легкості відновлення більшості його сполук до металу. За своєю хімічною активністю срібло займає проміжне положення між золотом і міддю.

                З киснем, воднем, азотом і вуглецем срібло безпосередньо не взаємодіє. Фосфор діє на срібло лише при температурі червоного розжарення з утворенням фосфідів. При нагріванні з сіркою срібло легко утворює сульфід Аg2S. Ця сама сполука одержується при дії на срібло газоподібної сірки, що виділяється при термічній дисоціації деяких сульфідів (піриту, піротину, халькопіриту), і при нагріві металу у контакті з цими сульфідами. При дії сірководню поверхня срібла покривається чорною плівкою Аg2S. Срібло взаємодіє також з вільними хлором, бромом і йодом з утворенням відповідних галогенідів. Ці процеси проходять поволі навіть при звичайних температурах і швидшають за  наявності  вологи при нагріванні і під дією світла. Подібно до золота, срібло легко взаємодіє з царською горілкою і насиченою хлором соляною кислотою, але при цьому воно залишається у нерозчинному залишку унаслідок утворення малорозчинного хлориду АgС1. Такі відмінності в поведінці золота і срібла часто використовують для розділення цих металів. Тонкодисперсне срібло у контакті з киснем повітря розчиняється у розбавленій сірчаній кислоті. Подібно до золота срібло розчиняється також у насичених повітрям водних розчинах ціанідів лужних і лужноземельних металів, у водному розчині тіосечовини за наявності солей заліза.

                Оксид срібла Аg2О чорно-коричневого кольору може бути одержаний введенням лугу в розчин, що містить іони Аg+. Спочатку, очевидно, утворюється гідроксид, що негайно переходить в оксид:

                                 Аg+ + ОН- = АgОН;                          (4.15)

                                2А2ОН = А2О + Н2О.                        (4.16)

                Хоча оксид срібла – малорозчинна у воді сполука, його водна суспензія має чітко виражену основну реакцію, тому солі срібла у водних розчинах не гідролізуються і дають нейтральну реакцію.

                У водному розчині аміаку Аg2О розчиняється з утворенням комплексної сполуки:

                     4NН4ОН + 2Аg(NН3)2ОН + ЗН2О.              (4.17)

                При стоянні з розчину осідає надзвичайно вибуховий навіть у вологому стані осад нітриду срібла Аg3N (гримуче срібло).

                Галогеніди срібла – малорозчинні сполуки. Виняток становить лише легкорозчинний фторид АgF. Хлорид АgС1, бромід АgВr і іодид Аg1 випадають в осад  при  введенні в розчин, що містить іони Аg+.

                Електронегативними металами (цинком, залізом) хло­рид срібла, узятий у вигляді суспензії в розбавленій сірча­ній кислоті, легко відновлюється до металу. Цей простий прийом отримання металевого срібла з його хлориду ши­роко застосовують в афінажному виробництві. Бромід срі­бла АgВr схожий за своїми властивостями на АgС1. Він розчинний в аміачних, тіосульфатних, сульфітних і ціаністих розчинах, легко відновлюється до металу.

                Йодид Аg1 - найменш розчинний з галогенідів срібла, тому на відміну від АgС1 і АgВr він не розчинний в аміач­них розчинах, але розчинний за наявності іонів СN- і , з якими срібло утворює міцніші, ніж з аміаком, комплекси. Помітну розчинність аgl має також у концент­рованих розчинах йодидів лужних металів, що пояснюється утворенням комплексних іонів Аgl2-.

                Дуже характерною і важливою особливістю важкорозчинних  галогенідів  срібла  є   їх  світлочутливість, що полягає у тому, що під дією світла вони розкладаються на металеве срібло і вільний галоїд: 2АgI = 2Аg+I2.

                Ця властивість галоїдних солей срібла лежить в основі їх застосування для виробництва фотоматеріалів – світлочутливих плівок, пластинок і паперу. Світлочутливість галідів срібла зростає у ряді АgI<АgС1<АgВr, тому найчастіше для виробництва фотоматеріалів використовують бромід срібла.

                До галогенідів срібла дуже близький за своїми властивостями ціанід АgСN. Він випадає у вигляді білого осаду при додаванні до розчину, що містить іони Аg+, розчину ціаніду лужного металу (без надлишку). Подібно до галогенідів срібла практично нерозчинний у воді і розбавлених кислотах, але розчинний в аміачних, тіосульфатних і ціаністих розчинах, внаслідок утворення відповідних комплексних сполук. На відміну від галогенідів ціанід срібла під дією світла не розкладається.

                З інших сполук срібла велике практичне значення мають нітрат і сульфат срібла.

                Нітрат срібла АgNO3 одержують дією азотної кислоти на металеве срібло:

                3Аg + 4НNO3 = 3АgNO3 + NO + 2Н2О.          (4.18)

                Нітрат срібла є безбарвними негігроскопічними кристалами, плавкими при 208,5°С; при температурі вище 3500С термічно розкладається. АgNO3 дуже легко розчиняється у воді. При 20°С його розчинність становить 222 г на 100 г води, при 100°С вона зростає до 952 г на 100 г.

                За наявності органічних речовин нітрат срібла чорніє внаслідок часткового відновлення до металу.

                Нітрат срібла – технічно найважливіша сполука цього металу. Ця сіль служить вихідним продуктом для приготування решти сполук срібла. Водний розчин АgNО3 використовують як електроліт при електролітичному рафінуванні срібла.

                Сульфат срібла Аg2SО+ може бути одержаний розчиненням металевого срібла у гарячій концентрованій сірчаній кислоті:

               2Аg + 2Н2SО4 = АgSО4 + SО2 + 2Н2О.            (4.19)

                Сульфат срібла утворює безбарвні кристали, плавкі при 660°С. При температурі вище 1000°С термічно розкладається. Розчинність Аg2SО4 у воді невелика, при 25°С вона становить 0,80 г на 100 г води. У концентрованій сірчаній кислоті розчинність значно вища внаслідок утворення більш розчинного бісульфату АgНSО4.