4.2.3 Підготовка руд до добування срібла

                У даний час срібло добувають з корінних руд або за допомогою гідрометалургійних процесів, або із застосу­ванням комбінованих схем, в яких велику роль виконують прийоми збагачення різними методами. Оскільки добута руда є великими шматками (до 500 мм, а іноді і крупніше), то її передусім дроблять і подрібнюють.

                Задача цих операцій – повне або часткове розкриття зерен срібловмісних мінералів, в основному, частинок са­мородного срібла і приведення руди до стану, що забезпечує успішне проходження подальших збагачувальних і гідроме­талургійних процесів.

                Оскільки основний прийом добування срібла для біль­шості руд - гідрометалургійні операції, то необхідний сту­пінь подрібнення повинен забезпечити можливість контак­ту розчинів з розкритими зернами срібних мінералів. До­статність розкриття цих мінералів для даної руди звичайно визначається попередніми лабораторними технологічними випробуваннями щодо добування благородних металів. Для цього проби руди піддають технологічній обробці після різного ступеня подрібнення з одночасним визначенням добування срібла.

                Економічно доцільний ступінь подрібнення встанов­люють з урахуванням ряду факторів:

                1) ступеня добування металу з руди;

                2) зростання витрати реагентів при інтенсивнішому подрібненні;

                3) витрат на додаткове подрібнення при доведенні руди до заданих розмірів;

                4) погіршення згущуваності і фільтрованості тонкопо­дрібнених руд і пов'язаних з цим додаткових витрат на операції згущування і фільтрування.

                Схеми дроблення і подрібнення варіюють залежно від речовинного складу руд і їх фізичних властивостей. Як правило, руду спочатку піддають великому і середньому дробленню в щічних і конусних дробарках з перевірочним грохоченням. Іноді застосовують третю стадію дрібного дроблення, здійснювану в короткоконусних дробарках. Пі­сля двостадійного дроблення звичайно одержують матері­ал крупністю - 20 мм, після тристадійного крупність мате­ріалу іноді знижується до 6 мм.

                Роздроблений матеріал надходить на мокре подрібнен­ня, яке найчастіше здійснюють у кульових і стрижневих млинах. Руди звичайно подрібнюють у декілька стадій. Найбільшого поширення набуло двостадійне подріб­нення, причому, для першої стадії вважають за краще ви­користовувати стрижневі млини, які дають більш рівно­мірний за розмірами продукт з меншим його переподріб-ненням.

                У даний час на золотодобувних підприємствах у циклі рудопідготовки значне поширення одержало рудне і рудно-галечне самоподрібнення. При рудному самоподрібненні подрібнювальним середовищем є некласифіковані за розмірами шматки самої подрібнюваної руди, передбачений тільки деякий контроль за верхнім розміром шматків. У разі рудно-галечного самоподрібнення подрібнювальним середовищем є спеціально виділена за розмірами і міцністю фракція шматків подрібнюваної руди (галька).

                Рудне самоподрібнення здійснюється у повітряному або водному середовищі у спеціальних млинах, у яких  порівняно із звичайними кульовими млинами співвідношення діаметра до довжини млина збільшене. Оскільки подрібнювальна дія шматків руди гірша, ніж сталевих куль, діаметр млинів самоподрібнення досягає 5,5-11,0 м.

                Для сухого самоподрібнення застосовують млин Аерофол (рис. 4.2). Він має короткий барабан 1, встановлений на масивному фундаменті. На внутрішній поверхні барабана уздовж її твірної встановлені на деякій відстані одна від одної полиці 2 з двотаврових балок або рейок, які при обертанні барабана піднімають шматки руди. Падаючи, шматки дроблять руду, що знаходиться внизу, і, крім того, ударяючись об полиці при падінні, великі шматки розколюються. На торцевих кришках 3 барабани укріплені напрямними кільцями 4 трикутного перетину, призначення яких зводиться до спрямування шматків у середину барабана. Швидкість обертання млина становить 80-85% критичної.

               

                Подрібнення руд у млинах Аерофол забезпечує отримання однорідного за розмірами продукту порівняно з подрібненням у звичайних кульових млинах. У млинах Аерофол знижується переподрібнення руди, що покращує фільтрованість і сгущуваність одержуваних пульп. Після подрібнення  у  цих  млинах  поліпшуються  також показники гідрометалургійної обробки: знижується витрата реагентів (ціаніду) на 35%, підвищується добування срібла (до 4%). Сухе безкулькове подрібнення срібних руд у ряді випадків економічніше. Проте воно ставить жорсткі вимоги до вмісту вологи в руді (не більше 1,5-2 %). Підвищення вологості різко знижує ефективність процесів подрібнення і класифікації. Крім того, сухе подрібнення супроводжується великим пилоутворенням, що вимагає розвиненої системи пиловловлювання і погіршує умови праці. Тому поширенішим є самоподрібнення у водному середовищі.

                Мокре рудне самоподрібнення здійснюється у млинах Каскад (рис. 4.3).

 

                Цей млин має короткий барабан 3 з конічними торцевими кришками 2 і 4. Пустотілими цапфами 1 і 5 барабан спирається на підшипники. Руда з млина розвантажується через гратки 6. Млини «Каскад» працюють у замкнутому циклі з механічним класифікатором або гідроциклонами. Рудно-галечне самоподрібнення здійснюється, як правило, у водному середовищі. Конструкції рудно-галечних і кульових млинів з розвантаженням через гратки схожі. Крупність рудної гальки, використовуваної як подрібнювальне середовище, визначається стадією подрібнення. На першій стадії подрібнення звичайно використовують гальки крупністю – 300+100 мм, на другий -100+25 мм. Відсівання гальки виконують на грохотах. Форма гальки для подрібнення не має значення. Для підвищення продуктивності млинів застосовують іноді довантаження куль (7-8 %), а також видалення уламків рудної гальки.

                Застосування самоподрібнення при переробці срібловмісних руд має ряд суттєвих переваг порівняно із стандартними способами: 1) у ряді випадків дозволяє відмовитися від середнього і дрібного дроблення руди; 2) зменшує витрату сталі (куль, стрижнів) на подрібнення руди; 3) знижує витрату реагентів при подальшій переробці подрібненої руди; 4) зменшує питому витрату електроенергії; 5) підвищує продуктивність праці; 6) збільшує добування срібла.

                Срібні руди перед гідрометалургійною обробкою або збагаченням флотацією знешламлюють, якщо шлами збіднені сріблом і негативно впливають на технологічні операції. Для знешламлювання використовують гідроциклони або згущувачі. Такими прийомами іноді віддаляється у відвал до 30-40 % різко збідненого матеріалу, що не тільки покращує технологічні показники, але і скорочує об'єм апаратури для проведення подальших операцій.