1.2.3 Електроліз розплавлених солей

                Метали, для відновлення оксидів яких вуглецем потрібні дуже високі температури або оксиди яких реагують з вуглецем, утворюючи карбіди, отримують електролізом розплавлених солей.

                Лужні і лужноземельні метали і алюміній мають дуже велику спорідненість до кисню, а при високих температурах вони інтенсивно випаровуються або утворюють карбіди. Ці метали відновлюють електричним струмом з розплавлених солей, переважно з галогенідів. Найбільш зручні хлориди і фториди: вони порівняно дешеві і дають легкоплавкі суміші (з температурами плавлення нижче 1000°С). Для електролізу використовують природні хлориди металів або оксиди переводять в хлориди дією хлору і вуглецю. Наприклад, мінерал магнію – магнезит – спочатку обпалюють для видалення вуглекислоти:

                     ,                     (1.12)

потім окисел магнію хлорують:

                                           (1.13)

                Розплавлений хлористий магній при температурі близько 700°С піддають електролізу. У розплаві ця сіль складається з іонів Mg2+ і Cl-. На негативному електроді – катоди іонів магнію набувають два електрони і відновлюються до металу. Температура плавлення магнію 651° С, тому він виходить в рідкому стані і внаслідок меншої щільності, ніж електроліт, спливає над ним:

                                              (1.14)

                На позитивному електроді – аноді – іони хлору віддають два електрони, перетворюючись на молекули газоподібного хлору:

                                  .                           (1.15)

                Подібно до магнію, з хлористих і фтористих розплавів отримують лужні метали, кальцій і барій. Відмітимо, що для відновлення цих металів вуглецем були б потрібні дуже високі температури, вище 1800°С (див. рис. 1.3).