3.1 Оцінка рівня бренд-орієнтованості системи комунікацій

 

У межах формування бренд-орієнтованої системи управління комунікаціями необхідно використовувати певні показники оцінки якості побудови системи бренд-орієнтованих комунікацій, тобто оцінки рівня бренд-орієнтованості. В багатьох наукових працях розглядаються питання ефективності реклами [93, с. 280], [9], рекламних кампаній, комунікативного впливу [114, с. 287], [9, 31, 82, 83, 86, 89, 133, 140, 164, 173]. Вивчення існуючих теоретичних та методичних підходів до оцінки впливу комунікаційних кампаній на цільову аудиторію дозволяє зробити висновки, що в науковій літературі розрізняються поняття комунікативної та економічної ефективності маркетингових комунікацій.

Існуючі підходи до оцінки комунікативної ефективності не враховують впливу важливих чинників, пов’язаних з відображенням чи відсутністю відображення ключових складових бренду в системі комунікацій з потенційними споживачами та партнерами. Підходи до аналізу ефективності системи комунікацій підприємств не визначають якість безпосередньо інформаційного повідомлення: не оцінюється правильність використання системи ідентифікації підприємства, яка формує асоціативний зміст та підсилює (або навпаки, послаблює) інформаційне повідомлення, спрямоване на потенційного споживача; не враховується рівень донесення сутності бренду через засоби комунікацій, не аналізується узгодженість повідомлень та візуальних елементів творчої концепції, що застосовуються для кодування повідомлень тощо. Отже, використовуючи зазначені вище підходи неможливо відповісти на питання, чи відображено сутність бренду в системі комунікацій підприємства.

Відсутність оцінки системи комунікацій та комунікативного впливу з урахуванням якості донесення інформації про сутність бренду пов’язана з тим, що комунікації стосуються не тільки економічної науки, а й психології, соціології, лінгвістики, філософії тощо, тому в цілому описати і формалізувати маркетингові комунікації з використанням інструментального апарату, який застосовується в економічній теорії, неможливо [92, с. 560].

Зазначимо, що метою нашого дослідження є формування такої системи комунікацій, яка буде коректно відображати сутність бренду та ефективно формувати його цілісний образ. Тому наша увага зосереджена, в першу чергу, не на тому, якими комунікаційними інструментами ми доносимо інформацію, а на тому, яку інформацію ми доносимо через будь-які інструменти та засоби комунікацій. З урахування того, що кожне підприємство в сучасних умовах використовує комплекс комунікацій для впливу на споживачів, необхідно проводити оцінку бренд-орієнтованості системи комунікацій.

Важливим завданням у рамках формування системи бренд-орієнтованого управління комунікаціями підприємства є розробка науково-методичного підходу до оцінки рівня бренд-орієнтованості системи комунікацій. Завдання оцінки рівня бренд-орієнтованості полягає у вимірюванні того, на скільки існуюча система комунікацій відображає сутність бренду; дозволяє акумулювати всі маркетингові повідомлення бренду та асоціювати їх одне з іншим та з брендом; на скільки спроможна сформувати цілісний образ бренду. Як вже зазначалося у другому розділі, критерії бренд-орієнтованості є частиною системи бренд-орієнтованого управління комунікаціями.

Для аналізу рівня бренд-орієнтованості системи комунікацій промислового підприємства, перш за все, необхідно дослідити за допомогою яких елементів комунікацій формується цілісне та комплексне сприйняття бренду.

 Особливість аналізу системи комунікацій підприємства з точки зору її бренд-орієнтованості полягає в тому, що формування бренду пов’язане зі сприйняттям споживачів, а отже з різними науками: маркетингом, соціологією,  психологією, що ускладнює чітку формалізацію оцінки бренд-орієнтованості комунікацій. Тому для оцінки рівня бренд-орієнтованості системи комунікацій підприємства на основі досліджень наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених, аналізу принципів бренд-орієнтованості та експертних опитувань авторами було виокремлено основні складові маркетингових повідомлень, завдяки яким відбувається формування асоціацій бренду в сприйнятті споживачів під впливом інструментів комунікацій:

використання відповідної системи ідентифікації бренду;

донесення інформації про сутність бренду;

узгодженість та послідовність усіх маркетингових повідомлень;

дотримання єдиної творчої концепції бренду у всіх комунікаціях та використання її протягом певного часу;

використання зрозумілої знаково-символьної системи, яка формує необхідні асоціації бренду;

забезпечення якості оформлення засобів комунікацій;

комплексність використання каналів та інструментів комунікацій;

Для оцінки системи комунікацій промислового підприємства з точки зору  якості донесення сутності бренду, нами запропоновано інтегральний показник рівня бренд-орієнтовності системи комунікацій, побудований на виділених характеристиках комунікацій, які забезпечують сприйняття бренду. Але до складу показника включено лише не взаємозалежні характеристики, рис 3.1.

Така характеристика, як «використання зрозумілої знаково-символьної системи у всіх комунікаціях» відображена в елементі «донесення інформації про сутність бренду». Зауважимо, якщо знаково-символьну систему, за допомогою якої формується повідомлення, використано не коректно, то сформований у споживача образ бренду буде відрізнятися від того, який намагалося донести підприємство.

Така характеристики, як «дотримання єдиної творчої концепції бренду  та використання її протягом певного часу» опосередковано міститься в таких елементах, як «узгодженість та послідовність усіх маркетингових повідомлень» та «використання коректної системи ідентифікації бренду». 

Такі характеристики, як «сутність бренду» та «узгодженість та послідовність усіх маркетингових повідомлень» виділено як окремі, у зв’язку з тим, що навіть, коли в різних інформаційних засобах відображено сутність та переваги бренду, ця інформація може відрізнятися, бути неузгодженою або суперечливою на різних засобах комунікацій.

Як свідчить аналіз літературних джерел [40, 67, 118], невідповідність бажаного для підприємства образу та іміджу бренду, що сформувався у свідомості споживачів, є нагальною та поширеною проблемою. Тому, оцінюючи елемент «донесення сутності бренду», необхідно враховувати правильність декодування повідомлення, а саме зрозумілість та коректність трактування творчої концепції бренду та такої її складової, як знаково-символьної системи в маркетинговому комунікативному повідомленні.

Таку характеристику, як «комплексність використання каналів та інструментів комунікацій» виділено в окрему, тому що в сучасних умовах, як зазначають дослідження науковців [46, 73, 114, 140, 164] та досліджено в підрозділі 2.2, важливим є використання інтегрованих маркетингових комунікацій для формування цілісного образу бренду. Тільки використання комплексу інструментів комунікацій дозволяє ефективно доносити інформацію до цільової аудиторії, долаючи проблему підвищеного інформаційного навантаження сучасного суспільства.

На основі виділених характеристик запропоновано складові інтегрального коефіцієнту бренд-орієнтованості комунікацій підприємства. Показник рівня бренд-орієнтованості відображає міру відповідності візуальної та змістовної  складових системи засобів комунікацій, яку використовує підприємство, сутності бренду підприємства та здатність інструментів комунікацій формувати стійкий образ бренду у споживачів, підсилюючи вплив різних інструментів комунікацій.

Загальна методика полягає в оцінці відповідності всієї системи комунікацій, яку використовує підприємство, кожній із виділених характеристик. Тобто здійснюється оцінка не окремих засобів комунікацій, а системи інструментів та засобів комунікацій підприємства.

Для визначення значень складових інтегрального показника використовується логічно-лінгвистична форма оцінки. Оціночні показники коефіцієнтів мають лише значення 1 (коректне використання – істина) або 0 (не коректне використання - неправда), тобто використовується інструментарій алгебри логіки та її складова - логіка висловів. Такий підхід ґрунтується на тому, що недотримання необхідних вимог (характеристик) при формуванні системи комунікацій не дозволяє формувати у свідомості потенційних споживачів бренд підприємства. Отже, в даному випадку, при оцінці відповідного показника ми не отримуємо бренд-орієнтованого впливу на споживачів, а показник має 0 значення. При додержанні необхідних вимог  - підприємство отримує вплив інструмента комунікацій на споживача, а значення показника дорівнює 1. Ступінь відхилення від необхідного стандарту не має значення, оскільки будь-яке відхилення від стандартних вимог не дозволяє доносити через комунікації та формувати у споживачів цілісний образ бренду.

Отже, показник рівня бренд-орієнтованості системи комунікацій промислового підприємства має вигляд, формула 3.1:

                                                                                   (3.1)

 

де - складові коефіцієнти.                                     

Розрахунок складових показників відбувається таким чином:

 - показник  відповідності повідомлення системі ідентифікації бренду;

 

                                                                                              (3.2)                                                                          

 - коефіцієнт вагомості j-го засобу комунікацій визначається експертним шляхом;

 - показник використання системи ідентифікації бренду в j засобі комунікацій,

l – кількість засобів комунікацій, що є типовими для використання в певному сегменті;

при умовах, що

 - коректне (відповідне) використання системи ідентифікації бренду;

 - не коректне (невідповідне) використання системи ідентифікації бренду.

- показник відображення в повідомленні переваг бренду;

                                                                                                 (3.3)                                                                                   

 - коефіцієнт вагомості  j  засобу комунікацій;

 - показник наявності інформації про переваги бренду (або позиціонуванню) в  j  засобі комунікацій

при умовах, що

 - у повідомленні відображено сутність бренду;

 - у повідомленні не відображено сутність бренду.

 - показник узгодженості маркетингових повідомлень;          

                                                                                        (3.4)                                    

 - коефіцієнт вагомості  j  засобу комунікацій;

 - показник послідовності та узгодженості повідомлення на j засобі комунікацій;

при умовах, що

 - маркетингове повідомлення, що відображено на засобі комунікацій відповідає сутності тих, що використовуються на інших засобах;

 - маркетингове повідомлення, що відображено на засобі комунікацій не відповідає сутності інших повідомлень, суперечить тим, що використовуються на інших засобах.

Для визначення бази для порівняння узгодженості маркетингових повідомлень на засобах комунікацій виділяються три засоби комунікацій, які отримали найбільші коефіцієнти вагомості. Інформація, відображена на даних засобах, є базою для порівняння з іншими. Якщо існують протиріччя в виділених засобах комунікацій – в якості орієнтира використовують маркетингове повідомлення, яке міститься хоча б на двох засобах. У випадку повної відсутності збігу в маркетингових повідомленнях, в якості порівняльної бази використовують засіб з найбільшим коефіцієнтом вагомості.

Слід відзначити, що на перший погляд показники  - показник  бренд-диференціації повідомлень та  - показник узгодженості повідомлення є схожими за сутністю, але дотримання одного параметру не означає обов’язкове дотримання іншого. Наприклад, підприємство сформувало маркетингове повідомлення та відобразило певні переваги бренду на окремому засобі комунікацій. На іншому засобі теж відображено переваги підприємства, але  сутність двох повідомлень на маркетингових засобах може бути різна. Згідно результатів проведеного дослідження, неузгодженість маркетингових повідомлень робить формування бренду неможливим.

Для визначення коефіцієнтів вагомості окремих засобів комунікацій у загальній системі комунікацій підприємства та формування шкали значень показника рівня бренд-орієнтованості застосовується метод експертних оцінок. Експертами виступають фахівці відділу маркетингу, відділу матеріально-технічного забезпечення, головні технологи, конструктори промислових підприємств хімічної галузі й галузі виробництва машин та устаткування.

Для отримання коректної оцінки всіх складових показника рівня бренд-орієнтованості слід зазначити вимоги, які висуваються до групи експертів.

для оцінки коефіцієнтів вагомості засобів комунікацій експертами для дослідження обирають:

представників тієї ж галузі, в якій працює досліджуване підприємство;

представників відділів маркетингу, комерційних керівників, фахівців матеріально-технічного обслуговування, збуту, головних конструкторів, головних інженерів проектів, головних технологів та інших фахівців, які беруть участь у вирішенні питання про співпрацю з підприємством. 

для оцінки значень складових коефіцієнтів показника рівня бренд-орієнтованості експертами для дослідження обирають:

представників потенційних споживачів та посередників;

представників відділів маркетингу, комерційних керівників, фахівців матеріально-технічного обслуговування, збуту, головних конструкторів, головних інженерів проектів, головних технологів та інших фахівців, які беруть участь у вирішенні питання про співпрацю з підприємством.

Оскільки  важливе значення для наукового обґрунтування експертного опитування має оцінка показника ступеня узгодженості думок експертів за допомогою системи показників, нами для оцінки використовується коефіцієнт конкордації (W) [5]. Для чого на етапі формування експертної групи проводяться контрольні замірювання з математичною обробкою результатів.

                                                                                   (3.5)

де, S – сума квадратів відхилень;

m – кількість експертів;

n – кількість оцінюваних показників.

Розмір W змінюється від 0 до 1. W=1 означає, що всі експерти дали однакові оцінки; W=0 означає, що зв'язок між оцінками, даними m експертами, відсутній. Задовільною якість оцінки ступеня узгодженості думок експертів вважається за умови, якщо значення коефіцієнта конкордації перевищує 0,5.

Коефіцієнти вагомості досліджені не для інструментів комунікацій у цілому, а для конкретних засобів комунікацій. Перелік засобів комунікацій було сформовано з урахуванням думки експертів про поширені та необхідні для  підприємств хімічної галузі та галузі виробництва машин і устаткування засоби комунікацій, табл. 3.1. Перелік засобів комунікацій та їх вагомість може змінюватися в залежності від товарної категорії та ринкового сегменту, в якому працюють підприємства.

 

Таблиця 3.1

Перелік засобів комунікацій, що традиційно використовують промислові підприємства

Навіть у рамках окремої галузі, серед підприємств спостерігаються відмінності в засобах комунікацій. Тому перелік засобів комунікацій та значення їх коефіцієнтів вагомості бажано визначати для кожного підприємства або для конкретної товарної категорії окремо. В даному випадку обраховано середнє арифметичне значення коефіцієнтів вагомості, які надані експертами. Ті засоби комунікацій, які отримали сукупний  коефіцієнт вагомості нижчий за 0,05, було виключено з переліку, а їх бали пропорційно розподілені.

Рівень бренд-орієнтованості визначається в залежності від значення інтегрального показника за шкалою оцінки. В результаті проведення дослідження (експертного опитування) отримано такі результати.

Шкала оцінки має такий вигляд, рис 3.2.

 

0≤ К <0,5  –  низький рівень бренд-орієнтованості: система комунікацій неспроможна формувати цілісний образ бренду та потребує кардинальних змін, необхідно змінити концептуальні підходи до її формування та побудувати комунікації згідно з принципами бренд-орієнтованості;

0,5≤ К <0,75 – задовільний  рівень бренд-орієнтованості: система побудована з урахуванням  принципів бренд-орієнтованості, здатна формувати образ бренду, але можливе доопрацювання та удосконалення інструментів комунікацій для більш цілісного та потужного впливу;

0,75≤  К <1 –   високий рівень бренд-орієнтованості: система сформована з урахуванням основних принципів, спроможна формувати образ бренду, але може бути  вдосконалення;

К = 1  –  абсолютний бренд-орієнтованості: комунікаційні повідомлення повністю узгоджені, система комунікацій здатна формувати цілісний образ бренду створюючи синергетичний ефект [36, 125], тобто її сукупний вплив перевищує просто сумарну дію кожного окремого інструменту або засобу.

Нами була проведена оцінка якості рівня бренд-орієнтованості системи комунікацій підприємства хімічної галузі ВАТ «ДніпроАзот» (м.Дніпродзержинськ), яке є  частиною КБ «Приватбанк». ВАТ «ДніпроАзот» входить у десятку провідних підприємств хімічної й нафтохімічної промисловості України. Продукція підприємства застосовується в металургії, сільському господарстві, гірничодобувній, хімічній та переробній промисловості, в енергетиці  та  водопостачанні. Сьогодні на підприємстві випускають аміак, карбамід, соду каустичну, рідкий хлор, соляну кислоту, гіпохлорид натрію, карбоксіметилцелюлозу (КМЦ).

Для пошуку партнерів ВАТ «ДніпроАзот» використовує різні інструменти  комунікацій: виставкові комунікації, персональні зустрічі, корпоративний сайт, поліграфічну продукцію. Метою проведеного нами дослідження напідприємстві є оцінка того, на скільки в системі його комунікацій відображається сутність бренду, чи дозволяє існуюча система комунікацій сформувати бренд в уяві цільової аудиторії підприємства.

Попередній аналіз системи управління комунікаціями підприємства виявив відсутність єдиного суб’єкта управління, який відповідав би за всі його комунікації. Відповідальним підрозділом за здійснення маркетингових комунікацій в системі управління ВАТ «ДніпроАзот» є Бюро маркетингу (Додаток Г). Але рішення щодо створення системи комунікацій приймалися різними керівниками, а їх реалізація координувалася різними фахівцями. До того ж, для безпосередньої розробки та втілення необхідних підприємству засобів комунікацій використовувався аутсорсинг. Відбір підрядників здійснювався не фахівцями підприємства, а тендерним комітетом КБ «Приватбанк». Для розробки різних засобів було обрано не одного підрядника, а декількох різних спеціалізованих підрядників, перед якими ставилось завдання з розробки та виготовлення окремих засобів комунікацій, з використанням логотипу підприємства, його слоганів та фірмових кольорів. Можна зробити висновок, що при формуванні системи комунікацій спостерігається певна неузгодженість.

Нами проведена оцінка складових коефіцієнтів інтегрального показника рівня бренд-орієнтованості системи комунікацій ВАТ «ДніпроАзот», результати якої представлено в табл. 3.2.

 

Таблиця 3.2 

Значення коефіцієнтів складових коефіцієнтів показника рівня бренд-орієнтованості для системи комунікацій ВАТ «ДніпроАзот»

                                                          

Отже, значення інтегрального показника якості системи комунікацій дорівнює ВАТ «ДніпроАзот»:   

Аналізуючи цей показник за допомогою вимірювальної шкали, можна зробити висновок, що якість системи комунікацій абсолютно незадовільна, хоча використовуються майже всі інструменти комунікацій.

Незадовільний рівень бренд-орієнтованості системи комунікацій зумовлено низьким значенням коефіцієнтів дотримання системи ідентифікації та інформаційної погодженості. Проведений аналіз структури Бюро маркетингу, положень про підрозділи маркетингу та збуту, посадових інструкцій, процедур роботи та виявив, що серед переліку функцій у жодного із фахівців не було завдання з формування та підтримки цілісності образу підприємства. Відсутній перелік вимог до інструментів та засобів комунікацій тощо. Можна впевнено сказати, що основною причиною такої неузгодженості є відсутність єдиної системи бренд-орієнтованого управління комунікаціями.

Тому серед заходів із підвищення якості системи ідентифікації було запропоновано такі:

створити бренд-орієнтовану систему управління комунікаціями підприємства, а саме:

проінформувати персонал про ринкову стратегію та концепцію бренду підприємства, ознайомити з основними цінностями та перевагами, що пропонуються потенційним і реальним споживачам;

інтегрувати корпоративні правила до посадових інструкцій персоналу або колективного договору;

розширити функції керівника Бюро маркетингу та інших фахівців для забезпечення узгодження всіх комунікацій підприємства з концепцією бренду;

ознайомити з принципами бренд-орієнтованого управління комунікаціями.

забезпечити використання єдиної системи ідентифікації підприємства: фірмового знаку, логотипу, слоганів, фірмовий стиль, фірмовий інтегратор для рекламних макетів тощо,

інтегрувати інформацію про позиціонування у всі засоби комунікацій підприємства;

розробити та запровадити єдину творчу концепцію, в рамках якої сформувати знаково-символьну систему для відображення позиціонування та ідентифікації підприємства на різних носіях інформації;

розробити «Бренд-бук» або «Паспорт бренду» зі стислим викладенням сутності бренду, його творчої концепції, системи ідентифікації, його позиціонування, переваг, системи ідентифікації тощо та використовувати «Бренд-бук» в якості вихідних даних, обов’язкових для дотримання при співпраці зі спеціалізованими підприємствами-підрядниками зі створення засобів комунікацій.

Запропоновані заходи дозволили перебудувати систему комунікацій та змінити показники якості на такі, табл. 3.3:

 

Таблиця 3.3

Значення коефіцієнтів якості системи комунікацій ВАТ «ДніпроАзот» після впровадження заходів

                                              

Коефіцієнт якості системи комунікацій отримав таке значення: К = 095х0,8х0,95 = 0,72.

Порівнюючи отримані дані зі шкалою, рис. 3.1, можемо зробити висновок, що якість системи комунікацій досить висока, що свідчить про її здатність формувати образ бренду підприємства.

За запропонованим науково-методичним підходом до оцінки рівня бренд-орієнтованості здійснено оцінку системи комунікацій ТОВ СУБП «Укртехносинтез» концерну «Укрросметал». Підприємство виробляє компресорне обладнання, установки очищення масел, зварювальні агрегати, насосні агрегати, електрообладнання тощо. До складу підприємства входять 13 підприємств.  ТОВ СУБП «Укртехносинтез» є торговим домом концерну, який виконує координацію маркетингових процесів промислових підприємств концерну "Укрросметал" і активне просування його бренду. В ході дослідження отримані такі показники, табл. 3.4.

Коефіцієнт рівня бренд-орієнтованості системи комунікацій отримав таке значення: 0,32. Причиною недостатньо високого показника рівня бренд-орієнтованості є невідповідність принципам бренд-орієнтованості системи комунікацій таких вагомих для діяльності підприємства засобів комунікацій як виставковий комплекс та реклама в ЗМІ.

Зауважимо, що коефіцієнти вагомості для засобів комунікацій, які використовує концерн «Укрросметал» мають дещо інші значення, ніж для ВАТ «ДніпроАзот». Це пов’язане зі специфікою діяльності підприємства. Зокрема, коефіцієнт вагомості корпоративного сайту вищий, оскільки підприємство активно експортує свою продукцію і саме сайт стає ключовим засобом комунікацій із потенційними споживачами з різних країн.

 

Таблиця 3.4

Значення коефіцієнтів якості системи комунікацій ТОВ СУБП «Укртехносинтез» концерну «Укрросметал»

 

Значення коефіцієнту дорівнює 0,46, що значно вище, ніж базова оцінка для ВАТ ДніпроАзот», але замало для створення цілісного образу бренду.

 Для підвищення рівня бренд-орієнтованості системи комунікацій концерну проведено аудит діяльності відповідних підрозділів. У структурі підприємства за питання просування бренду відповідає директор з маркетингу, у підпорядкуванні якого знаходяться підрозділ маркетингових досліджень та планування, підрозділ із виставкових заходів, підрозділ з роботою зі ЗМІ, підрозділ підтримки корпоративного сайту та підрозділ збуту. Система ідентифікації концерну на всіх засобах комунікацій використовується коректно, але недостатньо уваги приділяється відображенню переваг бренду та узгодженості системи комунікацій підприємства. Вагомим недоліком є відсутність точного розуміння переваг бренду представниками відділу збуту, які безпосередньо  проводять переговори з потенційними споживачами.

Аналіз положень про підрозділи, посадових інструкцій, процедур роботи та узгоджувальних етапів дозволив запропонувати такі заходи:

ознайомити всіх фахівців із сутністю переваг бренду, донести принципи бренд-орієнтованого управління комунікаціями концерну;

затвердити документ «Бренд-буку», в якому зафіксована концепція бренду та вимоги до системи комунікацій бренду підприємства;

запровадити узгодження всіх засобів комунікацій із директором з маркетингу як на етапі розроблення завдань та планування засобів, так і на етапі затвердження макетів та конструкцій.

Проведений повторний аудит системи комунікацій концерну виявив такі зміни, табл. 3.5.

Коефіцієнт рівня бренд-орієнтованості отримав значення 0,79, що знаходиться в межах високого рівня бренд-орієнтованості системи комунікацій підприємства.

 Слід зазначити, що перелік засобів комунікацій може змінюватися в залежності від доцільності їх використання, що з’ясовується на основі експертних опитувань. У випадку, коли носії не використовуються, показники вагомості інших інформаційних носіїв змінюються. Також треба відзначити, що існують взаємозамінні носії інформації, наприклад, буклет та мультимедійна презентація. Вони можуть мати однаковий зміст та дуже схожу візуальну концепцію. В такому випадку розрахунок роблять для кожного з інструментів, але вагомість залишається рівною вагомості одного засобу (залежно від використання того чи іншого засобу під час переговорів із потенційними споживачами).

Запропоновані нами критерії оцінки рівня бренд-орієнтованості системи комунікацій промислового підприємства можуть бути застосовані як вимоги до розробки маркетингових повідомлень. Такий підхід дозволить ще на етапі розробки інструментів комунікацій враховувати зазначені критерії, проводити певні корекції на етапі узгодження макетів, конструкцій, що в свою чергу дозволить зменшити витрати, пов’язані з розробкою, виготовленням та використанням неефективних маркетингових повідомлень на різних засобах комунікацій.

 

Таблиця 3.5

Значення коефіцієнтів якості системи комунікацій ТОВ СУБП «Укртехносинтез» концерну «Укрросметал»

після впровадження коригуючих заходів

 

Можна сказати, що для промислового підприємства важливо розуміти, яким чином на потенційних споживачів впливає наявність інформації про бренд у засобах комунікацій та оцінювати їх вплив на зворотну реакцію споживачів.