3.4 Формування трикомпонентного показника оцінки рівня економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності машинобудівних підприємств

 

 

В умовах переходу України до ринкових відносин та необхідності забезпечення ефективної роботи на підприємствах машинобудівної галузі, особливої актуальності набуває питання розширення ділових зв’язків між учасниками економічної діяльності машинобудівних підприємств.

Внаслідок посилення конкурентної боротьби на ринку машинобудівної продукції та необхідності впровадження комплексного підходу до захисту інтересів суб’єктів господарювання виникло питання формування показника комплексної оцінки рівня економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) на підприємствах машинобудівної галузі.

Для оцінки стану економічної безпеки підприємства вчені пропонують різні методи, які певною мірою можуть бути застосовані для визначення стану економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства.

Серед існуючих методів оцінки стану економічної безпеки найбільш вагомий внесок зробили такі вчені, як С.М. Ілляшенко [93], Р.С. Квасницька  та І.О.Доценко [94], Л.І. Донець та Н.В.Ващенко [95] та інші. Проте, аналіз даних методів оцінки економічної безпеки підприємства показав, що у жодному з них не враховується вплив ЗЕД. Всі вони ґрунтуються на використанні лише функціональних складових економічної безпеки. Тому необхідним є розроблення методу оцінки стану економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства, який би базувався на:

врахуванні результатів моніторингу процесів, пов’язаних з ЗЕД підприємства;

використанні показників, що враховують специфіку ЗЕД;

результатах аналізу сегментів міжнародного ринку, на якому працює підприємство.

Метою роботи є формування показника комплексної оцінки рівня економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства Для її досягнення поставлено такі завдання: виділення та розрахунок функціональних складових економічної безпеки ЗЕД підприємства, розрахунок країнового ризику, а також визначення рівня ризикованості підприємства залежно від виду діяльності.

Виклад основного матеріалу. Управління системою економічної безпеки ЗЕД підприємства має здійснюватися на основі критеріїв, які використовуються для оцінки ефективності роботи даної системи. Економічна безпека ЗЕД підприємства є складною системою і потребує розрахунку ряду показників, які можуть бути використані для визначення комплексної оцінки рівня економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства.

Першочерговим завданням визначення комплексної оцінки є виділення основних функціональних складових економічної безпеки ЗЕД підприємства. Перелік даних складових має в повному обсязі враховувати вплив зовнішніх та внутрішніх загроз, притаманних даній сфері діяльності, а також ступінь використання ним своїх потенційних можливостей розвитку. Враховуючи всі ці особливості та спираючись на попередній досвід вчених, виявлений автором в таких то роботах [96, 97], пропонуємо для машинобудівних підприємств, які здійснюють ЗЕД, застосовувати такий перелік основних функціональних складових економічної безпеки ЗЕД: фінансова, виробничо-технічна, інтелектуально-кадрова, маркетингова, інтерфейсна, інноваційно-технологічна, правова, сировинна та енергетична, екологічна. На основі перелічених складових визначаємо інтегральний показник оцінки рівня економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства.

Інтегральний показник економічної безпеки ЗЕД пропонується визначати у такій послідовності [98]:

Перевести у відносні оцінки показники рівнів кожної складової економічної безпеки підприємства за наступною формулою:

,                                                                                                                     (3.13)

де  - відносна оцінка і-ї складової економічної безпеки ЗЕД підприємства;

 - максимальне значення показника і-ї складової економічної безпеки ЗЕД підприємства;

 - фактичне значення показника і-ї складової економічної безпеки ЗЕД підприємства.

Визначити вагомості  кожної складової економічної безпеки ЗЕД підприємства.

Розрахувати інтегральний показник економічної безпеки ЗЕД як середньозважену складових. Чим вона буде ближчої до одиниці, тим вищим є рівень економічної безпеки ЗЕД підприємства. Оцінка нижче 0,5 свідчить про ослаблений рівень економічної безпеки ЗЕД підприємства. Результати проведеного аналізу окремих складових, дозволить виявити проблемні зони діяльності підприємства.

На міжнародних ринках, вітчизняне машинобудівне підприємство може зіштовхнутися з нестабільністю політичного режиму, корупцією, громадськими конфліктами, дефолтами та іншими діями у країні, де він планує здійснювати ЗЕД. Для попередження та виходу з такого роду невизначеності необхідно проводити аналіз ризику, який визначає вірогідність того, що суверенна держава матиме можливості виконати свої обов’язки по відношенню до підприємства, яке планує здійснювати ЗЕД.

Саме тому постає необхідність виділення такого поняття, як країновий ризик, що характеризує ступінь ризику дій суверенного керівництва вплинути на здатність боржника, який пов’язаний з даною країною, виконати свої зобов’язання.

Країновий ризик є багатофакторним явищем, який характеризується тісним взаємозв’язком фінансово-економічних та соціально-політичних змінних.

В межах загального країнового ризику виділяють такі види ризику[99]:

комерційний або ризик неплатоспроможності, може виникнути як на рівні держави, так і на рівні окремого підприємства;

некомерційний (політичний) ризик, передбачає вірогідність фінансових втрат підприємства в результаті негативної дії політичних факторів.

Існування даних ризиків чинить негативну дію на стан економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства, саме тому виникає необхідність оцінки країнового ризику та врахування її при розрахунку загальної комплексної оцінки рівня економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства.

Рівень країнового ризику визначають на основі рейтингової оцінки країн за рівнем ризикованості [99-102]. Загальноприйнятою є рейтингова оцінка яка включає себе декілька етапів:

вибір змінних (політична стабільність, ступінь економічного росту, ступінь інфляції, рівень націоналізації та ін.);

визначення вагомості кожної змінної (максимальну вагомість має змінна політичної стабільності);

обробка показників з використанням експертної шкали;

визначення сумарного індексу, який знаходиться в межах від 0 до 100 (максимальний індекс означає максимальний ризик, та навпаки).

Отримане значення індексу країн за рівнем ризикованості переводимо у відносний коефіцієнт ризикованості виходу на ринок даної країни, який може бути використаний для комплексної оцінки рівня економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства.

Отже, врахування країнового ризику, при здійсненні підприємством ЗЕД, має вирішальне значення для прийняття рішення про співпрацю з іноземними державами, а також є необхідним для проведення комплексної оцінки рівня економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства.

Діяльність машинобудівного підприємства має на меті його ефективне функціонування та розвиток, проте будь-який вид економічної діяльності супроводжується певними небезпеками та ризиками. Саме тому комплексну оцінку рівня економічної безпеки ЗЕД слід будувати з урахуванням показника ризикованості того чи іншого виду діяльності машинобудівного підприємства.

Нами пропонується виділяти та розраховувати три основні види діяльності підприємств машинобудівної галузі, а саме:

традиційна – рівень ризику визначається на основі статистичних даних;

інноваційна – рівень ризику визначається на основі аналітичної оцінки;

перспективна – рівень ризику визначається на основі методу аналогій.

Саме тому, для оцінки стану економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства, нами запропоновано формування трикомпонентного показника оцінки рівня економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства Кnj, який пропонується визначати за формулою (3.14):

 

,                                                                                                         (3.14)

 

де Іnj – інтегральна оцінка рівня економічної безпеки ЗЕД підприємства;

Рn - коефіцієнт ризикованості виходу на ринок країни п;

Dj -  коефіцієнт ризикованості -го виду діяльності підприємства.

Наведений трикомпонентний показник оцінки рівня економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства пропонується визначати за функціональною залежністю:      

Іnj, Рn, Dj =1,                                                                                                          (3.15)

якщо фактичне значення показників Іnj, Рn, Dj більше або дорівнює їх граничному (достатньому) значенню, то значення показника вважається достатнім (табл. 3.8);

Іnj, Рn, Dj =0,                                                                                                          (3.16)

якщо фактичне значення показників Іnj, Рn, Dj менше їх граничного (достатнього) значення, то значення показника вважається недостатнім (табл. 3.8).

 

 

Таблиця 3.8 – Можливі значення показників трикомпонентного показника оцінки рівня економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства

Рівень інтегрального показника економічної безпеки ЗЕД       Рівень країнового ризику   Рівень ризику видів діяльності

Значення показника

Рівень економічної безпеки ЗЕД   Значення показника

Область ризику        Значення показника

 

Область ризику

1,0-0,96          Абсолютно безпечний        0,0-0,1 Без ризиковий          0,0-0,1 Без ризиковий 

0,95-0,76        Прийнятний  0,1-0,25          Мінімальний             0,1-0,25          Мінімаль-

ний

0,75-0,51        Хиткий          0,25-0,5          Підвищений 0,25-0,5          Підвище-

ний

0,5-0,26          Низький         0,5-0,75          Критичний    0,5-0,75          Критичний

0,25-0,0          Неприпустимий       0,75-1  Неприпустимий       0,75-1  Неприпус-

тимий

 

            область достатнього значення показника

           

            область недостатнього значення показника

 

Усі проміжні значення трикомпонентного показника економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства наведені у матричній формі (рис. 3.8). Для даних показників може існувати 8 проміжних значень, які на погляд автора відповідають 4 зонам економічної безпеки ЗЕД.

На погляд автора, значення трикомпонентного показника = (1,1,1), відповідає І зоні – зоні абсолютної безпеки, яка вказує на те, що всі складові трикомпонентного показника знаходяться на достатньому рівні, тому підприємство може безпечно займатися ЗЕД на обраному ринку з обраним видом діяльності. За даних умов підприємство має можливість застосовувати стратегію підтримки, що передбачає збереження економічної безпеки ЗЕД, контроль за результатами діяльності та попередження виникнення можливих загроз економічним інтересам машинобудівного підприємства.

 

 

Значення трикомпонентного показника = (1,1,0); (1,0,1); (0,1,1), відповідають ІІ зоні – зоні прийнятної безпеки, яка вказує на те, що один із складових трикомпонентного показника оцінки рівня економічної безпеки ЗЕД знаходиться на недостатньому рівні. Існуючі відхилення можна виявити шляхом виконання поглиблених досліджень складових трикомпонентного показника і на основі отриманих даних вжити заходи по усуненню існуючої проблеми. В даному випадку підприємство має можливість застосовувати стратегію посилення, яка спрямована на проведення заходів посилення одного із показників трикомпонентного показника економічної безпеки ЗЕД підприємства.

Значення =(1,0,0); (0,1,0); (0,0,1) відповідають ІІІ зоні – зоні хиткої безпеки. Рівень економічної безпеки є недостатнім одразу за двома складовими трикомпонентного показника. Існуючі відхилення можна виявити шляхом виконання поглиблених досліджень складових трикомпонентного показника і на основі отриманих даних заподіяти заходи по усуненню існуючої проблеми. За даних умов підприємство має застосовувати стратегію адаптації, яка направлена на проведення заходів пристосування виду діяльності до певного ринку та навпаки, а також пристосування складових економічної безпеки ЗЕД до тих чи інших вимог зовнішнього середовища.

Значення = (0,0,0) відповідає ІV зоні – зона неприпустимої безпеки. Рівень економічної безпеки є недостатнім одразу за трьома складовими трикомпонентного показника. В даному випадку підприємство повинно відмовитись від обраної діяльності на обраному ринку і вжити заходи щодо покращення стану економічної безпеки на підприємстві. За даних умов можливим є застосування стратегії модифікації, яка передбачає проведення змін, які стосуються виду діяльності, зовнішнього ринку, а також проведенні необхідних змін складових економічної безпеки ЗЕД.

Підводячи підсумки вищевикладеному, слід зазначити:

Розроблено методичний підхід до оцінки рівня економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства шляхом формування трикомпонентного показника оцінки її рівня. Даний показник враховує значення інтегрального показника оцінки рівня економічної безпеки ЗЕД підприємства, коефіцієнт ризикованості виходу на ринок певної країни, та коефіцієнт ризикованості обраного підприємством виду діяльності.

Запропоновано авторську матрицю формування зон економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства, яка дає можливість наочного представлення її стану.

Подальші дослідження повинні бути спрямовані на розроблення та наукове обґрунтування стратегій та інструментів забезпечення достатнього рівня економічної безпеки ЗЕД машинобудівного підприємства.