4.5 Управління екологізацією інновацій у системі маркетингу

 

 

Сучасні тенденції розвитку світової економіки вимагають прискорення темпів екологізації інноваційної діяльності у всіх сферах господарювання. У свою чергу, усвідомлення цього вимагає створення нових підходів до системи управління інноваційними процесами на різних рівнях, які повинні враховувати взаємозв'язок соціо-екологічних й економічних складових соціо-еколого-економічної системи, що є своєрідними індикаторами стійкого розвитку.

На погляд автора, під екологізацією інноваційної діяльності слід розуміти процес неухильного і послідовного створення, впровадження та поширення інновацій, які дають змогу задовольняти фізіологічні (первинні), економічні, соціальні та екологічні потреби, як існуючі, так і потенційні, без загрози вичерпання потенціалу інтегрального ресурсу та можливості забезпечення інтересів та потреб майбутніх поколінь у довгостроковій перспективі. Її метою є зниження або ліквідація дії одного або декількох екодеструктивних факторів, що досягається за рахунок впровадження екологічних інновацій у різні сфери людської діяльності (детальніше див. [151]). Оскільки процес екологізації здійснюється поетапно, загальні результати його ефективності можна оцінити лише у часовому аспекті на основі прогнозування та екологічного аналізу життєвого циклу екологічної інновації (ЖЦЕІ) та кастомізаційного циклу екологічної інновації (КЦЕІ).

Досліджуючи питання життєвого циклу, слід виділити два аспекти, обумовлені специфікою екологізації інноваційної діяльності: еколого-економічний, який передбачає зниження інтегрального екологічного впливу у розрахунку на одиницю сукупного суспільного продукту протягом циклу виробництво–споживання–утилізація, тобто визначає екологічно безпечний розвиток соціо-еколого-економічної системи в цілому, та маркетинговий,  що передбачає досягнення економічної ефективності від змін, що відбуваються в умовах невизначеності зовнішнього середовища у різних сферах господарської діяльності та розглядаються як потенційне джерело прибутку протягом всього часу перебування екологічної інновації на ринку. Така двоякість природи екоінновації обумовлює деякі протиріччя щодо змісту поняття «життєвий цикл» серед представників різних наукових школ (детальніше див. [152]).

На погляд автора, ЖЦЕІ слід розглядати як період часу, протягом якого спостерігається еколого-економічний ефект від створення, виробництва, споживання та утилізації екоінновації з урахуванням її ринкової життєдіяльності. Під КЦЕІ слід розуміти період надання вихідному ресурсу споживчих властивостей, необхідних для ефективного задоволення потреб споживачів, протягом якого у довгостроковій перспективі спостерігається  еколого-економічний ефект від його виробництва, споживання та утилізації. КЦЕІ визначає часові аспекти отримання еколого-економічних результатів виробництва, споживання та утилізації екологічної інновації протягом всього її еволюційного розвитку та після виходу з ринку. За своєю сутністю КЦЕІ відображає економічну оцінку екологічного ефекту від створення, виробництва, споживання екоінновації, а також переробки та знищення відходів протягом її життєвого циклу та після виведення її з ринку та зі сфери споживання. На відміну від ЖЦЕІ, КЦЕІ не завершується етапом виходу з ринку, а містить також етап екореакції (рис. 4.6) (детальніше див. [152, 153]).

 

 

Необхідність постійного дослідження ЖЦЕІ й аналізу основних показників оцінки ефективності екологізації інноваційної діяльності підприємства в цілому обумовлена важливістю процесу прийняття управлінських рішень в умовах неповної визначеності ринкового середовища з метою забезпечення еколого-економічної безпеки. Оскільки прогнозні розрахунки є основою для планування й розробки стратегії розвитку суб'єкта господарювання в перспективі, необхідно враховувати особливості даного процесу на кожному етапі ЖЦЕІ.

Одним з найважливіших і найбільш ризикових є аналітично-пошуковий етап, що включає дослідження ринку, вибір напрямків інноваційного розвитку, пошук ідей, розробку й перевірку задуму, бізнес-аналіз, на якому визначається доцільність реалізації екологічно орієнтованого інноваційного проекту. З метою підвищення ефективності управління екологічно орієнтованої інноваційної діяльності автором запропоновано алгоритм ухвалення рішень щодо доцільності бізнес-проекту (рис. 4.7), який дозволяє на початкових етапах зменшити ризик суб’єкта господарювання та підвищити точність прогнозних оцінок на етапі бізнес-аналізу (рис. 4.8). Для попереднього аналізу екологічно орієнтованого інноваційно-інвестиційного проекту на початкових його етапах запропоновано використовувати показники: рівень незадоволення екологічно орієнтованої потреби (або потенціал потреби) (і); ймовірність (Р) придбання потенційної екоінновації споживачами з урахуванням їх розподілу за групами mІ (РІ=0), mІІ (0<РІІ0,25), mІІІ (РІІІ>0,25), m=mІ+mІІ+mІІІ; рівень адекватності задуму запитам споживачів (Z).

Рівень незадоволення певної екологічно орієнтованої потреби (або потенціал потреби) і розраховується за формулою:

           

            (4.1)

де  Псі – сукупна екологічно орієнтована ринкова (фактична, потенційна) потреба і, нат.од.; Прі – показник реального (фактичного, потенційного) задоволення екологічно орієнтованої потреби і, нат.од.  

Отриманий результат дозволяє зробити висновок про ринкову доцільність проведення робіт у цьому напрямку (табл. 4.8). Рівень ефективності задоволення екологічно орієнтованої потреби визначається експертним методом на основі оцінки способів (засобів), якими вони задовольняються.

 

Таблиця 4.8 – Потенціал екологічної потреби на ринку

Значення

показника і Потенціал

потреби          Характеристика

і = 1  Абсолютний Відсутність способів (засобів) задоволення потреби сприяє активізації діяльності виробника щодо створення радикальних та ординарних екологічних інновацій. Проект є дуже ризиковим, однак за умови успішної його реалізації виробник отримує позицію лідера на ринку

0,8 і  1    Високий        Досить висока привабливість проекту, успішна реалізація якого дозволить виробнику зайняти міцну ринкову позицію – слід продовжувати роботу у цьому напрямку

0,6 і  0,8 Достатній      Проект є досить привабливим – доцільно продовжувати роботу у цьому напрямку

0,4 і  0,6 Середній        Існує певний ризик. Швидше за все слід продовжувати роботу у цьому напрямку. Доцільність реалізації проекту в цілому визначається на етапі бізнес-аналізу

0,2 і  0,4 Низький         Існує певна доцільність подальших робіт у цьому напрямку за умови недостатнього рівня ефективності задоволення потреби –можливо слід відмовитися від проекту

0 і  0,2    Критичний    Можливість подальших робіт у цьому напрямку визначається рівнем ефективності задоволення потреби –  швидше за все слід відмовитися від проекту

і = 0  Нульовий      Потреби ринку задоволені повною мірою, рівень конкуренції дуже високий. Можливість подальших робіт у цьому напрямку визначається рівнем ефективності задоволення потреби. Більш доцільним є відмова від проекту

 

Коефіцієнт рівня відповідності (або адекватності) задуму запитам споживачів (Z) розраховуємо за формулою:

           

            (4.2)

де Xij – оцінка і-ї характеристики задуму j-м респондентом за обраною оцінною шкалою [Omin; Omax], де і [1;n], j [1;m], од.; ωi – вагомість і-го показника (характеристики), відн.од.; n – кількість параметрів, що оцінюються; m – кількість усіх респондентів; Omin, Оmax – відповідно значення нижньої та верхньої меж оцінної шкали, од.

Для прийняття рішень за оцінкою рівня адекватності задуму запитам споживачів можна використовувати табл. 4.9.

 

Таблиця 4.9 – Рівень адекватності задуму

Значення        Рівень

адекватності

задуму

Радикальні екоінновації      Ординарні екоінновації      Заміняючі екоінновації        Модифікуючі екоінновації           

Z  0,6           Z  0,8           Z   0,9          Z  0,9           Прийнятний

0,4  Z   0,6            0,7  Z   0,8            0,8  Z   0,9            0,85  Z   0,9          Припустимий

0,2  Z   0,4            0,5  Z   0,7            0,5  Z   0,8            0,6  Z   0,85          Критичний

Z  0,2           Z  0,5           Z  0,5           Z  0,6           Катастрофічний

 

Ймовірність здійснення покупки (Р) потенційної екоінновації споживачами визначається на основі даних опитування споживачів, за результатами відповідей яких формуються групи споживачів mІ (РІ=0), mІІ (0<РІІ0,25), mІІІ (РІІІ>0,25), m=mІ+mІІ+mІІІ. Переведення відповідей респондентів у кількісні оцінки ймовірності придбання здійснюється за допомогою таблиці 4.10.

            ,

            (4.3)

де Рj – оцінка ймовірності придбання екологічної інновації j-м респондентом, де j [1;m], %; m – загальна кількість респондентів, од.

Таблиця 4.10 – Шкала оцінки ймовірності здійснення покупки споживачами

Відповідь       Ймовірність Р, %      Кількість споживачів  за групами, осіб

Так      100      mІІІ

Швидше за все так   85       

Можливо, так           70       

Не знаю, не впевнений (а) 50       

Можливо, ні  25        mII

Швидше за все ні     10       

Ні        0          mI

 

Якщо значення показника Р30%, слід визначити питому вагу споживачів групи mІ та mІІ, яких не цікавить потенційна екологічна інновація, а, отже, ймовірність здійснення ними покупки дуже низька. Якщо кількість таких споживачів не перевищує 40% усіх опитуваних, при розробленні потенційної екологічної інновації необхідно зосередити увагу на запитах споживачів групи mІІІ, які будуть складати цільовий сегмент ринку екологічної інновації з початку її комерціалізації.

Для подальшого еколого-економічного обґрунтування інноваційного проекту запропоновано алгоритм прийняття управлінських рішень щодо його реалізації за критеріями інтегрального ризику, рівня ризику (К, ) та ефективності за етапами ЖЦЕІ та КЦЕІ (рис. 4.8).

Слід зазначити, що основою аналітичних розрахунків даного етапу є прогноз ЖЦЕІ, складений з урахуванням критеріїв, що є визначальними для його розвитку як динамічної системи в цілому: темпи розвитку НТП (ризик появи нових, більше досконалих способів задоволення існуючих і потенційних екологічно орієнтованих потреб) і швидкість морального старіння екоінновацій (зміни потреб у характеристиках або техніко-економічних показниках, що забезпечують конкурентні переваги й обумовлюють новизну екоінновацій). Враховуючи це, запропоновано загальну схему ухвалення рішення про доцільність реалізації екологічно орієнтованого інноваційно-інвестиційного проекту за напрямками прогнозування на етапі бізнес-аналізу (рис. 4.9), яка дозволить підвищити економічну безпеку суб’єкта господарювання та досягти сталого розвитку у довгостроковій перспективі.

 

На погляд автора, сутність прогнозування темпів НТП та моделювання швидкості морального старіння екоінновації полягає у передбаченні потреб у її основних технологічних параметрах (характеристиках) на довгострокову перспективу, динаміки їх змін у часі. Для цього визначається еволюційний етап розвитку екологічної інновації як технічної системи, межа можливостей такого розвитку, ймовірні темпи зростання її основних технічних параметрів та ймовірності виникнення попиту на більш технічно досконалий варіант екологічної інновації, що базується на більш ефективних принципах дії та технологічних рішеннях. Крім зазначених показників, також визначається рівень технічного розвитку інфраструктури, що забезпечує виконання екоінновацією певних задач, а також інших продуктів, які можуть вплинути на подальший її прогрес екоінновації; перевіряється відповідність технічного рівня інфраструктури та інших продуктів технічним параметрам екоінновації щодо можливості виконання своїх функцій; виявляються технічні обмеження інфраструктури та інших продуктів, які стримують можливий розвиток екоінновації як технічної системи, передбачається можливість виникнення таких ситуацій у перспективі, а також визначається можливість та еколого-економічна доцільність їх усунення тощо.

Прогнозування НДДКР – це передбачення ймовірної тривалості дослідно-технологічних робіт, яка визначається необхідними витратами часу на розроблення та постановлення екологічної інновації на виробництво залежно від її специфіки та організації її виробництва, а саме: на розроблення технічного завдання; технічної та нормативно-технічної документації; на виготовлення та випробування зразків продукції; на приймання результатів розробки; на підготовку та освоєння виробництва.

Прогнозування на основі аналітично-пошукових робіт (АПР) полягає у визначенні потенційних обсягів продажу екоінновації та фінансових потоків при реалізації екологічно орієнтованого інноваційно-інвестиційного проекту, періоду його окупності, прибутковості, рентабельності, передбаченні ймовірних тенденцій їх змін з урахуванням впливу факторів зовнішнього маркетингового середовища, що надасть можливість визначити ймовірну тривалість ринкового циклу екоінновації та окремих його етапів тощо.

Прогнозування еколого-економічної ефективності потенційної екоінновації –  передбачення ймовірних наслідків реалізації екологічно орієнтованого інноваційного проекту для всіх суб’єктів ринку (виробників, споживачів, суспільства) у вигляді зміни екодеструктивного впливу на соціо-еколого-економічну систему чи отримання еколого-економічного ефекту протягом КЦЕІ.

Методика розрахунків за кожним з цих напрямків визначається видом екологічної інновації. Можливість застосування методів прогнозування для кожного з напрямків залежно від виду екоінновації показано у табл. 4.11.

Прогнозування НТП та моделювання швидкості морального старіння екологічної інновації здійснюємо за методикою, наведеною у роботі [154]. Методика попередньої оцінки еколого-економічної ефективності проекту наведена у [155].

Для модифікуючих та заміняючих екоінновацій доцільно визначати загальну тривалість НДДКР на основі існуючих даних про час робіт зі створення базової моделі (попереднього аналогу) даної продукції. При цьому пропонується застосовувати такі підходи: детермінований (нормативний); ймовірнісний; комбінований.

Детермінований підхід доцільно застосовувати в тих випадках, коли на основі наявного досвіду, а також відповідної відпрацьованої та перевіреної нормативної техніко-технологічної бази можна достатньо точно (без значної помилки) визначити тривалість всього комплексу робіт. У цьому випадку попередній розрахунок обсягів робіт слід здійснювати відповідно до встановлених трудових нормативів. При цьому передбачається, що для виконання робіт умови виробництва та продуктивність ресурсів, які використовуються, будуть мати звичайний характер, а також що можливі в процесі її виконання непередбачені обставини не потребують додаткових витрат часу. За умови відсутності нормативних даних або у разі неможливості однозначного та досить точного визначення періоду здійснення робіт слід застосовувати ймовірнісний підхід, при якому експертним шляхом встановлюється імовірнісна оцінка часу (визначається найбільш імовірнісна тривалість виконання робіт). Комбінований підхід є доцільним у випадку, коли окремі групи робіт неможливо визначити на основі нормативних показників, що обумовлює необхідність застосування імовірнісних оцінок часу.

Таблиця 4.11 – Методи прогнозування ЖЦЕІ

Метод Напрямки прогнозування

            Моделювання НТП та швидкості морального старіння Прогнозування

інноваційного циклу           Прогнозування

ринкового циклу      Прогнозування КЦЕІ

1          2          3          4          5

Експертні оцінки

Метод "інтерв'ю"      Р± О± М± З± Р± О± М± З± Р± О± М± З± Р± О± М± З±

Аналітичний метод  Р± О± М± З± Р± О± М± З± Р± О± М± З± Р± О± М± З±

Метод розроблення сценаріїв         Р+ О+ М+ З+ Р+ О+ М+ З± Р+ О± М± З+ Р+ О+ М+ З+

Морфологічного аналізу     Р+ О+ М+ З+ Р+ О+ М+ З± Р+ О± М± З+ Р+ О+ М+ З+

Метод "комісій"        Р+ О+ М+ З± Р+ О+ М± З± Р± О± М± З± Р+ О+ М+ З±

Метод колективної генерації ідей             Р+ О+ М+ З+ Р± О± М± З± Р± О± М± З± Р+ О+ М+ З+

Метод "Делфі"          Р+ О+ М+ З+ Р+ О+ М+ З± Р± О± М± З± Р+ О+ М+ З+

Формалізовані

Екстраполяція

Метод ковзаючої середньої Р– О± М± З± Р– О– М– З–  Р– О– М± З± Р– О± М± З±

МНК   Р– О± М± З± Р– О– М– З–  Р– О– М± З± Р– О± М± З±

Адаптивні методи    Р– О± М± З± Р– О– М– З–  Р– О– М± З± Р– О± М± З±

Аналіз динамічних рядів     Р– О± М± З± Р– О– М– З–  Р– О– М± З± Р– О± М± З±

Метод Бокса-Дженкінса      Р– О± М± З± Р– О– М– З–  Р– О– М± З± Р– О± М± З±

Методи економічного аналізу

Балансовий метод    Р– О+ М± З+ Р– О– М± З± Р– О– М± З± Р– О+ М± З+

Нормативний метод            Р– О± М+ З+ Р– О± М± З+ Р– О± М± З± Р– О± М+ З+

Кореляційно-регресійний аналіз   Р± О± М+ З+ Р– О± М+ З+ Р– О± М± З± Р± О± М+ З+

 

Продовження таблиці 4.11

1          2          3          4          5

Методи моделювання (аналітичні методи)

Економіко-математичні моделі, у т.ч.

Структурні моделі    Р– О± М+ З± Р– О± М+ З± Р– О± М+ З± Р– О± М+ З±

Мережні моделі        Р– О– М– З–  Р± О+ М+ З+ Р– О– М– З– Р– О– М– З–

Матричні моделі       Р± О± М+ З+ Р± О± М+ З+ Р± О± М+ З± Р± О± М+ З+

Оптимізаційні моделі          Р– О± М± З± Р± О± М+ З+ Р- О± М± З±  Р– О± М± З±

Економіко-статистичні моделі       Р± О± М± З± Р– О± М± З+ Р- О± М± З±  Р± О± М± З±

Економетричні моделі         Р± О± М± З± Р± О± М± З+ Р± О± М± З± Р± О± М± З±

Моделі прийняття рішень   Р± О+ М+ З± Р± О+ М+ З+ Р± О+ М+ З± Р± О+ М+ З±

Іімітаційні моделі     Р– О+ М+ З+ Р± О+ М+ З+ Р± О+ М+ З± Р– О+ М+ З+

Математичні моделі біологічного розвитку, у т.ч.

Модель Перла           Р± О± М+ З+ Р– О– М– З–  Р± О± М± З± Р± О± М+ З+

Модель Гомперца     Р± О± М+ З+ Р– О– М– З–  Р± О± М± З± Р± О± М+ З+

Модель Рідендура    Р± О± М+ З+ Р– О– М– З–  Р– О– М– З±  Р± О± М+ З+

Модель Гартмана     Р+ О+ М+ З+ Р– О– М– З–  Р– О– М– З–  Р+ О+ М+ З+

Модель Холтона       Р+ О+ М+ З+ Р– О– М– З–  Р– О– М– З–  Р+ О+ М+ З+

Модель Ісенсена       Р+ О+ М+ З+ Р– О– М– З–  Р– О– М– З–  Р+ О+ М+ З+

Модель Флойда        Р+ О+ М+ З+ Р– О– М– З–  Р– О– М– З–  Р+ О+ М+ З+

Дифузійні феноменологічні моделі розвитку      Р+ О+ М+ З+ Р± О± М± З± Р± О± М± З± Р+ О+ М+ З+

Інші

Методи історичних аналогій та прогнозування за зразком       Р± О± М± З± Р– О± М± З± Р- О± М± З±  Р± О± М± З±

 

Примітка. «Р» – радикальна екоінновація; «О» – ординарна екоінновація; «М» – модифікуюча екоінновація; «З» – заміняюча екоінновація; «+» – метод повністю підходить; «±» – існують певні труднощі у застосуванні (застосування методу можливе за певних умов чи за умови його удосконалення); «–» – метод не підходить.

Для прогнозування тривалості НДДКР для модифікуючих та заміняючих екоінновацій запропоновано застосовувати зазначені вище підходи залежно від рівня наявного досвіду щодо виконання робіт цього етапу, використовуючи такі формули:

            ,

            (4.4)

 

            ,

            (4.5)

 

            ,

            (4.6)

де ТНДДКР – очікувана тривалість етапу НДДКР, роб. дн.; ti – тривалість окремих видів робіт етапу НДДКР, i [1; n], роб. дн.; n – загальна кількість робіт; Δt – відхилення від нормативного строку виконання робіт, час. од.; α1,…, а5  – показники, що враховують трудомісткість робіт; кількість робітників, задіяних у виконанні роботи; тривалість робочого дня; виконання норм; додатковий час на узгодження, коригування технічної документації та інші роботи, які не передбачені нормативами; x1, x2, x3 – показники, що враховують вид екоінновацій; паралельність робіт; циклічність робіт (кількості необхідних повторень попередніх робіт у зв’язку з невідповідністю отриманих результатів етапу встановленим вимогам); х4, х5 ,..., хс – показники, що враховують стан соціо-еколого-економічної системи.

При нормативному підході на основі визначеної за нормативами трудомісткості робіт тривалість окремих робіт цього етапу необхідно розраховувати за формулою [156]

           

            (4.7)

де α1i – трудомісткість і-ї роботи, i [1; n], люд.-год.; α2i  – кількість робітників, задіяних у виконанні і-ї роботи відповідної стадії НДДКР, осіб; α3  – тривалість робочого дня, год./роб.дн.; α4i  – коефіцієнт, який враховує виконання норм (при відрядній оплаті праці) при виконанні і-ї роботи, %; α5i  – коефіцієнт, який враховує додатковий час на узгодження, коригування технічної документації та інші роботи, які не передбачені нормативами при виконанні і-ї роботи (α5i=1,1–1,5); kі – коефіцієнт переведення робочих днів (Dр) у календарні (Dк).

            .

            (4.8)

Коефіцієнт рівня новизни інновації (х1) пропонується визначати за табл. 4.12. Коефіцієнт паралельності робіт етапу НДДКР (x2) розраховується як відношення тривалості і-го етапу (), який виконується паралельно з іншим, до тривалості виконання і-го етапу ().

           

            (4.9)

 

Таблиця 4.12 – Коефіцієнти залежності тривалості робіт від ступеня новизни інновації

Вид екоінновації      Радикальна    Ординарна    Заміняюча      Модифікуюча

Значення коефіцієнту          х1 = 1  0,7  х1 1    0,4   х1  0,7          0  х1  0,4

 

Показник x3 (кількості необхідних повторень попередніх робіт у зв’язку з невідповідністю отриманих результатів етапу встановленим вимогам) визначаємо на основі ретроспективних даних типових (аналогічних) робіт або на основі експертних оцінок. Коефіцієнти залежності тривалості робіт від стану системи (x4, x5, … , xс) розраховується методом SWOT-аналізу шляхом визначення імовірнісних характеристик коефіцієнтів впевненості настання кінцевої події (завершення робіт етапу НДДКР) за наявності впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища.

Для радикальних та ординарних екоінновацій тривалість НДДКР слід визначати методом мережного планування та моделювання (детальніше див. [156]), який також підходить і для двох інших видів екоінновацій. Алгоритм прогнозування тривалості НДДКР автором показано на рис. 4.10.

Виходячи з ймовірності настання завершальної події в очікуваний строк, визначеної за аргументом χ, розрахованому по функції Лапласа [156], визначається рівень ризику затримки завершення робіт (табл. 4.13).

Період ринкового життя товару визначається сукупністю споживчих властивостей інновації, що обумовлюють його цінність для споживача та відповідають тим потребам, які сформуються до моменту його виходу на ринок. Очікувану тривалість ринкового циклу екологічної інновації слід визначати за формулою:

            ,

            (4.10)

де b1 – показник, що враховує вид екоінновації; y1 – швидкість зростання обсягів продажу екоінновації залежно від рівня її сприйняття ринком; y2 – зміна споживчого потенціалу ринку екоінновації під впливом множини факторів ринкового середовища.

 

 

Таблиця 4.13 – Ризик затримки робіт етапу НДДКР

Значення рz   Рівень ризику           Примітка

0, 75 <pz ≤ 1  Прийнятний  На роботах критичного шляху є значний резерв часу, що свідчить про можливість скорочення загальної тривалості робіт

0, 5 <pz ≤ 0,75           Припустимий           Наявність достатнього резерву часу на роботах критичного шляху, що також свідчить про можливість скорочення загальної тривалості робіт

0,25 < pz ≤ 0,5           Критичний    Незначний резерв часу обмежує можливість скорочення загальної тривалості робіт, що потребує подальшого детального аналізу даного проекту – можливо доцільним є відмова від реалізації проекту

pz  ≤ 0,25        Катастрофічний        Резерв часу відсутній, існує небезпека зриву настання завершальної події в очікуваний термін, необхідно переглянути можливість перерозподілу ресурсів та робіт, провести подальший аналіз доцільності застосування даного проекту – швидше за все всього слід відмовитися від його реалізації

 

Прогнозування ринкового циклу слід проводити за двома напрямками:  оцінка споживчого потенціалу (максимально можливого обсягу інноваційної продукції, який здатен «поглинути» ринок – загальна місткість ринку) та визначення ймовірного обсягу збуту інноваційної продукції (або потенційний попит). Методика прогнозування ринкового циклу екоінновацій, заснована на даних показниках наведена в роботі [152].

Для прийняття рішень щодо реалізації проекту при прогнозуванні настання певних подій на різних етапах ЖЦЕІ пропонується використати табл. 4.14.

Види ризиків інноваційної діяльності, у тому числі екологічних ризиків, і методика їх оцінки розглянуті в роботах [157, 158].

 

Таблиця 4.14 – Таблиця ухвалення рішень щодо реалізації проекту при прогнозуванні настання певних подій на різних етапах ЖЦЕІ

Подія  Етапи 1–4      Етапи 5–6      Етапи 7–9

Іннова-ційний стрибок ()

Відмовитись від проекту    Якщо Ее > 0, К0,25, Ееmax, Iopt, то продовжити реалізацію проекту; якщо хоч одна з умов не виконується, то відмовитися від його реалізації          Якщо Ее>0, Ееmax, NPVopt, то продовжити реалізацію проекту; якщо хоч одна з умов не виконується, то відмовитися від його реалізації

Моральне старіння ()

Якщо коефіцієнт ризику К0,25, то продовжити реалізацію проекту; якщо К>0,25, то відмовитися від його реалізації        Якщо Ее > 0, К0,5, Ееmax, Iopt, то продовжити реалізацію проекта; якщо хоч одна з умов не виконується, то відмовитися від його реалізації

 

На погляд автора, ризик екологічно орієнтованого інноваційного проекту – це загроза (можливість) втрат суб’єктом господарювання частини своїх ресурсів (виробничих, фінансових, кадрових, інтелектуальних, інформаційних, інтерфейсних та ін.), недоотримання доходів або появу додаткових витрат внаслідок зміни його екодеструктивного впливу у результаті прийняття рішень щодо екологізації суспільного виробництва.

Оцінку ризику екологічно орієнтованого інноваційного проекту за етапами ЖЦЕІ та СЦЕІ запропоновано здійснювати за моделлю:

,

,

 

, ,

(4.11)

де Rі – очікуване абсолютне значення втрат від і-го виду ризику на j-му етапі при песимістичному прогнозі, грош. од., а саме за рахунок: R1 – недоотримання доходу (∆D1j) через затримку робіт інноваційного циклу, R2 – недоотримання доходу (∆D2j) через ринковий ризик, R3 – додаткового залучення більшого обсягу інвестиційних ресурсів (∆Ііj), R4, R5, R6 – екологічних збитків виробника, споживачів і суспільства відповідно, грош. од.; R – інтегральна економічна оцінка ризику реалізації проекту, грош. од.; pij – апостеріорне значення коефіцієнта упевненості для і-го виду ризику на j-му етапі ЖЦЕІ або КЦЕІ; j – порядковий номер етапу ЖЦЕІ та КЦЕІ (див. рис. 4.6), j [151, 157].

Для попередньої оцінки економічної доцільності реалізації екологічно орієнтованого інноваційно-інестиційного проекту з урахуванням ризику слід застосовувати показник чистої поточної вартості NPV, розрахований за трьома варіантами прогнозу. Для песимістичного прогнозу цей показник визначається за формулою:

            ,

            (4.12)

            де CFt – надходження грошових коштів (фінансовий потік) від реалізації екологічно орієнтованого інноваційно-інестиційного проекту у період t, грош. од.; It – обсяги інвестиційних вкладень у проект у період t, грош. од.; r – безризикова дисконтна ставка з урахуванням рівня інфляції, відн. од.; t – період реалізації проекту від початку ЖЦЕІ до закінчення КЦЕІ.

Для загальної оцінки ефективності реалізації екологічно орієнтованого інноваційно-інвестиційного проекту визначаємо також внутрішню норму дохідності IRR, рентабельність PI та період окупності PP за методикою, наведеною у роботах [159, 160].

Таким чином, удосконалений автором теоретико-методичний підхід щодо управління екологізацією інноваційної діяльності на основі прогнозування ЖЦЕІ дозволяє зменшити ризик екологічно орієнтованого інноваційно-інвестиційного бізнес-проекту й підвищити точність прогнозних розрахунків на початкових його етапах, сприяючи тим самим підвищенню якості стратегічних управлінських рішень й еколого-економічної безпеки  суб'єктів господарювання.