5.3 Проблеми міського господарства в умовах особливостей регіону

 

 

З організаційних перетворень з боку держави в першу чергу мають реалізовуватись програми, спрямовані на покращання соціально-економічного стану регіону, що передбачатимуть пропорційний розвиток всіх сфер діяльності людини. Ще 20 років тому в регіональній політиці Україна мала повністю європейські пропорції. На сьогодні ж, вони поступово порушуються як у промисловості, сільському господарстві, так і в освіті і науці, наприклад, зростає кількість спеціальностей у ВНЗ, які взагалі не вимагають вищої освіти. Внаслідок диспропорції, яка існує в державі в цілому, економіка міста повинна задовольнятися тими кадрами, що є, а це негативно впливає на її розвиток. Тому з’являються і набувають поширення кризові явища. Ці та багато інших чинників зумовлюють необхідність формування  тих чи інших підходів в управлінні міським господарством відповідно до особливостей регіону.

Розвиток міського господарства завжди потребував чіткого управління та виконання нагальних завдань, що постійно постають перед суспільством. Протягом останніх років події державного характеру, та подальша перебудова господарства відбувались не за детально розробленими планами а – стихійно. Як наслідок питання розвитку міського господарства, що успішно вирішувались десятиліттями навіть століттями влада не в змозі успішно вирішити протягом декількох останніх років. І це в умовах науково-технічного прогресу і розвитку новітніх технологій у світі. Негативна динаміка кількості населення більшості населених пунктів свідчить не тільки про нестачу робочих місць в регіонах України, а й про незадовільні стан благоустрою та розвиток відповідної інфраструктури. Завданням статті є виявлення та узагальнення основних існуючих проблем в управлінні міським господарством і формування деяких підходів з метою покращення соціально-економічної, демографічної та екологічної ситуації в місті та прилеглих до нього територіях.

У нинішній час в Україні трудова зайнятість людей працездатного віку та інфраструктура й стан управління міським господарством в цілому залишаються незадовільними. Це підтверджується надмірним значенням показника міграції населення. Вплив такої ситуації на економічний розвиток  регіону можна спостерігати на такому прикладі. Спостерігаємо, що крім Києва, фактичне населення якого збільшилося майже до 5 мільйонів чоловік, практично всі інші міста і містечка України за кількістю мешканців поступово зменшуються, що спричинає голопуючу диспропорцію трудових ресурсів. Риторичне питання “Де заробити на життя” має конкретну відповідь по місту Суми, (табл. 5.14). В другому та третьому за населенням містах області (Конотопі та Шостці) взагалі близько половини зареєстрованого там населення працездатного віку працює постіно за їх межами.

 

Таблиця 5.14 – Динаміка кількості населення типового обласного центру України

Найменування

населеного пункту   Кількість населення за офіційними статистичними даними

(тис. чол.)

            1920    1930    1940    1950    1960    1970    1980    1990    2000    2010

м. Суми          44        51        67        80        96        168      220      307      293      270

 

Маленькі ж районні центри просто вимирають все більше й більше даючи підстави до порушення питань про укрупнення районів. Нестача кваліфікованих робітників та зникнення ринків збуту призводить до закриття багатьох підприємств. Тільки в Сумській області практично припинили свою виробничу діяльність всесвітньо відомі завод електронних мікроскопів, ВО “Хімпром”, шосткінське об'єднання “Свема”, конотопський завод “Червоний металіст”, путивльське ВО “Сейм” та багато інших дрібніших за обсягами виробництва підприємств. Щодо територій цих підприємств, то вона повністю захоплюється невиробничою сферою діяльності людей. Наприклад, у Сумах території суконної та фабрики безалкогольних напоїв вже забудовуються комерційним житлом. Щороку в місті відкривається новий супермаркет і ціла низка магазинів, розважальних закладів; натомість за останні 20 років не було збудовано жодного нового заводу, який би дав нові робочі місця на виробництві, а не в сфері торгівлі, послуг тощо. Подальший рух у цьому напрямку є типовою ознакою колонізаційного економічного розвитку країн третього світу. Такою країною є, наприклад, Таїланд в Індокитаї, більшість африканських та деякі латиноамериканські країни.

Одним із першочергових завдань є використання досягнень науки в управлінні міським господарством, зокрема використання маркетингових інструментів, досліджень та принципів планування. Практика доводить – впровадження виважених маркетингових заходів зазвичай призводить до підвищення конкурентоспроможності підприємства, покращує показники його діяльності. Тому позитивні аспекти маркетингу варто застосовувати і в інших сферах, зокрема на рівні політичного розвитку держави, регіону чи, наприклад міста. Так, кілька років тому при розробці стратегічного плану розвитку м. Суми було проведено попереднє опитування керівників підприємств і впливових осіб міста, ідеї яких, завдяки використанню SWOT-аналізу були оформлені у вигляді трьох основних стратегічних напрямків критичних питань: 1) розвиток комунальної інфраструктури; 2) залучення інвестицій та будівництво житла; 3) розвиток малого і середнього підприємництва. Цим напрямам був наданий пріоритет розвитку на найближчі 20 років, і в рамках кожного напряму були розроблені комплекси заходів щодо їх виконання.

Однак, на практиці ситуація із соціально-економічним розвитком міста мало в чому змінилася і на це є низка причин. Це, по-перше, слабкий взаємозв’язок окремих напрямків діяльності в межах регіону та заходів у рамках кожного, по-друге — хаотична діяльність мерії в питаннях створення інфраструктури обласного центру, розташування об'єктів малої архітектури, охорони навколишнього середовища міста і прилеглих до нього територій, по-третє — низький рівень поінформованості про реальний стан справ (тобто відсутність маркетингових досліджень, на основі яких міська влада могла б формувати оперативні та вдосконалювати стратегічні плани). Тому, для кращої організації міського господарства конче необхідний загальний моніторинг середовища регіону та прийняття виважених управлінських рішень в інтересах усієї громади – проведення маркетингових досліджень, та за їх результатами відповідних заходів комплексу маркетингу на регіональному (обласний рівень) та місцевому  (рівні обласного та районних центрів). Дані заходи мають сформувати інформаційну базу про історичні та сучасні тенденції розвитку міста й регіону в цілому, яка повинна стати джерелом для розроблення стратегічного плану розвитку міста, наприклад які напрями господарства мають найбільш динамічно розвиватися і матимуть відчутний споживчий ринок. Крім суто комерційних побажань, в США, Японії, країнах Європи та країнах-тиграх в умовному маркетинговому середовищі все більшу частку займає так званий некомерційний, соціальний маркетинг, який у поєднанні з маркетингом регіону доречно назвати маркетингом міського господарства. Основними сферами його діяльності можуть бути такі складові соціально-організаційної структури міста:

1. Сфера будівництва та експлуатації споруд – а) будівництво та модернізація комунального забезпечення житлових помешкань, б) об'єктів забезпечення життя, в) дорожнього покриття, г) торгових приміщень тощо. Тут об'єктом досліджень є вміле поєднання бізнесових інтересів підприємців й комерсантів (ринки та інші торгівельні заклади, банки, будівельні фірми тощо) з нагальними потребами міської громади (школи, лікарні, держустанови та ін.). Оптимізація цих стосунків має бути предметом особливої уваги мерії, міської ради, громадськості.[250, 251]

Побажання мешканців міста щодо вдосконалення складових житлово-комунального господарства майже не відрізнялись залежно від місця розташування помешкання: старі забудови (більше 40 років), нові мікрорайони (20-30 р.), приватний сектор. В поєднанні з ремонтом та модернізацією існуючих житлових споруд необхідний детальний план будівництва нового житла. При цьому варто враховувати географічні особливості регіону, генеральний план забудови, перспективи економічного розвитку, транспортні можливості.

2. Транспортне сполучення. Пасажирський транспорт на сьогодні не тільки не вирішує проблеми оперативної доставки пасажирів до міст призначення, а й став об'єктом збагачення власників мікроавтобусів. Від монопольного панування маршрутних транспортних засобів страждає населення. Змінити на краще цю ситуацію може, наприклад, будівництво тролейбусного кільця, яке, у обхід вул. Харківської з’єднає центральні частини міста, і у населення буде альтернатива [252]. Для підвищення ефективності заходу необхідне залучення значних інвестицій на оновлення рухомого складу тролейбусів. За проведеними розрахунками такі інвестиції окупляться за 3-4 роки. Переваги використання тролейбусів також полягають у їх екологічності, меншому навантаженні на дороги міста та ін. Є й інші шляхи вдосконалення транспорту міста. Близько десяти років цим предметно займаються викладачі та студенти СумДУ, розроблено методичний підхід проведення цих досліджень, що увійшов в підручники та навчальні посібники, але, на жаль позитивних зрушень немає.

 

 

На рис. 5.5 та рис. 5.6 видно, що за пасажиропотоком, який в 1,3-1,6 рази нижчий ніж в прилеглих до Сумської українських та Курською областях комунальний транспорт в Сумах найменш ефективний [253]. Для покращення транспортного обслуговування населення окрім створення тролейбусного кільця було запропоноване розділення маршрутів комерційного транспорту за довжиною й відповідно за ціною. Впровадження цих заходів є важливим як з позицій наповнення місцевого бюджету від платника КП „Електроавтортанс“, так і для зменшення екологічного навантаження, поліпшення стану дорожнього покриття, надання якісних транспортних послуг населенню.      

3. Екологічний напрямок, пов'язаний із застосуванням альтернативних джерел енергії, розвитком екосистеми міста, збереженням прийнятного екологічного стану міста, у тому числі з вивозом та обробкою сміття, тощо. Наприклад вирішення проблеми екологічної безпеки, з проблеми відходів шкідливих виробництв перетворилася в Україні у проблему утилізації та вивезення побутового сміття (його структуру наведено на рис. 5.7), про що яскраво свідчать результати опитування мешканців по виділених за однорідністю районах, та збереження природних умов. Одним із варіантів вирішення ситуації є пропозиція збудувати в місті сміттєпереробний завод. Перед цим слід змінити ставлення населення до сортування сміття. Необхідно провести інформативну рекламну та переконувальну PR кампанії, метою яких були б привернення уваги населення, усвідомлення участі кожного, актуальність та переваги будівництва сміттєпереробного заводу. Проведені розрахунки свідчать, що завод здатен не лише ефективно переробляти сміття, а й приносити прибутки [254].

 

 

4. Сфера туризму та відпочинку. Нами проведено низку досліджень із сфери спорту, місць відпочинку та розваг, туристичних подорожей, дієвого використання відповідних об’єктів та ін.;. Декілька років тому були запропоновані концептуальні засади проведення комплексу маркетингу парку, зокрема з надання послуг, ціноутворення та їх просування (на жаль, жоден з трьох останніх мерів не звернув на них уваги а проведені в парку “Казка” та сквері “Дружба” ремонтні роботи чомусь були втричі дорожчими за розрахунки, наведені в [255]). До дискусійних рішень влади належить і розташування штучного поля для хокею на траві замість єдиного в мікрорайоні футбольного поля, що існувало протягом півстоліття, невміння ефективно використати набережну річки Сумка та підземні переходи тощо.

Окреме місце займають проведені нами дослідження стаціонарних спортивних споруд. На таблиці 5.15 видно наскільки вигідно проводити міжнародні й всеукраїнські футбольні змагання на 25-тисячному футбольному стадіоні “Ювілейний” (для його беззбитковості досить 5-7 матчів щорічно) [256], але окрім Суперкубку минулого року так практично нічого й не проводиться. Використання стадіону футбольним клубом “Харків” так і не стало традицією. Без поля, наприклад, перебуває команда Київського військового округу “Арсенал”, яка грає практично при порожніх трибунах по всій Україні. В 70-х роках минулого століття команди класу А української ліги СКА (Київ, Львів, Одеса) перевели до Чернігова, Тирасполя, Луцька.

 

Таблиця 5.15 – Дослідження людино-відвідувань щодо заходів, які можуть проводитися на стадіоні “Ювілейний”

Найменування заходу         Відсоток відвідуваності      Людино-відві-дувань при візиті 1 раз на рік            Людино-відві-       дувань при візиті 3 рази на рік

Матч українського чемпіонату      15,6     110 865           332 595

Міжнародне або вітчизняне футбольне змагання загальноукраїнського рівня          58,1     412 902           1238 706

Концерт         38,5     273 610           820 830

Громадський захід    32,1     2281 27           684 381

Інший захід (послуга)          11,7     83 149 249 447

 

5. Всі ці питання постають на фоні практично не існуючої цілісної системи комунікацій міського господарства. ПР-акції мера в переповненому залі, що проводяться в неділю і де сидять здебільшого пенсіонери називають чомусь громадою міста. Прямі ефіри, на які практично не можна додзвонитися і онлайн-режим в Інтернеті. Теледебатів практично немає, Сумська рада – заполітизована, роль міської газети “Суми і сумчани” виконує жовта преса: “Ваш шанс”, “Панорама”, “В двох словах”, що де-факто є газетами Партії регіонів, студентського руху “Нічний дозор”, “Нашої України” газети “Данкор”. Немає жодного рекламного агентства, яке б, обслуговувало міську громаду [257]. На практично усіх сіті-лайтах у минулому році був Янукович, зараз – Королевська, що вона демонструє – взагалі невідомо. Практично не створюється і не просувається бренд міста. Насправді ж зв’язки міської влади з її мешканцями повинні проявлятися відповідно до запропонованої на рис. 5.8 схемі.

 

Таким чином маємо велике поле діяльності для застосування регіонального маркетингу, соціального маркетингу, маркетингу міського господарства. 

Проведені нами дослідження підтверджують, що на практиці у діяльності місцевої влади орієнтації на мешканців міста, як на споживачів побутових, соціальних, культурних та розважальних послуг, практично немає. На нашу думку не використовується системний підхід, що полягає в розумінні, в якому випадку і якою мірою потрібно здійснювати організацію і пряме управління, а в якому дати системі міського господарства можливість само організовуватись, тобто надати певну самостійність мешканцям і комерційним підприємствам. Отже, повністю підтверджується гіпотеза [258], що головним завданням вирішення проблем міського господарства обласних регіональних центрів є необхідність балансу між управлінською ініціативою керівництва містом та підприємницькою ініціативою та бізнес-зацікавленістю комерційних структур. Варто зазначити, що значна кількість ідей, які виникли за результатами спільних досліджень викладачів і студентів та оформлені тим чи іншим чином у вигляді пропозицій висловлюються через кілька років на рівні тих чи інших гілок місцевої влади, але нерідко буває запізно.

Використання маркетингового підходу на практиці допоможе у вирішенні проблем міського господарства. На основі маркетингових досліджень, збору та аналізу отриманої інформації можна розробити конкретні заходи в рамкам виділених напрямів розвитку. Ефективність таких заходів науково обґрунтована. 

В рамках обраних стратегічних планів слід розробляти більш конкретні, узгоджені оперативні плани, мета яких – ресурсно та матеріально сформувати базу для досягнення стратегічних планів. Ця складова пов’язана із формуванням джерел інвестицій, нових робочих місць, створенням чи реорганізацією підприємств, фірм, установ. Для виконання оперативних планів слід розробити комплекс короткочасних заходів, пов’язаних із розробкою проектної документації, робочих графіків, замовленням проектів будівництва, формуванням робочих груп, проведенням роз’яснювальних робіт, та т. ін. Слід також проводити моніторинг стану міського господарства, порівнювати одержану інформацію із планами, виявляти причини відхилень, усувати негативні наслідки.

Проведені нами узагальнення підтвердили необхідність балансу між управлінською ініціативою міської ради та бізнес-зацікавленістю підприємницьких і комерційних структур. Ця проблема вирішується за допомогою маркетингової концепції розвитку міського господарства, що має певні особливості щодо принципів проведення маркетингових досліджень та застосування специфічного маркетингового комплексу. Впровадження запропонованого підходу сприятиме покращенню соціально-економічної, демографічної та екологічної ситуації в місті та прилеглих до нього територій.