6.1 Креативність як основа менеджменту інноваційної організації

 

 

 

Креативність є ключовим фактором досягнення успіху в різних сферах діяльності, а саме поняття креативності залишається кілька розпливчастим та неточним, достатньо важко надати йому чітке визначення.

Вимога створювати щось інакше ставить нас перед питанням: «Наскільки це щось має бути інакшим?».

У більшості організацій інновації включають процесс поступового вдосконалення або перегрупування вже існуючих продуктів або послуг. Таким чином, креативність в організаціях носить переважно адаптивний  характер.

Сучасна дійсність формує нові завдання для бізнесу. Технологія управління процесами організації виводить на якісно новий рівень інтелектуальну діяльність незалежно від галузевої спрямованості або специфіки ринку. Спроба систематизації та цілеспрямованості нових робіт дозволяє говорити про нову фазу розвитку бiзнес-творчості і чекати нових цікавих і нестандартних рішень.

Розвиток творчого потенціалу співробітників та керівництва, його реалізація сприяють підвищенню ефективності діяльності організації в цілому, а використання інструментів креативного менеджменту дозволяє оперативно і творчо вирішувати складні завдання та творчо підходити керівників до функції управління організацією.

Достатньо багато вчених приділяли увагу розумінню, вивченню та формулюванню поняттям «креативність» в цілому та «креативний менеджмент» як запорука успіху організації. Так, Вільм І. Койн, Чарльз Девіс, Герет Джонс виділяються із загальної маси саме тим, що усвідомлюють стратегічне значення креативності для розвитку бізнесу. Визначення креативності Альберта Сент Дьорді засноване на концепції переоцінки, тобто погляд на ситуацію з іншого боку. Г. Айзенк, Р. Уайсберг, І. Я. Лернер [260]  пов’язували креативність з розумовою обдарованістю та здатністю творчо мислити. Л. С. Виготський [261] розглядає креативність як продукт людської уяви та попередньо засвоєного досвіду. А так вчені, як Дж. Гілфорд, К. Тейлор, Г. Грубер, Я. А. Пономарьов [262] розглядали поняття інтелекту та креативності окремо. Найбільш чітко це можна простежити у «теорії інтелектуального порогу» Є. П. Торренса.

Індивідуальні особливості творчого мислення і усвідомлення того, що є припустимим у рамках організації, впливають на рівень креативності, творчої діяльності, в компанії. Управління організацією — це безперервний процес впливу на продуктивність працівника, групи або організації в цілому з метою досягнення найкращих результатів з позиції поставленої мети. "Управляти - означає вести організацію до її мети витягуючи максимальні можливості зі всіх наявних в її розпорядженні ресурсів" -  характеризував процес управління А. Файоль [263]. Креативний,творчий, підхід до управління організацією є запорукою успіху в сучасних умовах розвитку та конкуренції ринку.

 Отже, метою даної роботи є:

дослідження впливу креативності персоналу в управлінні організацією;

творчий підхід до організації роботи підприємства;

«креативність» з точки зору відомих науковців;

анліз підходів до трактування поняття «креативний менеджмент»;

 підходи до розуміння «креативного менеджменту» з творчої та інноваційної сторін.

Розглянемо можливі комбінації трьох понять «креативність», «менеджмент» та «організація», що випливає при їх поєднанні.

 

 

 

 

Розглянемо докладніше вище наведений Рис. 6.1, виділивши наступні рівні понять:

Поняття I рівня:

Креативність;

Організація;

Менеджмент;

Поняття II рівня:

Креативна організація (1);

Креативний менеджмент (2);

Менеджмент організації (3);

Поняття III рівня:

Організація креативного менеджменту(4.1);

Креативний менеджмент організації (4.2);

Менеджмент в креативній організації (4.3).

Таблиця 6.1 – Аналіз визначення «креативності»

Автори           Визначенняпоняття «креативність»

Альберт СентДьорді

            Креативність - творче мислення, яке полягає в тому, щоб подивитися на те, що бачать усі, і подумати про те, про що не подумав ніхто.

Г. Айзенк

            Креативність є компонентом загальної розумової обдарованості.

Д-р Вільям І. Койн, старший віце-президент компанії 3M з досліджень і розробок  Креативність - породження оригінальних і доречних ідей.

 

Д-р ГеретДжонс, віце-президент, глава отделакадров, PolygramInternational "Мені потрібні люди, які не вписуються в систему."

 

Дж. Гилфорд,

К. Тейлор,

Г. Грубер       Креативність - творча здібність, що є самостійним чинником, незалежним від інтелекту.

І. Я. Лернер   Креативність - процес створення людиною об'єктивно або суб'єктивно якісно нового за допомогою специфічних інтелектуальних процедур, які не можна уявити як такі, що точно описуються і строго регламентуються, системи операцій або дій.

Л. С. Виготський

            "Було б чудом,  якби уява могла створювати з нічого або якби вона мала інші джерела для своїх творінь, окрім попереднього досвіду."

Р. Уайсберг

            Креативність - творче мислення, яке діагностується по якості продукту, а не по способі його одержання.

Чарльз Девіс, директор з розвитку, PsionComputers       Креативність - втілення того, чого ще ніхто не робив, включає: задум + винахід + застосування.

Я. А. Пономарьов

            Креативність- психологічна властивість, інтелектуальна активність й чутливість (сензитивність) до побічних продуктів своєї діяльності.

 

 

Альберт Сент Дьорді під визначенням креативності розуміє здатність творчої особистості розглядати ситуацію і бачити сприятливі можливості там, де інші бачать лише проблеми. Визначення креативності засноване на концепції переоцінки, сутність якої полягає в зміні точки зору на ситуацію, спробі поглянути на неї в іншій системі координат.

Д-р Джонс під виразом «Мені потрібні люди, які не вписуються в систему» вказує на необхідність розмаїття поглядів і підходів в компанії. Головна умова забезпечення успішності конфліктної креативності - не допустити переростання конфлікту, який повинен призводити до отримання позитивних результатів для організації, в конфлікт, що веде до збитків для неї. Деякі креативні групи працюють в умовах навмисно створеного конфлікту, що сторонньому спостерігачеві може здатися контрпродуктивним.

"Було б чудом, - пише Л. С. Виготський [262] , - якби уява могла створювати з нічого або якби вона мала інші джерела для своїх творінь, окрім попереднього досвіду". Все те нове, що виникає в уяві людини будується з тих елементів оточуючої дійсності, які містяться в попередньо засвоє¬ному нею досвіді. Уява с ви¬щою формою почуттєвого відображення світу і знаходиться на межі чуттєвості і мислення.

Айзенк висловив думку, що креативность є компонент загальної розумової обдарованості. Уайсберг затверджує, що креативність як творче мислення діагностується по якості продукту, а не по способі його одержання. Усякий пізнавальний процес, з його погляду, опирається на минулі знання й тягне їхні перетворення відповідно до вимог завдання.

Основою креативності є уміння творчо мислити. Так, наприклад, відомий фахівець в галузі дидактики    І. Я. Лернер [260] пише: "Творчістю ми і називаємо процес створення людиною об'єктивно або суб'єктивно якісно нового за допо¬могою специфічних інтелектуальних процедур, які не можна уявити як такі, що точно описуються і строго регламентуються, системи операцій або дій".

У трактуваннях «креативності» Вільяма І. Койна та Чарльза Девіса креативність виступає як свого роду «творчий важіль», дія якого і дає компанії конкурентну перевагу. Індивідуальні особливості творчого мислення і усвідомлення того, що є припустимим у рамках цієї організації і впливають на рівень творчої діяльності в компанії.

Креативність(творча здібність) є самостійним чинником, незалежним від інтелекту (Дж. Гилфорд, К. Тейлор, Г. Грубер, Я. А. Пономарьов) [262]. У більш м'якому варіанті ця теорія говорить, що між рівнем інтелекту й рівнем креативності є незначна кореляція. Найбільш розвиненою концепцією є «теорія інтелектуального порогу» Э. П. Торренса: якщо IQ нижче 115-120, інтелект і креативність утворять єдиний фактор, при IQ вище 120 творча здатність стає незалежною величиною, тобто немає креативістів  з низьким інтелектом, але є інтелектуали з низькою креативністю.

Суть креативності як психологічної властивості, по Я. А. Пономарьову [262], полягає в інтелектуальній активності й чутливості (сензитивности) до побічних продуктів своєї діяльності. Для творчої людини найбільшу цінність представляють побічні продукти діяльності, щось нове й незвичайне, для нетворчого важливі результати по досягненню мети, а не новизна.

Що ж стосується безпосередньо поняття «креативний  менеджмент», то його можна  розглядати  з  різних  підходів,  зокрема  системного, функціонального, ситуаційного, поведінкового та адміністративного. Більшість науковців [264-268] зазначають, що креативний менеджмент набуває найбільш прикладного значення за умови його розкриття з позиції системного і функціонального підходів (табл. 6.2).

Система менеджменту може бути ефективною тільки в тому разі, якщо одним з її елементів є своєчасний і адекватний контроль – діяльність з визначення станів об'єктів управління  і відмінностей цих станів від минулих або заданих. Така діяльність передбачає здійснення обліку, перевірки і аналізу. Реалізуючи функцію контролю, безумовно, важливим аспектом, що ще не знайшов належною мірою  свого вирішення, є створення системи управлінського обліку, адекватної особи остям підприємства і орієнтованої на його потребі [269].

Розглядаючи менеджмент у креативній організації, всю відповідальність за розвиток та діяльність підприємства несуть саме менеджери. Керівництво вищої категорії,для створення нової команди,перед усім повинні створити устав команди,в я кому будуть прописані цілі та ступені свободи, а потім набрати в команду менеджерів, які пройшли через «школи досвіду» [270].

 

 

Таблиця 6.2 - Підходи до трактування поняття "креативний менеджмент" [271]

Підходи         Значення поняття"креативний менеджмент"

Системний    Креативний менеджмент - підсистема інноваційного менеджменту, що забезпечує здатність суб'єктів управління висувати та розвивати нові ідеї, які набувають форми наукової або технологічної інформації.

Функціональний      Креативний менеджмент - одна з функцій менеджменту, яка спрямована на забезпечення здатності суб'єктів управління висувати та розвивати нові ідеї, які набувають форми наукової,технологічної інформації та акумулювання нових ідей.

Ситуаційний Креативний менеджмент - сукупність сприятливих умов, що створюються керівниками підприємства для творчого розвитку трудового колективу і окремих працівників з метою акумулювання креативних ідей щодо вирішення виробничо-господарських проблем, подолання їхніх наслідків тощо.

Поведінковий           Креативний менеджмент - сукупність цілеспрямованих дій і вчинків керівників підприємства, спрямованих на акумулювання креативних ідей щодо розв'язання виробничо-господарських проблем, подолання їхніх наслідків тощо, а також сприяння творчому розвитку трудового колективу і окремих працівників.

Адміністративний    Креативний менеджмент - сукупність управлінських відносин між керівниками та підлеглими на предмет встановлення цілей стосовно пошуку креативних ідей, їх виконання, пов'язаних із вирішенням виробничо-господарських проблем, подоланням їх наслідків тощо.

 

Наукове обгрунтування теорії шкіл досвіду дано професором Морганом Макколлом в його книзі «Птахи високого польоту: створення наступного покоління лідерів»[272].

Замість того щоб шукати «необхідних»  співробітників, успішних в основній діяльності, компаніям необхідно шукати керівників, які пройшли потрібні школи досвіду, що допоможе їм виявити і розвинути нові напрямки бізнесу.

Морган Макколл зазначає, що управлінські навички й інтуїція, завдяки яким можна досягти успіху при виконанні завдань, формуються в процесі виконання попередніх завдань. Отже, бізнес-підрозділ можна розглядати як школу, а проблеми, з якими зіткнулися менеджери, як навчальну програму, яку пропонує ця школа.Тому навички,якими можуть володіти чи не володіти менеджери, залежать від того,які «предмети» вони вивчали чи не вивчали в різних школах досвіду.

До організації креативного менеджменту безпосередньо відноситься генерація ідей, що направляє та розвиває діяльність підприємства.

Генерація ідей (англ. ideasgeneration) — постійний систематичний пошук можливостей створення нових товарів, включаючи джерела нових ідей і методи їх генерації шляхом мозкової атаки (невеликі групи спеціалістів, де відкриті дискусії стимулюють виникнення широкого кола ідей), а також аналіз наявної продукції і попиту [273].

Розглянемо креативний менеджмент організації як технології підвищення ефективності діяльності в сучасних умовах розвитку економічної діяльності.

Удосконалення управління творчим потенціалом підприємства в сучасних умовах мінливості економічного середовища і зростаючим рівнем конкуренції, передбачає розвиток нових підходів до вирішення науково-практичних завдань.

Креативний менеджмент спрямований на вирішення низки практичних завдань, розглянемо докладніше на рис. 6.2.

Отже, розвиток творчого потенціалу та його реалізація сприяють підвищенню ефективності діяльності організації в цілому, а використання інструментів креативного менеджменту дозволяє оперативно і творчо вирішувати складні завдання в області передачі інформації та дієвої політики організації.

Отже, проведено дослідження впливу креативності персоналу на процес управління організацією; розглянуто можливість використання творчого підходу до організації роботи підприємства; здійснено аналіз визначення «креативності» з точки зору вітчизняних та зарубіжних науковців; проведено аналіз підходів до трактування поняття «креативний менеджмент», запропоновано підходи до розуміння «креативного менеджменту» з творчої та інноваційної сторін.

 

 

Результати проведеного дослідження будуть покладені в основу подальших розробок методу оцінки рівня креативності колективу підприємства та вибору оптимальної стратегії впровадження креативного менеджменту на підприємстві.