Будучи поєднаним з Україною своїм родовим корінням, Чехов,  який іноді з добрим жартом  називав себе "хохлом",  любив її ніжною, проникливою любов'ю. Виникла вона в нього ще на зорі юності й не вгасала до самої смерті. Думка про те, щоб оселитися або, принаймні, пожити в Україні, не покидала Чехова з молодих років. Тож на одній із сімейних рад на початку 1888 р. в родині Чехових одностайно вирішили провести літо в Україні. І, скориставшись рекомендацією друга сім`ї музиканта-флейтиста Олександра Гнатовича Іваненка, який народився в Глибному поблизу Сум,  родина віддала перевагу затишній садибі поміщиків Линтварьових на березі Псла, в селі Лука, що прилягало до Сум.

Минуле цієї садиби нерозривно пов'язане з історією міста. Як центр громадського й культурного життя вона була відома далеко за межами тодішньої Харківської губернії. Її відвідували багато відомих діячів культури й науки того часу. Гостями поміщиків Линтварьових ще до приїзду Чехова були: професор М. Котляревський, історик і етнограф О. Єфименко, теоретик ліберального  народництва  В. Воронцов,  лікар                  О. Архангельська, художники М. Маковський і К. Трутовський та ін. Долю та діяльність цієї родини багато в чому визначило бажання бути корисним своєму народові. "Родина, гідна вивчення...", - напише про Линтварьових           А. П. Чехов.

Лука, де оселилася велика дружня сім`я, - "мила Чехія", як називав її поет А.Н. Плещеєв, відразу зачарувала письменника. Тут  Антон Павлович працював, як і завжди. "Працювати й мати вигляд працюючої людини в проміжки від дев'яти годин ранку до обіду й від вечірнього чаю до сну ввійшло в мене у звичку, і щодо цього я чиновник", —  писав Чехов в одному зі своїх лучанських листів. Цей чарівний куточок Сумщини подарував йому  нові твори, серед яких: повість  "Життєвий дріб'язок", "Красуні", "Іменини", водевіль "Трагік мимоволі", повість "Нудна історія", "Розповідь невідомої людини". Працював у Сумах Антон Павлович і над новою своєю п'єсою "Лісовик", що пізніше  виникла у новому варіанті як "Дядя Ваня". Там же зародилися задуманий ним роман, що "охоплює цілий повіт (дворянський і земський)...", та ідея написання чудового  шедевра "Учитель словесності", з'явилася безліч замальовок нових образів і творчих планів, що потім знайшли своє втілення на сторінках повісті "У яру" та у п'єсі "Вишневий сад".

А.П. Чехов тепло згадував своє перебування на Луці, де мав можливість глибше познайомитися з життям і побутом українського народу: "Крім природи, ніщо не вражає мене так в Україні, як загальний достаток, народне здоров'я, високий ступінь розвитку тутешнього мужика, що і розумний, і релігійний, і тверезий, і моральний, і завжди веселий  та ситий", — писав він у одному з листів із Луки. Письменник часто спілкувався з місцевими селянами та робітниками цукрозаводчика І.Г. Харитоненка, рибалив з ними, надавав безкоштовну медичну допомогу.

Живучи на Луці, Чехов багато подорожував. Величезне враження справили на нього поїздки на Полтавщину — батьківщину його улюбленого письменника М. В. Гоголя. Маршрут цієї подорожі проходив мальовничими  місцевостями: Суми - Шпилівка - Межиріч - Лебедин - Пристайлово - Веприк - Гадяч - Сари - Рашівка - Бакумівка - Хомутець - Миргород – Сорочинці. У листі до О.М. Лейкіна (21 червня 1888 р.) він писав про свою подорож: "Что за места! Я положительно очарован: «Все, что я видел и слышал, так ново, хорошо и здорово, что во всю дорогу меня не оставляла положительная мысль - забросить литературу ... засесть в каком-нибудь селе на берегу Псла и заняться медициной».

В Іоанно-Предтеченській церкві на Луці влітку 1889 р. вінчався брат А.П. Чехова Олександр. У 1889 р. тут помер інший брат письменника, талановитий художник Микола Чехов, який похований на Лучанському кладовищі.

У серпні 1894 р. Антон Павлович на тиждень приїздив на Луку разом із письменником І.М. Потапенком. Також того року Чехов А. подорожував Італією і звідти написав Н. М. Линтварьовій: «Аббація і Адріатичне море прекрасні, але Лука і Псел краще». І в цьому немає жодного перебільшення, адже на сумській землі він працював натхненно.

Сумчани свято бережуть пам’ять про Антона Павловича Чехова. Вже 50 років у будинку, де жив письменник, знаходиться музей. Будинок-музей А.П.Чехова на Луці був урочисто відкритий 29 січня  1960 р. – до 100-річного ювілею письменника. Було проведено реставраційні роботи у флігелі, збір матеріалів (документів, літератури, меблів, коштовних речей і предметів старовини) для майбутньої експозиції.

У свій час великий внесок у створення музею зробила сестра письменника Марія Чехова, що жила в Ялті й довгий час вела активну переписку з Наталею Линтварьовою, молодшою дочкою господині лучанської садиби, де відпочивали Чехови. У 1939 р. Марія Павлівна надіслала в дарунок Сумському художньому музею малюнки Миколи Чехова та ряд справжніх документів, що стосуються його життя, у тому числі метричні записи про його народження і смерть. Сама ж Н. Линтварьова передала в дарунок музею тарілочку, куплену Антоном Павловичем на ярмарку й розписану його братом Михайлом (вона зберігається в будинку-музеї), а також видання оповідання "Каштанка" зі збірника "У сутінках" з дарчим написом А.П.Чехова (під час війни книги зникли).

Окрема сторінка в сумській "чеховіані" –  діяльність Клубу друзів Чехова – «Чеховського суспільства», що виникає у 1990 р. і поєднує біля сорока найрізноманітніших за сферою своєї діяльності людей, що люблять творчість письменника. У всіх заходах, проведених будинком-музеєм, вони неодмінні учасники. А заходів за два десятки років було дуже багато. Це і літературно-музичні вечори, і конференції, і зустрічі із цікавими людьми, і поїздки по чеховських місцях, і робота недільної школи (працювала 4 роки).

1.     8Р   Д 66

         Дом-музей А.П. Чехова в Сумах: Путеводитель. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х.: Прапор, 1976. – 36 с.

            Кільк. прим.:  1  (Абон. – 1)

2.     8Р(069)   К20

         Капитоненко, Н.А.   Дом-музей А.П.Чехова в Сумах: путеводитель / Н.А.Капитоненко. – Х.: Прапор, 1982. – 45 с.

            Кільк. прим.:  1  (Абон. – 1)

3.     908(477.52)   Н48

         Некрополі Сумщини. – 2-ге вид. – Суми: Собор, 2005. – 120 с.

            Кільк. прим.:  1  (ДБВі. – 1)

4.     7.071.1   Х98

            Художник Н.П. Чехов / А.Н. Подорольский. — Сумы: Университетская книга, 2006. — 16 с.

            Кільк. прим.:  1  (ДБВі. – 1)

5.     7.071.1(477.52)   Х98

         Художники Сумщини. – Суми : Собор, 2006. – 159 с. 

            Кільк. прим.:  1  (ДБВі. – 1)

 

6.   Вертіль, О.   "Вся душа моя на Луці...": будинок-музей Антона Павловича Чехова на одній з околиць міста, що здавна прибрала назву Лука / О.Вертіль // Урядовий кур'єр. – 2010. – № 18.- 30 січня. – С. 8-9.

7.   Гриневич, Л.   "Антона Чехова читаю. От изумления немею": 29 января исполняется 150 лет Чехову и 50 – его музею в Сумах / Л.Гриневич // Ваш шанс. – 2010. – № 4.- 27 января-3 февраля. – С. 14А-15А.

8.       Дедулин, Г.   Дуэт памяти Чехова: московские гости Юрий Бычков и Вера Федорченко предлагают сделать Сумы центром чеховского движения / Г.Дедулин, Ю.Карпенко // Панорама. – 2009. – № 6.- 4-11 февраля. – С. 15.

9.  Дом-музей А.П.Чехова // Сумы: Краткая справочная книга / В.А.Кипайтулов, Б.А.Гапонцев, В.И.Зюзько. – Х.: Прапор, 1979. – С. 145-146.

10. Євдокимчик, Л.М.   А.П. Чехов та родина Смагіних / Л.М.Євдокимчик // Краєзнавчий збірник: статті та матеріали / За ред. В.С.Терентьєва. – Суми: ВТД Університетська книга, 2006. – С. 145-148.

11.    Комаров, В. "Украина дорога и близка к моему сердцу": по случаю 150-летия со дня рождения великого художника слова А.П.Чехова Харьковский национальный университет им В.Н. Каразина, СумГУ, дом-музей А.П. Чехова в Сумах, и др. провели международную конференцию / В. Комаров // Ваш шанс. — 2010. — № 41.- 13-20 октября. — С. 23А.

12.   Корнилова, Е.   Как при Чехове: дом-музей великого писателя / Е.Корнилова // Ваш шанс. – 2006.- 18 октября. – С.7А.

13.   Лук'яненко, С.   "Приїжджайте до мене..." - А.П. Чехов: відбувся інформаційно-рекламний тур для представників засобів масової інформації України та області "Заповідними стежками Сумщини" / С.Лук'яненко // Суми і сумчани. – 2008. – № 30.- 25 липня. – С. 10.

14.  Мандрика, С.   "Вся душа моя на Луці": До 150-річчя від дня народження Антона Чехова / С.Мандрика // Сумщина. – 2007. – № 73.- 14 липня. – С. 3.

15.  Мысливченко, А.   Вспоминая чеховские дни на Луке: о малоизвестных страницах жизни и творчества А.П.Чехова / А.Мысливченко // Ярмарок. – 2010. – № 25.- 24 червня. – С. 2-3.

16.   Нестеренко, П.   Вся душа моя - на Луці: до 145-річчя від дня народження А.П.Чехова / П.Нестеренко // Урядовий кур’єр. – 2005. – 1 лютого. – С.10.

17.    Нові сторінки життя дворян Линтварьових // Суми. Пам'ять старих вулиць: збірник історико-краєзнавчих матеріалів / Гол. ред. В.К. Шейко.– К.: ВД "Фолігрант", 2009. – С. 156-163.

18.  Орлова, В. Тут был Чехов: Поместье Линтваревых / В.Орлова // Данкор. — 2006. — 17 мая. — С. А13.

19.   Садиба Линтварьових // Суми. Вулицями старого міста: історико-архітектурний альбом / В.К. Шейко, Ю.С. Кобиляков, В.С. Соколов. – К.: ВД "Фолігрант", 2010. – С. 239-244.

20.   Сикорский, А.   Храм на Луке: Кондратьев, грузинская царевна, Чехов и другие / А.Сикорский // Панорама. – 2006. – № 8. – 22 февраля. – С. А 9.

21.    Сурков, В.   Лучанско-барановский колорит: Лука - это чеховские места / В.Сурков //Данкор. – 2007. – № 32.- 8 августа. – С. А8-А9.

22.  Тут жив і працював великий російський письменник А.П.Чехов (фото) // Суми: фотоальбом. – К.: Мистецтво, 1982. – С. 37-38.

23.  Харитоненки і А.П.Чехов // Династія Харитоненків: історико-документальне видання / І.О.Шудрик, Л.А.Даниленко. – Суми: "Слобожанщина", 2003. – С. 135-140.

24.  Хвостенко, Г.   Душа його на Луці: минає 150 років з дня народження видатного російського письменника Антона Чехова / Г.Хвостенко // Сумщина. – 2010. – № 13-14.- 29 січня. – С. 8.