Загальна характеристика роботи

 

Актуальність теми. Перехід до інформаційного суспільства та необхідність врахування результатів впливу інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) на динаміку економічного розвитку країни потребує проведення комплексних і системних досліджень об’єктивних передумов підвищення еколого-економічної ефективності впровадження та використання ІКТ.  Економічне обґрунтування впровадження ІКТ з урахуванням економічних наслідків його впливу на довкілля неможливе без дослідження, систематизації та оцінки не тільки економічних, але й екологічних ефектів від використання ІКТ. Потребують подальшого удосконалення теорія та практика оцінки соціо-еколого-економічної ефективності впровадження і використання ІКТ.

Дослідженню взаємозв’язків між економічним розвитком та екологічними процесами присвячені праці як вітчизняних, так і зарубіжних вчених та науковців: О.Ф. Балацького, Б.В. Буркинського, А.Ю. Жулавського, В.М. Кислого, Л.Г. Мельника, Є.В. Мішеніна, І.В. Недіна, Н.В. Пахомової, О.В. Прокопенко, К.К. Ріхтера, О.В. Садченко, П.В. Тархова, О.М. Теліженка, Є.В. Хлобистова та ін.  Проблеми оцінки позитивних та негативних еколого-економічних ефектів від впровадження ІКТ розглядаються у працях вітчизняних та зарубіжних вчених: Р.Ф. Абдєєва, Е. Буна, В.М. Гейця, Е.В. Гончаренка, М. З. Згуровського, В. Л. Іноземцева, М.Ф. Реймерса, В.П. Семиноженка, Л. Хенса, А.А. Чухна, Т. Шауера та ін.

Незважаючи на отримані результати та накопичений досвід, наукові дослідження економічних проблем впровадження ІКТ, на наш погляд, повинні поглиблюватися виходячи із необхідності врахування позитивних та негативних економічних наслідків їх впливу на довкілля. Комплексне еколого-економічне обґрунтування впровадження ІКТ потребує формування системи економічних, соціально-економічних та еколого-економічних показників з метою оцінки ефектів від впровадження та використання ІКТ; розроблення науково-методичних підходів щодо оцінки соціо-еколого-економічних ефектів від використання ІКТ; формування процедури наукового обґрунтування еколого-економічної ефективності впровадження та використання ІКТ.

Актуальність перелічених проблем, їх практичне значення і недостатнє теоретичне дослідження обумовили мету і завдання дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження входить до державних, галузевих та регіональних наукових програм і тем. Дисертаційна робота виконана відповідно до пріоритетних напрямів розвитку інформаційного суспільства (Закони України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки», «Про Національну програму інформатизації» та «Про Концепцію Національної програми інформатизації»), основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі економічних наук (Постанова Президії НАН України від 25.02.09 № 55): пункт 4.1.7 – економіка природокористування й охорони навколишнього середовища, пункт 4.1.13 – проблеми становлення «Економіки знань», тематики науково-дослідних робіт Сумського державного університету (СумДУ), серед яких: «Фундаментальні основи формування механізмів забезпечення сталого розвитку соціально-економічних систем» (№ держ. реєстр. 0106U001939), де автором обґрунтована роль ІКТ у досягненні сталого розвитку соціально-економічних систем; «Формування еколого-економічного механізму мотивації ресурсозбереження в умовах переходу України до інформаційного суспільства» (№ держ. реєстр. 0108U009079), де автором запропоновані та науково обґрунтовані рекомендації із впровадження ІКТ на основі еколого-економічної ефективності їх використання; «Фундаментальні основи забезпечення сталого розвитку при переході до інформаційного суспільства» (№ держ. реєстр. 0108U000670), де автором досліджено та систематизовано основні соціо-еколого-економічні ефекти, що виникають під час використання ІКТ.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є подальше удосконалення теоретичних та розроблення науково-методичних підходів до еколого-економічного обґрунтування впровадження ІКТ, спрямованих на врахування позитивних і негативних еколого-економічних наслідків їх впровадження та використання.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі основні завдання:

проаналізувати вплив ІКТ на динаміку економічного розвитку країни;

проаналізувати еколого-економічні проблеми впровадження та використання ІКТ в Україні;

дослідити і систематизувати економічні, соціальні та екологічні ефекти від впровадження та використання ІКТ;

проаналізувати існуючі науково-методичні підходи до економічної оцінки ефектів від впровадження та використання ІКТ ;

сформувати систему економічних, соціально-економічних та еколого-економічних показників з метою оцінки ефектів від впровадження та використання ІКТ;

розробити науково-методичний підхід до еколого-економічного обґрунтування впровадження ІКТ;

удосконалити науково-методичні підходи до формування інтегрального показника соціо-еколого-економічної ефективності впровадження та використання ІКТ;

удосконалити науково-методичні підходи до оцінки соціо-еколого-економічних ефектів від впровадження та використання ІКТ за стадіями життєвого циклу продукту;

удосконалити науково-методичні підходи до виявлення взаємозв'язків між рівнем розвитку ІКТ та рівнем соціо-еколого-економічного розвитку території;

оцінити соціо-еколого-економічну ефективність впровадження та використання ІКТ в Україні;

обґрунтувати рекомендації для впровадження ІКТ на основі його еколого-економічної ефективності.

Об’єктом дослідження є методи еколого-економічного обґрунтування впровадження ІКТ.

Предметом дослідження є економічні відносини, що виникають між учасниками процесів розроблення, впровадження та використання ІКТ з приводу підвищення еколого-економічної ефективності використання ІКТ.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є методи наукового пізнання, зокрема, діалектичний метод, фундаментальні положення загальної економічної теорії, методи економічного аналізу, дослідження в галузі економіки природокористування й охорони навколишнього середовища.

У процесі роботи застосовувалися такі методи економічних досліджень: порівняльний і групувань – у процесі оцінки впливу ІКТ на розвиток галузей народного господарства та підвищення добробуту населення країни при забезпеченні екологічних вимог; системно-структурного аналізу – при дослідженні впливу ІКТ на соціально-економічний розвиток країни з урахуванням екологічного фактора; кластерного аналізу – при класифікації країн за рівнем екологічного, економічного та соціального розвитку; автоматизованої обробки даних – у процесі виявлення взаємозв’язку між рівнем впровадження ІКТ та рівнем соціо-еколого-економічного розвитку країни.

Інформаційну базу дослідження склали законодавчі і нормативні акти, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, монографії, публікації у періодичних виданнях,  аналітичні розрахунки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних і науково-методичних положень щодо еколого-економічного обґрунтування впровадження ІКТ. Найбільш істотними результатами дослідження, що містять наукову новизну, є такі:

вперше:

розроблено науково-методичний підхід до еколого-економічного обґрунтування впровадження ІКТ, що базується на врахуванні завданих та відвернених економічних збитків від забруднення довкілля, пов’язаних із використанням ІКТ;

удосконалено:

науково-методичні підходи до оцінки еколого-економічних ефектів від впровадження та використання ІКТ, що на відміну від існуючих враховують прямі та непрямі, позитивні та  негативні наслідки їх використання за стадіями життєвого циклу продукту;

науково-методичний підхід до формування інтегрального показника соціо-еколого-економічної ефективності впровадження ІКТ, що на відміну від існуючих базується на поєднанні соціальних, економічних та екологічних показників шляхом їх вартісної оцінки;

дістали подальшого розвитку:

класифікація соціо-еколого-економічних ефектів від використання ІКТ, яка на

додаток до існуючих включає такі класифікаційні ознаки, як реципієнтна структура, форма прояву, стадія життєвого циклу продукту;

науково-методичні підходи до встановлення взаємозв'язків між рівнем розвитку ІКТ та рівнем соціо-еколого-економічного розвитку території на основі дерева рішень.

Практичне значення одержаних результатів. Подані у роботі теоретичні і науково-методичні положення, висновки і рекомендації доведено до рівня методичних розробок і пропозицій, які можуть бути застосовані під час розроблення програм соціально-економічного розвитку та дозволять оптимізувати управлінські рішення при обґрунтуванні впровадження ІКТ як на загальнодержавному, так і регіональному рівнях.

Розроблені автором методичні підходи й рекомендації використано при формуванні доповідних записок Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України та Міністерству освіти і науки України (за результатами дослідження «Формування  еколого-економічного механізму мотивації ресурсозбереження в умовах переходу України до інформаційного суспільства» (№ держ. реєстр. 0108U009079)); впроваджено у роботу Головного управління економіки Сумської обласної державної адміністрації (довідка № 02-02/1098 від 15.06.09). Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Сумського державного університету при викладанні дисциплін «Екологічна економіка» та «Теорія еколого-економічного аналізу» (акт від 16.06.09).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною, завершеною роботою автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані тільки ті ідеї, положення та інші матеріали, які є результатом власних досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та практичні результати дисертаційного дослідження неодноразово доповідалися, обговорювалися й одержали позитивну оцінку на наукових і науково-практичних конференціях, основними з яких є: Всеукраїнська науково-практична конференція студентів і молодих вчених «Наукові концепції і практика реалізації стратегій  інноваційного розвитку України та її регіонів» (м. Донецьк, 2007); Міжнародна науково-практична конференція вчених та спеціалістів «Інтеграційні процеси та соціально-економічний розвиток» (м. Сімферополь, 2007); Міжнародна студентська конференція «Економіка для екології» (м. Суми, 2007, 2008); П’ята ювілейна міжнародна науково-практична конференція молодих учених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність і тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2008); V Міжнародна науково-практична конференція «Соціально-економічні реформи у контексті інтеграційного вибору України» (м. Дніпропетровськ, 2008); Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави» (м. Дніпропетровськ, 2008); ІІІ Міжнародна науково-практична Інтернет-конференція «Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (м. Тернопіль, 2008); Всеукраїнська науково-практична конференція «Економіка та управління в умовах побудови

інформаційного суспільства» (м. Одеса, 2009); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Економічне зростання Білорусі: глобалізація, інноваційність, сталість» (м. Мінськ, 2009).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 16 друкованих працях (12 з них належать особисто авторові), у тому числі у 5 статтях у наукових фахових виданнях, 11 публікаціях у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій з теми дисертації становить 3,18 друк. арк., з них особисто авторові належить 2,88 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 196 найменувань і 3 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 207 сторінок, у тому числі обсяг основного тексту – 175 сторінок. Дисертація містить 27 таблиць на 19 сторінках, 21 рисунок на 7 сторінках, список використаних джерел на 21 сторінці, додатки на 11 сторінках.