5.1.1 Винахід

 

Глава 39 «Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок» ЦК не містить визначення поняття «винахід», а лише перелічує умови його патентоздатності. Згідно зі ст. 459 (1) «винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він відповідно до закону є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання».

Відповідно до ст. 459 (2) ЦК об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології.

Винахід має бути новим. Новизна винаходу визначається у світовому масштабі. Винахід є новим, якщо його сутність не відома з сучасного рівня техніки. Винахідницький рівень винаходу визначається шляхом порівняння здатності фахівця створити таке рішення зі здатністю винахідника. Винахід - це винайдення, відшукання рішення, якого фахівець не знає. Винаходом не визнається запозичення і використання чужого відомого рішення. Винаходом визнається пропозиція, яка може бути використана у будь-якій доцільній діяльності.

Згідно із чинним законодавством України об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини) і процес (процес, прийом, спосіб, застосування продукту чи процесу).

До пристроїв як об'єктів винаходу належать машини, механізми, прилади, конструкції, вироби тощо, що характеризують наявність конструктивного елемента (елементів) і зв'язку між елементами, їхнім взаємним розташуванням і формою виконання, а також параметрами (та іншими характеристиками) елемента (елементів) і матеріалом, з якого він (вони) виконаний(ні).

До речовин як об'єктів винаходу належать:

•           індивідуальні хімічні сполуки, до яких також умовно віднесені високомолекулярні сполуки та об'єкти генетичної інженерії (плазміди, вектори, рекомбінантні молекули нуклеїнових кислот);

композиції (сполуки, суміші, розчини, сплави тощо);

продукти ядерного перетворення.

До штамів мікроорганізмів, культур клітин (рослин і тварин) як об'єктів винаходу належать: індивідуальні штами мікроорганізмів, культивованих клітин рослин і тварин; консорціуми мікроорганізмів.

До індивідуальних штамів належать: штами традиційних мікроорганізмів (мікоплазми, рикетсії, ціанобактерії, архебактерії, бактерії, актиноміцети, мікроскопічні гриби, дріжджі); штами організмів, які підпадають під визначення «мікроорганізми» (найпростіші, мікроскопічні водорості, мікроскопічні лишайники, мікроскопічні безхребетні тварини); штами гібридних мікроорганізмів; штами рекомбінантні, які несуть рекомбінантні ДНК (РНК); неклітинні структури (віруси, фаги); соматичні клітини рослин, які культивують; культивовані соматичні структури макроскопічних грибів; соматичні клітини безхребетних та хребетних тварин, які культивують; гібридні соматичні клітини рослин або тварин, які культивують; гібриди; рекомбінантні соматичні культивовані клітини рослин або тварин, що несуть рекомбінантні ДНК (РНК).

До консорціумів мікроорганізмів належать:

змішані штами мікроорганізмів;

асоціації мікроорганізмів.

До способів як об'єктів винаходу відносять процеси виконання дій над матеріальним об'єктом за допомогою матеріального об'єкта. Спосіб - це сукупність прийомів, виконуваних у певній послідовності або з дотриманням певних правил.

Способи як процеси виконання дій над матеріальними об'єктами, як правило, поділяють на:

способи, спрямовані на виготовлення продуктів (виробів, речовин тощо);

способи, спрямовані на зміну стану предметів матеріального світу без одержання конкретних продуктів (транспортування, обробка, регулювання тощо);

способи, у результаті яких визначають стан предметів матеріального світу (контроль, вимір, діагностика тощо).

Згідно із Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» не є придатними для набуття права такі об'єкти технології:

сорти рослин і породи тварин;

біологічні у своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що їх не відносять до небіологічних та мікробіологічних процесів;

компонування інтегральних мікросхем;

результати художнього конструювання.

Новизна - один із критеріїв (умов) охороноздатності винаходу. Суть його полягає в тому, що до дати подання заявки на видачу патенту або, якщо заявлено пріоритет, до дати встановлення пріоритету суть винаходу не має бути розкрита для невизначеного кола осіб в обсязі, що дає можливість здійснити його.

Винахід є новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Рівень техніки - це сукупність відомих рішень, що знайшли відображення в об'єктах техніки, конструкторській і технологічній документації та інших джерелах інформації, яка прийнята за базу порівняння при визначенні умови патентоздатності винаходу.

Відповідно до ст. 7 (6) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» на визнання винаходу придатним для набуття права на нього не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка прямо чи непрямо одержала від винахідника таку інформацію протягом 12 місяців до дати встановлення пріоритету заявки, а за відсутності цієї дати - до дати подання заявки до Установи. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладають на особу, заінтересовану в застосуванні цієї частини норми.

Другим критерієм патентоздатності винаходу є винахідницький рівень. Відповідно до ст. 7 (7) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід має винахідницький рівень, якщо він є очевидним для фахівця, тобто не випливає явно з рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст заявок до уваги не беруть.

Поняття «винахідницький рівень» означає, що рішення, яке становить суть заявленого винаходу, має бути не тільки новим, тобто таким, що відрізняється від інших рішень, які характеризують сучасний рівень техніки. Цей винахід має також бути творчим втіленням ідеї та становити собою перехід на новий технологічний рівень. Має існувати помітна дистанція між сучасним рівнем техніки і заявленим винаходом. До того ж необхідно, щоб прогрес був значним і за суттю, тобто щоб він стосувався нових суттєвих елементів.

Щодо винаходу здійснюють перевірку винахідницького рівня, яка включає:

визначення найбільш близького аналогу;

виявлення ознак, за якими заявлений винахід відрізняється від найбільш близького аналогу;

виявлення з рівня техніки рішень, що мають ознаки, які збігаються із розрізнювальними ознаками зазначеного винаходу.

Заявки на видачу патенту на винахід не відповідають критерію винахідницького рівня, якщо передбачено такі перетворення:

•           доповнення відомого засобу певною відомою частиною (частинами), приєднуваною до нього за відомими правилами, для досягнення технічного результату, щодо якого встановлено вплив саме таких доповнень;

вилучення певної частини засобу (елемента, дії) з одночасним вилученням зумовленої наявністю функції та досягненням при цьому звичайного для такого вилучення результату (спрощення, зменшення маси, габаритів, матеріалоємності тощо);

збільшення кількості однотипних елементів, дій для посилення технічного результату, зумовленого наявністю в середовищі саме таких елементів, дій тощо.

Критерію винахідницького рівня відповідають:

спосіб одержання нового індивідуального поєднання з установленою структурою, що базується на новій для даного класу або групи поєднань реакції;

композиція, що складається принаймні з двох відомих інгредієнтів і забезпечує синергетичний ефект тощо.

Третім критерієм патентоздатності є придатність для промислового використання.

Відповідно до ст. 7 (8) Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід визнають придатним для промислового використання, якщо його можна використати у промисловості або в іншій сфері діяльності.