ВСТУП

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

 

ВХ займає одне з провідних місць у структурі патології, належать до найпоширеніших зах­ворювань,  шлунково-кишкового тракту. Її діагностують майже у 10% населення Європи та у 15% населення Америки [72]. У США Кожен рік реєструють близько 350 тис. нових випадків. У Західній Європі на протязі життя хоча б один раз хворіють 10-15% чоловіків і 4-15% жінок [17].  У країнах Східної Європи, особливо в Росії, Україні, Білорусі та Молдові захворюваність на виразкову хворобу зростає [31]. В Україні на цю патологію страждає 3,5-12 % населення, причому  35- 47 % – працездатного віку. Захворюваність на виразку ДПК за 10 років зросла по Україні на 38,4 % (у 1990 р. – 108,2; у 1999 р. – 149,8 на 100 тис. населення) [12]. Відсоток життєво небезпечних ускладнень (перфорація виразки, виразковий стеноз, кровотеча) не зменшується, незважаючи на досягнення сучасної медичної науки, що зумовлює соціальне значення проблеми.

Перфорація є однією із найбільш небезпечеих та розповсюджених ускладнень виразкової хвороби. Серед невідкладних хірургічних захворювань органів черевної порожнини вона займає 4 місце після гострого апендицита, защемлених гриж і гострої кишкової непрохідності. Частота перфорації виразки складає 12,5 - 15 на 100 000 населення [15,76] і вона не зменшується, незважаючи на успіхи у консервативному лікуванні виразкової хвороби [14,82,88]. Серед хворих з проривною виразкою чоловіків 95 %. Перфорація може спостерігатися в будь-якому віці, навіть у немовлят [94].  Частіше зустрічається у віці 20 — 50 років (80 %), старше 60 — в 4,2 %. Летальність при проривній гастродуоденальній виразці лишається досить високою - 3 - 6% [7,13,84], а по даним деяких авторів сягає 10,8 - 30% [86,95,60].

У структурі ургентної хірургічної патології в КУСМКЛ№5 перфорація займає 3 місце після гострого апендицита і защемлиних гриж. (табл. 1.).

 

Таблиця 1

Ургентна оперативна активність та після операційна летальність КУСМКЛ№5

 

 

Загальна тенденція залежності ургентної оперативної активності від року показана на рис. 1.

 

 

Аналізуючи рис. 1 бачимо, що кількість хворих на перфоративну виразку коливається із року в рік, але стабільно залишається досить високою.

 

Мета і задачі дослідження

 

Мета дослідження. Покращення результатів хірургічного лікування хворих на перфоративну гастродуоденальну виразку ускладнену перитонітом шляхом оптимізації діагностичної тактики.

 

Завдання дослідження.

Дослідити відповідність клінічного перебігу перфоративної гастродуоденальної виразки стадії та поширеності перитоніту.

Визначити інформативність в порівнянні клінічного та інструментальнго методів діагностики перфорації виразки.

Визначити інформативність УЗД у хворих на проривну виразку.

Дослідити лейкоцитарний індекс інтоксикації у хворих на перфоративну виразку в залежності від характеру перитоніту.

 

Предмет дослідження.

Особливості клініки діагностики перфоративної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки. Залежність клініки перфоративної виразки від фази та поширеності перитоніту. Результати клінічних та додаткових методів дослідження у хворих з підозрою на перфорацію порожнистого органу.

 

Об’єкт дослідження. 111 хворих на проривну виразку шлунку та ДПК у КУСМКЛ№5 з 2005 по 2009 роки). Чоловіків було 97(87,39±3,17), жінок – 14(12,61±3,17) (9:1) у віці від 15 до 89 років.

 

Наукова новизна отриманих результатів.Деталізована клінічна симптоматика перфорації гастродуоденальної виразки і оптимізована її інструментальна діагностика.

 

Практичне значення дослідження.

Проаналізована ефективність методів діагностики перфорації виразки шлунку та ДПК, удосконалено її алгоритм.

 

Особистий внесок здобувача. Провів збір клінічного матеріалу в 5-й клінічній лікарні міста Суми; асистував при оперативних втручаннях у частини (12) хворих на проривну гастродуоденальну виразку у 5-й клінічній лікарні міста Суми; проаналізував результати дослідження на ЕОМ; узагальнив отримані результати; підготував до друку тези.

 

Апробація результатів. Результати роботи доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів Сумського державного університету “Сучасні досягнення внутрішньої медицини”, “Сучасні досягнення в хірургії”, ”Сучасні досягнення теоретичної та практичної ме6дицини”, присвяченій Дню науки в Україні та   60 – річчю Сумського державного університету, Суми 2008р., на міжнародній науково-практичній конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів “Актуальні питання клінічної медицини”, “Актуальні проблеми діагностики та лікування хірургічних хвороб”, “Актуальні питання теоретичної медицини” , присвяченій Дню науки в Україні, Суми 2009р.

 

 

 

 

 

 

Публікації.

Результати магістерської роботи викладені у 2 наукових роботах.

1. Чанцев В. А. Клінічна картина перфоративної гастродуоденальної виразки / В. А. Чанцев // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів Сумського державного університету “ Хірургія 2 ”. – Видавництво СумДУ, 2008. – С. 40.

2. Чанцев В. А. Особливості клінічної картини перфоративної гастродуоденальної виразки в залежності від фази та поширеності перитоніту / В. А. Чанцев // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів Сумського державного університету “ Хірургія 2 ”. – Видавництво СумДУ, 2009. – С. 178.

 

       Методи дослідження:

1. Загальноклінічне дослідження: збір анамнестичних даних, фізикальне обстеження.

2.  Інструментальні та лабораторні дослідження.

3. Ретроспективний аналіз історій хвороб пацієнтів з перфоративною виразкою.

4. Обробка статистичних даних шляхом обчислення середньої арифметичної  (М), середньої помилки (m), достовірності відмінностей за критерієм (t) Стьюдента з використанням пакетів програм „Microsoft Excel 98” та „StatSoft Statistica 6.0”.