1 Економічна сутність та види матеріальних потоків

 

Фактором, що дає можливість інтегрувати всі елементи логістичної си­стеми в чітко функціонуючий механізм, є матеріальний потік.

Під матеріальним потоком розуміють сукупність сировини, мате­ріалів, напівфабрикатів, які у вигляді предметів праці надходять від постачальників до виробничих підрозділів і, перетворюючись там на готові продукти праці, через канали розподілу доводяться до спожи­вачів (Окландер, 1996).

Із позиції розгляду логістичних принципів матеріальний потік визначається також як взаємозв’язки усіх процесів й операцій, пов’язаних із добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням, розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, у цехах та на виробничих дільницях (Новиков, Семененко, 1993).

Матеріальним потоком також називають вантажі, деталі, товарно-матеріальні цінності і т.д., що розглядаються в процесі застосування до них різних логістичних операцій та віднесення до часового інтервалу (Гаджинский, 1995).

Основними характеристиками матеріального потоку на промисловому підприємстві є:

циклічність – надходження матеріальних ресурсів, їх переміщення до цеху, всередині цеху, між цехами, потім у формі готових виробів за межі підприємства до сфери їх реалізації та споживання і знову все спочатку;

взаємозалежність – матеріальні ресурси пов’язані у єдиному технологічному процесі, а витрати на них економічно залежні, що обумовлює вплив одних видів логістичної діяльності на інші, тому спроби невиправданого зниження окремих витрат можуть призвести до більш високих загальних витрат;

неперервність – протягом усього технологічного конвеєра продуктозабезпечення кожен із учасників повинен виконувати свої обов’язки і постачати споживача вчасно.

Матеріальні потоки поділяють за різними класифікаційними ознаками (Логистика, 2002):

відносно системи, що розглядається, – зовнішні та внутрішні, вхідні і вихідні матеріальні потоки. Зовнішні – циркулюють у зовнішньому середовищі, тобто за межами певної логістичної системи, внутрішні – утворюються та функціонують усередині відповідної логістичної системи; вхідні – потрапляють в логістичну систему із зовнішнього середовища (сировина, матеріали, напівфабрикати та ін.), а вихідні – пересуваються із логістичної системи у зовнішнє середовище (готова продукція, відходи виробництва, тара та ін.)

за ступенем неперервності – неперервні та дискретні потоки. Відповідно перші характеризуються тим, що в кожний момент часу траєкторією потоку пересувається визначена кількість об’єктів, а інші – утворюються об’єктами, що пересуваються з інтервалами;

за ступенем регулярності – детерміновані (характеризуються визначеністю параметрів у кожний момент часу)  та схоластичні матеріальні потоки, що характеризуються випадковим характером параметрів, які в кожний момент часу набувають певної величини з відомим ступенем ймовірності;

за ступенем стабільності – стабільні потоки, що характеризуються постійністю значень параметрів протягом визначеного проміжку часу, та нестабільні, для яких характерні флуктуаційні зміни потоку;

за ступенем змінюваності – стаціонарні (їх інтенсивність є величиною постійною, характерні для сталого процесу) та нестаціонарні (інтенсивність їх змінюється протягом визначеного проміжку часу, характерні для несталого процесу);

за характером пересування елементів потоку – рівномірні та нерівномірні потоки. Перші характеризуються постійною швидкістю пересування об’єктів, тобто за однакові проміжки часу об’єкти проходять однаковий шлях, інтервали початку та завершення руху об’єктів також рівні, а інші – характеризуються змінами швидкості пересування, можливістю прискорення, уповільнення, зупинки, зміни інтервалів відправлення й прибуття;

за ступенем періодичності – періодичні, для яких характерна постійність параметрів або постійність характеру їх зміни через визначений період часу, й неперіодичні, які характеризуються відсутністю закономірності зміни параметрів потоку;

за ступенем складності – прості, або диференційовані потоки (складаються з об’єктів одного виду) та складні, або інтегровані (об’єднують різнорідні об’єкти);

за ступенем  відповідності зміни параметрів потоку раніше заданому ритму – ритмічні, що повністю відповідають раніше заданому ритму, й неритмічні матеріальні потоки, що не  відповідають раніше заданому ритму;

за ступенем упорядкованості елементів потоку – ламінарні (характерна відсутність взаємного пересування складових елементів матеріального потоку, або це пересування має цілеспрямований, регулярний  характер, ним можна управляти, воно здатне змінюватися у часі лише при зміні зовнішніх умов або впливу з боку управління) й турбулентні (характеризуються хаотичним взаємним пересуванням елементів потоку, що викликає флуктуаційні зміни практично всіх показників потоку та суттєво ускладнює процес управління матеріальним потоком);

за ступенем управління – керовані (якими можна управляти на рівні центру відповідальності), некеровані (матеріальні потоки регулюються або на рівні підприємства, або в зовнішній ланці логістичного ланцюга).

Для управління матеріальним потоком необхідно приймати, обробляти та передавати інформацію, що відповідає цьому потокові; для забезпечення руху матеріального потоку потрібні фінансові ресурси; для ефективного просування товару і забезпечення взаємодії між виробником і споживачем використовують різноманітні послуги. Тому в логістиці, крім матеріального потоку, розглядають поняття інформаційного, фінансового потоку та потоку послуг, що супроводжують матеріальний потік.

Інформаційний потік – упорядкована сукупність повідомлень, що циркулюють у логістичній системі, між логістичною системою та зовнішнім середовищем, необхідна для управління потоковим процесом. Існує в різних формах (мовній, на паперових або магнітних носіях і т.д.)

Фінансовий потік – це спрямований рух фінансових коштів, що циркулюють у логістичній системі, а також між логістичною системою та зовнішнім середовищем, необхідних для забезпечення ефективного руху матеріального (товарного) потоку.

Потік послуг – особливий вид діяльності, який задовольняє суспільні та особисті потреби (транспортні послуги, оптово-роздрібні, консультаційні і т.п.). Послуги можуть надаватися людьми та обладнанням, у присутності клієнтів та за їх відсутності, бути спрямованими на задоволення особистих потреб або потреб організації (Логистика, 2002).