2 Основні шляхи вибору постачальника. Стисла характеристика систем MRP

 

Вибір постачальника може здійснюватися шляхом конкурсних торгів чи письмових переговорів між постачальниками та спожива­чами. Досить поширеною формою пошуку потенційних постачаль­ників є конкурсні торги (тендери). Вони проводяться в тому випад­ку, коли передбачається налагоджування довгострокових зв’язків між постачальником і споживачем і вигідні для обох сторін угоди. Постачальник одержує чітку уяву про умови роботи зі споживачем, споживач, у свою чергу, не тільки вирішує проблему одержання пропозиції, що відповідає його вимогам, а й обирає найкращого пос­тачальника.

Інший варіант процедури одержання пропозиції від потенційних постачальників – письмові подання. Ініціативу може також взяти на себе споживач. Якщо ініціатором є постачальник, він розсилає потен­ційним покупцям своєї продукції пропозиції на постачання товару. На відміну від конкурсних торгів, де тендерні форми чітко визна­чені, письмові пропозиції постачальника можуть мати різні форму і зміст, тобто містити найменування товару, відомості про його кіль­кість та якість, умови ціни та термін постачання, вид товару та вид пакування, порядок приймання і передачі. Пропозиції, або оферти, можуть бути твердими і вільними.

Тверді оферти відсилаються тільки одному покупцеві із зазна­ченням терміну дії оферти, протягом якого продавець не може змі­нити свої умови. Неодержання відповіді вродовж цього терміну рів­ноцінне відмові покупця від постачання і звільняє продавця від зробленої пропозиції. Якщо покупець приймає пропозицію, то він направляє продавцеві в межах терміну дії оферти підтвердження про прийняття пропозиції. Продавець може одержати і контрумови по­купця. Якщо контрагенти не досягають згоди протягом терміну дії пропозиції, переговори продовжуються без урахування зобов’язань продавця, що були ним узяті за умов твердої оферти.

Вільна оферта не передбачає жодних зобов’язань продавця стосовно покупця. ЇЇ можна відсилати необмеженій кількості по­тенційних споживачів. За умов вільної оферти ініціатором пере­говорів є покупець. Він розсилає потенційним постачаль­никам комерційний лист чи запит, головною метою якого є одер­жання пропозиції (оферти). Запит містить всі необхідні реквізити (найменування товару, якість, яка вимагається, умови та терміни поставки, платежу тощо), крім ціни, яка обумовлюється у відповіді-пропозиції.

Ос­новним критерієм для відбору пропозицій мають бути вища якість та мінімальна ціна. Іншими критеріями, що впливають на вибір постачальника, є йо­го перебування на тій чи іншій відстані від споживача, час виконан­ня замовлень, наявність у постачальника резервних потужностей, його кредитоспроможність, фінансовий стан тощо.

Для планування потреби в матеріальних ресурсах у заготівельній логістиці використовують системи MRP.

Приклад

У середині 80-х років ХХ ст. у США систему MRP використовували чи передбачали викори­стати більшість фірм з обсягом продаж понад 15 млн доларів на рік (Кальченко, 2000).

MRP (Materials requirements planning) – планування потреби у матеріалах – належить до логістичних систем “підштовхувального” типу. У таких системах комплектується перелік матеріалів, необхідних для виробництва певної кількості готової продукції відповідно до прогнозу ринкової кон’юнктури. Після цього постачальник здійснює фор­мування замовлень.

Система MRP – це комп’ютеризований метод виявлення потреб у ма­теріалах на різних стадіях виробничого процесу. Рух матеріальних ресурсів розраховується у просторі та часі відповідно до потреб на­ступної стадії. Тому матеріал фактично постачається у той момент, коли згідно із розрахунками у ньому є потреба. Недоліком системи є те, що необхідні матеріали «виштовхуються» працівниками, які перебувають на попередніх етапах виробничого процесу і надходять до наступних стадій у необхідній кількості у потрібний час у необхід­ні місця незалежно від того, чи необхідні вони там фактично у такій кількості в цей конкретний момент. Проте, як свідчить досвід, не­зважаючи на цей недолік, використання системи MRP дає можливість знизити рівень запасів, прискорити їх оборотність, скоротити кіль­кість порушень строків поставок.

У 80-ті роки ХХ ст. в США та інших розвинутих країнах набула поши­рення система MRP-II, що розглядається деякими американськими фахів­цями як друге покоління системи MRP і містить не лише завдання управління матеріально-технічним забезпеченням. Покоління сис­тем у даному випадку відрізняються одне від одного не лише своїм тех­нологічним рівнем, а й гнучкістю управління та номенклатурою функцій. Система MRP-II містить функції MRP (визначення потреби в матеріалах), а також функції управління технологічними процеса­ми.