2 Організація роботи транспортно-експедиційної компанії
Усі роботи, покладені на відправника та одержувача, можна виділити в чотири групи:
транспортні – завезення і вивезення вантажу;
вантажно-розвантажувальні – навантаження, розвантаження, сортування, пакування, комплектування дрібних відправлень у повагонну партію тощо;
експедиційні – оформлення здавання вантажу до відправлення та одержання вантажів, що надійшли, внесення платежів за перевезення і додаткові операції;
допоміжні – виконуються залежно від потреби в них.
Коли всі ці операції виконують спеціалізовані організації за дорученням відправників чи одержувача, таку організацію називають транспортно-експедиційною. Вона є посередником між вантажовласником та перевізником.
Приклад
У США було проведене обстеження діяльності транспортно-експедиторських фірм, що обслуговують більше 350 підприємств різних галузей економіки. Виявилося, що близько 70% підприємств передають функції з виконання розрахунків транспортно-експедиторським фірмам. Складування готової продукції й матеріальних ресурсів здійснюється для 22% підприємств. Вибір найбільш вигідного варіанта доставки, узгодження тарифів з перевізниками проводиться для 22% клієнтів; контроль над рухом вантажів – для 15% підприємств. Створення інформаційних систем для зберігання й обробки логістичних даних здійснюється для 13%, а організація електронного обміну даними з партнерами – для 12% підприємств. Парк рухомого складу, що належить транспортно-експедиторським компаніям використовують 11% підприємств, а для 7% – провадиться контроль рівня їхніх матеріальних запасів на складах.
Експедиційні послуги можуть надавати як транспортні організації, так і організації-посередники, для всіх цих організацій вони є однією з найважливіших операцій. Підставою для надання експедиційних послуг є договір, який укладається між відправником, одержувачем і транспортно-експедиційною організацією. Відносини сторін, що не передбачені договором, регулюються законодавством. Транспортно-експедиційна організація має право взяти на себе весь комплекс послуг або тільки частину їх, залежно від укладеного договору. У договорі зазначають порядок і терміни виконання операцій з обслуговування.
Організація перевезень вантажів залізничним транспортом
Перевезення вантажів залізничним транспортом в Україні регулюються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів, Технічними умовами навантаження і кріплення вантажів, іншими нормативними документами, а також договором, який укладається між транспортним підприємством і вантажовідправником, експедитором або іншим замовником. Робота з організації перевезень на залізниці покладена на спеціальні служби залізниці: товарні контори станцій, товарні каси, багажні (вантажні) двори. До їх обов'язків входить оформлення і перевірка складених вантажовідправниками документів на вантажні перевезення, а також забезпечення процесу доставки вантажів.
Основним перевізним документом при залізничному перевезенні є транспортна залізнична накладна, яка супроводжує вантаж до станції призначення і передається вантажоодержувачеві разом із вантажем. У накладній зазначають відомості про відправника і одержувача, швидкість перевезення, найменування вантажу, кількість місць і масу вантажу, оголошену цінність вантажу, час приймання його до перевезення та ін. Крім накладної, заповнюють інші передбачені документи (дорожня відомість на перевезення вантажу, корінець дорожньої відомості на перевезення, квитанція про прийняття вантажу до перевезення; при перевезеннях вантажів із обмеженими термінами зберігання додатково повинні бути виписані сертифікати, посвідчення якості товарів, ветеринарні посвідчення). Транспортна залізнична накладна і квитанція про прийняття вантажу, які видаються вантажовідправникові, підтверджують укладення договору перевезення вантажу, за яким залізниця зобов'язується вчасно і в повній цілості доставити вантаж на залізничну станцію призначення з дотриманням умов його перевезення і видати вантаж вантажоодержувачеві, а вантажовідправник – оплатити це перевезення.
Перевезення вантажів залізницею класифікують (Апопій та ін., 2005) таким чином:
1) за територіальною ознакою:
внутрішні перевезення залежно від виду сполучення вантажів залізницею поділяють на:
місцеві перевезення – здійснюються між двома станціями одного Управління залізниці;
перевезення у прямому внутрішньому сполученні – між станціями двох і більше Управлінь залізниці;
перевезення у змішаному сполученні – різними видами транспорту, зокрема перевезення у прямому змішаному сполученні – різними видами транспорту за одним документом;
міжнародні перевезення (у тому числі перевезення експортних та імпортних вантажів і транзитні перевезення);
2) за видами відправлення, тобто з урахуванням розміру партії, що відправляється:
дрібними відправленнями – коли партія вантажів, пред’явлених до перевезення за одним перевізним документом, не потребує надання окремого вагона (до маси відправлення враховують масу вантажу, тари або упаковки, а також масу належних перевізних пристосувань). Перевезення дрібними відправленнями здійснюють, як правило, у збірному універсальному вагоні. У такому вагоні дрібні партії вантажу, які належать різним вантажовідправникам, об'єднують в одну вагонну партію з оформленням перевезення за окремими залізничними накладними;
вагонні відправлення – партія вантажу, пред'явлена за однією залізничною накладною, для перевезення якої надається окремий вагон;
контейнерні відправлення – контейнерним відправленням вважається вантаж, який пред'явлений за одним перевізним документом для перевезення в контейнері, або контейнер у порожньому стані;
перевезення групами вагонів;
перевезення маршрутами;
3) за швидкістю:
перевезення вантажною швидкістю (її забезпечують всі вантажні поїзди). При перевезеннях більшості звичайних вантажів в універсальних вагонах дрібними відправленнями її умовно беруть у розмірі 180 км за добу; вагонними відправленнями – 330 км за добу, маршрутними – 550 км за добу;
перевезення з великою швидкістю (у швидких поїздах в одному напрямку). Застосовується для перевезень вантажів з обмеженими термінами зберігання, для перевезень цінних вантажів, інших вантажів за бажанням вантажовідправника і за узгодженням із залізницею. При таких перевезеннях норма пробігу вагона з вантажем становить від 550 км за добу (при перевезеннях дрібними відправленнями) до 660 км за добу (при перевезеннях у вагоні-рефрижераторі);
перевезення багажною швидкістю (у вантажних вагонах пасажирських пoїздів). У цьому разі швидкість перевезення залежить від розкладу руху конкретного пасажирського поїзда.
Технологічний процес перевезення вантажів залізницею містить такі технологічні операції:
подавання вагонів під завантаження;
пред'явлення вантажу до відправлення;
завантажування вантажу у вагон;
безпосереднє перевезення і супровід вантажу в дорозі;
операції з прибуття вантажів.
Загальний нормативний термін доставки вантажу враховує час на операції з відвантаження та прибуття вантажу, час на додаткові операції (за потреби) вантажів і час на безпосереднє перевезення вантажу до станції призначення і розраховують за формулою
(10.1)
де Тзаг – загальний нормативний час доставки вантажу, діб; Тв.п – час на виконання операцій з відправляння та прибуття вантажу, діб (за будь-якого виду відправлення на дані операції виділяється 1 доба); Тдод – час на виконання додаткових операцій з вантажами, діб; S – відстань перевезення, км; Nп – норма пробігу за добу, км.
Подробиці
Відлік терміну доставки вантажу проводиться з 24-ї години дня приймання його до перевезення. Дата приймання вантажу до перевезення і дата завершення терміну доставки мають бути зазначені у вантажній квитанції.
Вантажі вважаються доставленими вчасно, якщо на станції призначення вони вивантажені залізницею, про що повідомлено вантажоодержувача, або якщо вагони (контейнери) з вантажами подані для вивантаження вантажоодержувачем до закінчення встановленого терміну доставки. Статутом залізниць України передбачено матеріальну відповідальність залізниці за недотримання термінів доставки вантажів.
Операції з прибуття вантажу містять:
повідомлення вантажоодержувача про прибуття вантажу на його адресу;
оформлення документів на право одержання вантажів;
приймання вантажу від транспортного підприємства.