1 Глобалізація процесів логістики

 

Перспективними напрямками розвитку в логістиці є:

1) глобальна логістика; 

2) інтеграція вітчизняних підприємств у світову логістичну мережу; 

3) логістика «стрункого» виробництва.  

Суть глобалізації – у стрімкому розширенні й ускладненні взаємозв'язків і взаємозалежностей як людей, так і держав, що виявляється у процесах формування планетарного інформаційного простору, світового ринку капіталів, товарів і робочої сили, інтернаціоналізації проблем техногенного впливу на природне середовище, міжетнічних та міжконфесійних конфліктів і безпеки (Смиричинський, 2003).  

Глобальна логістика – це стратегія і тактика створення звичайно сталих макрологістичних систем, що поєднують бізнес-структури різних регіонів і країн світу на підставі поділу праці, партнерства та кооперування у формі угод, договорів, загальних планів, які підтримуються на міждержавному рівні (Логистика, 2001). Глобальна логістика відображає таку тенденцію у світовій економіці, яка характеризується рухом підприємницької діяльності від її спеціалізації в окремих країнах і регіонах до мультиорганізованого світового ринкового господарства.

Глобальна логістична система – це система, яку формують урядові структури, організації, об’єднання, транснаціональні корпорації. Вона є проміжною між мікро- та макрологістичними системами. Деякі фахівці відносять їх до мезологічних систем (Кальченко, Кривещенко, 2008).

Наукове дослідження проблем глобальної логістики ТНК Мічиганського університету США виявили основні елементи глобальної логістики: позиціонування, інтеграція, гнучкість, вимірюваність           (рис. 11.1). Позиціонування являє собою  надбудову глобальної логістичної стратегії фірми, що встановлює напрями та основний зміст процесів у глобальних логістичних ланцюгах для досягнення конкурентних переваг. Інтеграція – високій ступінь партнерських зв’язків, обміну даних між ними у стандартизованих формах у режимі реального масштабу часу за рахунок використання сучасних інформаційних технологій. Гнучкість – здатність фірми до швидкого реагування на специфічні запити споживачів шляхом адекватного впровадження змін як у виробництві, так і в дистрибуції відповідно до їхніх вимог. Вимірюваність – спроможність фірми до моніторингу логістичного менеджменту з метою  провадження подальшого поліпшення своєї діяльності на світовому ринку.

Основними рушійними силами глобалізації, на думку провідних західних спеціалістів у галузі, є:

1) експансія найновіших технологій;

2) розвиток та інтеграція макрорегіональних господарських структур;

3) нові можливості для формування глобальних логістичних ланцюгів (каналів);

4) реалізація процедур дерегулювання, що проводяться багатьма країнами для прискорення і здешевлення просування матеріальних потоків (Бауэрсокс, 1996).

Завдання логістики на світовому ринку полягають у:

- забезпеченні функціонального циклу глобальної логістики через більшу тривалість, великі відстані, які потрібно перетинати, численних посередників і необхідність використання повільного океанського транспорту;

- акумуляції складних логістичних операцій на світовому ринку як результат розмаїтості одиниць збереження і запасів у цілому, з якими доводиться мати справу, більш об’ємної документації, більшої кількості необхідних складських потужностей і щодо менш розвинутої системи логістичних послуг (зокрема, транспортних і складських);

Приклад

Започаткована в США компанія Toys «R» Us – роздрібний продавець іграшок – контролює рух товарів від зарубіжних постачальників (в основному далекосхідних) буквально до дверей своїх магазинів, «розкиданих» по всьому світу. Toys «R» Us користується послугами незалежної компанії, що надає послуги з логістики  у світовому масштабі. Ця компанія не лише управляє перевезенням, але за допомогою своєї системи стеження здатна інформувати Toys «R» Us про точне місце розташування кожного контейнера і про його вміст. З тієї миті, як товар залишає азіатську фабрику, інформація надходить до Toys «R» Us, тому за два тижні до прибуття вантажу до Північної Америки вона може повідомити магазини про те, які товари вони зможуть отримати, про можливі відстрочення і втрати товару. У результаті економія на запасах оцінюється мільйонами доларів.

- упровадженні складних функціональних інформаційних систем, що обумовлюється зростаючою потребою у протяжних каналах зв'язку, використанні різних мов і підтримці гнучкості логістичних процесів;

- створенні та розвитку глобальних виробничих, логістичних і маркетингових союзів. Такі союзи відкривають компаніям доступ до знань про місцеві ринки і забезпечують економію операційних витрат, однак установлення глобальних партнерських відносин і управління ними самі по собі потребують значних зусиль. Створенню подібних союзів повинен сприяти розвиток інтегрованих розподільних і транспортних мереж.

Глобальні маркетингові і логістичні операції дозволяють компаніям:

досягти ринкового зростання, значної економії за рахунок масштабів діяльності і підвищення прибутковості. При цьому логістика, у свою чергу, повинна відповідати зусиллям, спрямованим на виявлення усіх наявних ринкових можливостей і вдосконалювання системи прийняття рішень;

активно обмінюватися новітніми технологічними досягненнями (ноу-хау), результатами ефективних наукових розробок, винаходами, що сприяє зближенню економічних рівнів різних країн, їх соціальній і господарській інтеграції. Так, багатьом відомі приклади успішного формування макрологістичних регіональних структур і систем у країнах ЄС, Південно-Східної Азії, Північної Америки. Їх досвід наочно підтверджує природне прагнення країн до регіональної інтеграції. У той самий час пошук нових резервів зростання і загострення конкуренції викликають прагнення багатьох компаній і фірм шукати нові ринки збуту, дешеві джерела сировини і трудових ресурсів за межами національних кордонів своїх країн;

за рахунок міжнародного поділу праці та кооперації створювати велику кількість транснаціональних компаній і фінансово-промислових груп (ФПГ), які використовують у бізнесі логістичні ланцюги й канали. Так, перспективи їх розвитку пов'язані передусім із можливим збільшенням віддачі на вкладений капітал, більш низькими тарифами логістичних посередників в інших країнах, кращими фінансовими умовами. Створенню логістичних каналів сприяють великі міжнародні транспортно-експедиторські фірми, страхові компанії, які користуються глобальними телекомунікаційними мережами (Смиричинський, 2003);

створювати можливості гнучкого реагування на зміни середовища, використовуючи методи відстрочення і локалізації, що нерозривно пов’язане з прозорістю логістичних каналів і дозволяє краще управляти потоком товарів, оптимізувати виробничі, транспортні та складські потужності, зберігаючи запаси на мінімальному рівні. Значною перевагою повної прозорості ланцюга постачань є можливість виявити й усунути вузькі місця і надлишки резервних запасів, створених через нестачу інформації.

Приклад

Вантажівки, що проїжджають територією Європейського союзу, можуть перетинати більшість границь, навіть не знижуючи швидкості, але коли вони потрапляють на кордон з Польщею, то можуть затриматися тут не тільки на багато годин, але й на кілька днів. У    1994 р. США, Канада й Мексика підписали Північноамериканську угоду про вільну торгівлю (North American Free Trade Agreement, NAFTA). Це дозволило Мексиці захищати інтереси місцевих вантажних компаній, забороняючи американським і канадським фірмам діяти на території Мексики протягом 10 років після підписання NAFTA. Поки ця умова буде діяти, компаніям, що перевозять продукцію через кордон між США й Мексикою, буде потрібно виконувати деякі процедури.

До факторів впливу на розвиток глобальних логістичних систем в Україні відносять реструктуризацію та поглиблення спеціалізації в економіці, а саме:

збалансованість структурної політики;

участь у міжнародному поділі праці за умови захисту вітчизняних товаровиробників від інтервенції імпортних товарів;

посилення індикативного управління зовнішньоекономічною діяльністю;

раціональність митної, тарифної та податкової політики;

ліцензійна та сертифікаційна діяльність тощо.

Важливу роль у глобальній логістиці відіграє фактор регіоналізації. Регіональні особливості глобальної логістики найвиразніші для країн, що розташовані недалеко одна від одної і мають спільні кордони. Регіональний фактор посилює тенденцію глобалізації завдяки таким аспектам, як:

схожість політичних систем;

схожість економічного рівня країн регіону, історичного коріння, традицій;

активна міграція населення;

єдині транспортна інфраструктура, телекомунікації, джерела енергії, ресурси, сировина;

відсутність митних і торгових бар'єрів тощо.

Для підвищення ефективності процесу регіоналізації необхідно усунути три основні перепони:

фізичну – митний контроль і формальності при перетині кордону;

технічну – відмінності у стандартах безпеки і здоров'я;

фіскальну – різні ставки ПДВ і акцизів (Смиричинський, 2003).

Потенціал глобальної логістики повинен бути спрямований на виконання стратегічних цілей суб'єктів господарювання, насамперед державних організацій і установ, підприємств, що є виконавцями державних замовлень та учасниками процедур державних закупівель, і створення конкурентних переваг кращим із них. Як відомо, ключовими факторами конкурентних переваг у світовій економіці є:

а) висока якість продуктів і послуг;

б) низькі витрати;

в) диференціація;

г) стратегічні цілі.

Отже, глобальна система є одним із основних чинників формування в державі ефективної товарної політики, що забезпечуватиме регулювання оптимальних потоків готової продукції, сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектувальних виробів усіх галузей господарської діяльності.

Подальша глобалізація логістики потребує:

зниження логістичних витрат та покращання логістичного сервісу;

збільшення обсягів продажу шляхом освоєння нових регіональних ринків державних закупівель;

появи міжнародних логістичних посередників із розвинутою глобальною інфраструктурою;

подальшого розвитку процесів міжнародної торгівлі;

дерегулювання транспортних перевезень;

зменшення екологічного навантаження та впровадження інновацій в інфраструктури глобальних логістичних мереж.