4.1 Сутність та процес контролю маркетингової діяльності

 

Контроль маркетингової діяльності — періодична, всебічна, об'єктивна перевірка маркетингової діяльності фірми для здійс­нення коригувальних дій, які забезпечують досягнення маркетин­гових цілей.

Маркетинговий контроль класифікують [15]:

1 – за типами,

2 – за прийомами й методами, які використовуються в процесі контролю за вико­нанням планів з боку керівництва підприємства й служби маркетингу,

3 – за межами охоплення ревізії маркетингу.

Виділяють три рівні контролю маркетингу:

рівень фірми;

рівень підрозділу маркетингу;

зовнішній рівень.

Контроль маркетингу на рівні організації спрямова­ний на отримання інформації, необхідної для оцінки рівня ефек­тивності маркетингу й ухвалення відповідних рішень із боку ке­рівництва організації. Про результати контролю допові­дають щомісяця на раді директорів. Такий вид конт­ролю спрямований на оцінку: ефективності виконання стратегіч­ного плану й річного плану маркетингу організації; прогресу в галузі маркетингової діяльності; співвідношення: ціни – витра­ти – прибуток; результатів розроблення нових продуктів.

Оцінка прогресу маркетингової діяльності здійсню­ється на основі вивчення динаміки показників доходу, витрат і прибутку. Така оцінка на рівні організації в цілому здійснюється для окремих видів бізнесу, інколи – для окремих продуктів і ринків.

 

Примітка. Величина доходу визначається обсягом реалізації й ціною продажу. Для визначення величини прибутку необхідно знати витрати, в яких найважливішими є виробничі витрати. Обсяг реалізації й ціна визначаються ефектив­ністю діяльності служб маркетингу; виробничі витрати – ефек­тивністю виробничих служб організації. Служби маркетингу мають постійно отримувати інформацію про виробничі витрати для оцінки співвідношення: ціна – витрати – прибуток.

На рівні підрозділу маркетингу контроль маркетингу здійснюють на безперервній основі. Він спрямований на оцін­ку ефективності окремих аспектів маркетингової діяльності за короткі проміжки часу й оцінку компетентності керівництва да­ного підрозділу в довготерміновій перспективі.

Не існує принципових відмінностей між двома першими ви­дами контролю. Наприклад, аналіз обсягу реалізації є одним із напрямів контролю маркетингу в обох випадках. Розбіжність ско­ріше полягає в тому, на якому рівні управління і в яких цілях використовуються отримані результати.

Зовнішній контроль здійснюють, як правило, консультаційні фірми: можуть  оцінити відповідність маркетин­гової діяльності конкретним ринковим умовам; проаналізувати порівняльну динаміку збуту й ставлення споживачів до товарів організації. Аудиторські фірми можуть здійснити всеосяжний аналіз ефективності марке­тингової діяльності в цілому.

Аналіз і контроль маркетингу здійснюються на різних етапах за допомогою окремих елементів контрольно-аналітичної системи, яка містить:

1) ситуаційний аналіз – попередній аналітичний етап маркетин­гового планування, що має на меті визначити становище підпри­ємства на ринку. Використовується аналіз складових зовнішньо­го й внутрішнього середовища маркетингу у формі відповідей на заздалегідь підготовлені групи питань;

2) контроль маркетингу – заключний етап маркетингового пла­нування, що має на меті виявити відповідність і результативність обраної стратегії й тактики реальним ринковим процесам. Здійс­нюється у вигляді контролю за виконанням річних планів, стратегічного, поточного контролю та контро­лю прибутковості з використанням стандартизованих форм;

3) ревізію маркетингу — процедуру перегляду або істотного ко­ригування стратегії й тактики маркетингу в результаті змін умов як зовнішнього, так і внутрішнього характеру. Здійснюються від­повідні розрахунки й оцінки;

4)  аудит маркетингу — аналіз і оцінку маркетингової функції під­приємства, що здійснюється фахівцями у формі незалежної зовніш­ньої перевірки всіх елементів системи маркетингу, будується на загальних принципах аудиту, спрямованих на виявлення упуще­них вигод від неадекватного використання маркетингу на підпри­ємстві і використовує загальноприйняті процедури управлінського консультування (діагностика, прогноз тощо).