1.5 Основні процедури процесу управління маркетингом підприємства

 

Завдання маркетингового менеджменту досягаються за допомогою реалізації певних процедур процесу управління маркетингом підприємства (рис. 1.2).

 

 

Розглянемо їх більш детально.

1 Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища, тобто слабких і сильних сторін підприємства та ринкових можливостей і загроз, дає змогу вивчити вимоги ринку до товару, економічну кон'юнктуру, фірмову структуру ринку, форми і методи роботи на ринку, сегменти ринку, харак­теристики покупців та їх мотиви під час купівлі, власні можливості за існуючих умов. Тобто передбачає оцінку будь-якої можливості з точки зору її відповідності цілям і наявним ресур­сам фірми; ретельну оцінку поточного й майбутнього попиту, що відображає привабливість ринку, який відкривається. Крім того, передбачає виявлення контрольо­ваних і неконтрольованих чинників середовища, що впливають на діяльність, вироблення заходів, необхідних для мінімізації впли­ву неконтрольованих чинників.

Як правило, аналіз ринкових можливостей містить виявлення нових ринків і оцінку маркетингових можливостей. Ф. Котлер стверджує, що одним зі способів виявлення нових ринків є вико­ристання мережі розвитку товару і ринку, яка містить 4 складові:

глибше проникнення на ринок, тобто фірма повинна збіль­шити обсяг продажу вже конкретно існуючого товару, не зміню­ючи ні сам товар, ні групу споживачів, яким він реалізується. За­собами збільшення обсягу продажу можуть бути зростання витрат на рекламу, зниження ціни товару, залучення більшої кі­лькості торгових установ для поширення товару;

розширення меж ринку, що означає пошук нових ринків для існуючого товару;

розроблення нового товару, що означає продаж колишній групі споживачів нових товарів або різних модифікацій уже існуючого з новим набором споживацьких властивостей;

диверсифікація, що означає випуск абсолютно нового товару, який задовольняє потреби нової групи споживачів.

Щодо оцінки маркетингових можливостей, то головним за­вданням тут є визначення найбільшого ступеня відповідності внутрішніх можливостей розвитку зовнішнім. Маркетингова можливість фірми є низкою маркетинго­вих заходів, спрямованих на досягнення конкретною фірмою конкурентної переваги. При оцінці маркетингових можливостей потрібно враховувати мету і ресурси фірми.

2 Формування маркетингової інформаційної системи – постійно діючої в структурі управління фірми системи взаємозв'язку людей, обладнання і методичних способів, призначеної для збирання, класифікації, аналізу, оцінки, накопичення та поширення актуальної, своєчас­ної й точної інформації для використання її з метою вдоско­налення планування, втілення в життя і контролю над реалізацією маркетингових заходів.

Інформація збирається і систематизується за допомогою п'яти функціональних систем:

системи внутрішньої звітності;

системи збирання зовнішньої поточної маркетингової ін­формації;

системи маркетингових досліджень;

системи аналізу маркетингової інформації;

системи моделювання маркетингових ситуацій.

Зібрана й оброблена інформація допомагає керівникам ухва­лювати обґрунтовані маркетингові рішення, значною мірою зменшує комерційні ризики, дає змогу отримати конкурентні переваги.

3 Відбір цільових сегмен­тів дає змогу не витрачати маркетингові зусилля, обслуговуючи весь ринок, а зосередити зусилля на задоволенні потреб вибраних груп споживачів, обслу­говувати яких вигідно й зручно.

Під час відбирання цільових рин­ків кожну можливість необхідно проаналізувати з точки зору величини і характеру ринку. Цей процес повинен містити 4 етапи:

виміри і прогнозування попиту. Фірма повинна виявити всі товари, що продаються на ринку, який її приваблює, і оцінити обсяг продажу кожного з них. Крім того, необхідно зробити про­гнози перспектив даного ринку з урахуванням чинників і тенден­ції, що впливають на його розвиток. Якщо при порівнянні пер­спективний попит виявляється вищим від поточного, необхідно провести сегментацію ринку;

сегментація ринку. Сегментація — це розподіл усіх потен­ційних споживачів цього ринку за найрізноманітнішими характе­ристиками на досить-таки великі групи у такий спосіб, що кожна з них ставить особливі, що відрізняються від інших, вимоги до даного товару або послуги. Сегмент ринку висуває вимоги до якихось особливих типів, модифікацій товарів усередині даного виду. Відповідно фірма може змінювати свою товарну стратегію за рахунок роботи в різних сегментах, але залишатися всередині добре знайомого їй ринку;

відбір цільових сегментів ринку передбачає реалізацію п’яти можливих напрямків діяльності:

обслуговування лише одного сегмента ринку;

задоволення якоїсь однієї потреби;

орієнтування на групу споживачів;

обслуговування кількох сегментів ринку, не пов'язаних між собою;

виробництво всього асортименту товарів для забезпечення ними всіх сегментів ринку (охоплення всього ринку);

                4) позиціонування товару на ринку. Завданням кожної фірми є виявлення звичайних і марочних товарів, пропонованих у цей час у конкретному сегменті, й визначення вимог до цих товарів з бо­ку споживачів, які складають цей сегмент. Унаслідок того, що будь-який товар є сукупністю властивостей, які враховуються споживачами під час купівлі, одним із найзручніших спо­собів пояснити перевагу споживачів, що віддається конкретному товару, буде порівняння їх основних властивостей. Цій меті й служить позиціонування товару на ринку, яке визначається як «чітке виділення з ряду інших в очах цільових споживачів». Ухваливши рішення про ринкове позиціонування, фірма розробляє для його підтримки комплекс маркетингу.

4 Розроблення комплексу маркетингу містить сукупність перемінних чинників (товар, ціна, система поширення й просування), використовуваних фірмою для впливу на суб'єкти цільового ринку з метою отримання ба­жаної реакції у відповідь з боку конкретної групи споживачів.

5 Організація системи маркетингового планування (див. п. 3.7-3.13).

6 Побудова організаційної структури багато в чому визначається вибраною стратегією і поставленими завданнями. Велике значення має організація маркетингової служби, яка може буду­ватися різними способами (див. п. 2.5-2.9 ).

7 Формування і реалізація маркетингових програм згідно з наявними ресурсами щодо виконання запланованих заходів на основі моделі, сформованої з певних елементів комплексу маркетингових заходів (див. п. 3.14-3.15).

8 Організація системи маркетингового контролю, що призначена для спосте­реження за заходами, здійснюваними для досягнення поставлених цілей маркетингу. Система контролю маркетингової діяльності є останньою фазою маркетингового менеджменту й спрямована на врахування зворотних зв'язків у діяльності служби маркетингу й охоплює функції не тільки діагностики, а й аналізу (див. п. 4.1-4.4).

Для реалізації складових процесу маркетингового менеджменту необхідно виконати послідовність таких управлінських дій [15]:

визначення цілей передбачає досягнення певного обсягу прибутку, збільшення обсягу продажу, усунення завданих навколишньому середовищу збитків, збереження робочих місць тощо;

аналіз досягнення цілей. Цілі повинні мати низку характе­ристик, а саме: конкретність, доступність для огляду, реальність, логічність, ефективність тощо;

розроблення структури системи управління передбачає вибір одного з відомих типів організаційних структур сис­теми управління, розподіляються права, обов'язки і відповідаль­ність;

розроблення технології управління, завданням якої є: визначення технології вико­нання всього процесу управління, вироблення та ухвалення рі­шень, організація виконання рішень, координація і контроль за ходом їх виконання, виявлення об'єктивних загроз від поведінки фірми-конкурента, визначення порядку оцінки ефективності;

визначення зв’язків, об’єктів і шляхів надходження інфор­мації, кількості, складу документів, порядку їх надання;

підготовка і використання технічних засобів;

підбір і навчання керівників та технічного персоналу.

Таким чином, процес маркетингового менеджменту містить низку специфічних процедур, спрямованих на управлін­ня попитом цільових споживачів, обслуговування і комплексне за­доволення їх потреб.