МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

Потреба в оперативному лікуванні хворих на туберкульоз легень серед пацієнтів протитуберкульозних диспансерів складає 18-22 %. Автори [4,7] вважають, що “... в сучасних умовах невпинного поширення епідемії туберкульозу роль оперативного лікування зростатиме”. Отже, необхідність у розширенні показань до хірургічного лікування при різних формах туберкульозу, особливо за поширених процесів, зрозуміла. За наявності резистентності мікобактерій до протитуберкульозних препаратів оперативне лікування є досить ризикованим. Розширення показань при цих процесах неминуче призводить до зростання кількості післяопераційних ускладнень місцевого характеру та реактивацій і рецидивів сухот. Зазначене вимагає індивідуального підходу у виборі методики оперативного лікування та застосування запобіжних заходів щодо можливих ускладнень. На нашу думку, одним із таких заходів є інтраплевральна торакопластика, обсяг та характер якої повинні бути чітко визначені [3,4,6].