3 Загальна методика розрахунку виробничої потужності

 

Виробнича потужність залежить від таких чинників, як кількість і склад устаткування, прийнятий режим роботи устаткування, продуктивність устаткування або трудомісткість продукції, що випускається на цьому устаткуванні.

Резерви зростання і використовування виробничої потужності бувають:

екстенсивні; виявляються в збільшенні кількості встановленого устаткування, що забезпечує продуктивне використання всього технічного устаткування і потенційного фонду часу його роботи (наприклад, збільшення кількості встановленого устаткування, збільшення режимного фонду часу роботи);

інтенсивні – резерви зниження трудомісткості продукції або збільшення продуктивності праці (наприклад, введення нових технологій, поліпшення конструкції виробів, модернізація устаткування, застосування прогресивних інструментів, застосування економії сировини і матеріалів).

Резерви поліпшення використовування виробничої потужності поділяються на:

екстенсивні (ліквідація втрат часу в роботі устаткування);

інтенсивні (ступінь оволодіння всіма працівниками діючою новою технікою і технологіями).

Фактичне використовування виробничих потужностей у ринкових умовах визначається такими чинниками, як кон’юнктура ринку, конкурентоспроможність товару, матеріально-технічне забезпечення виробництва, забезпеченість робочою силою.

Рівень використання виробничих потужностей на 60–70% вважається нормальним, оскільки завдання виробництва полягає не в максимальному завантажуванні устаткування, а у випуску конкурентоспроможної продукції і збереженні резервної потужності для додаткових замовлень.