4 Показники використання виробничої потужності

 

Показниками використання виробничої потужності є:

коефіцієнт екстенсивного використання устаткування, що характеризує ступінь використання можливого часу його роботи і розраховується за формулою

 

Ке.в = Чф / Фп,                                                                                   (3.5)

 

де Чф – фактичний час роботи устаткування;

     Фп – плановий, ефективний фонд часу;

 

коефіцієнт інтенсивного використовування устаткування, який виражає ступінь використання устаткування в одиницю часу, тобто характеризує рівень використання устаткування за потужністю; його можна розрахувати за формулою

 

Кев = Вф / Вп,                                                                                     (3.6)

 

де Вф – фактичний обсяг випуску продукції в одиницю часу;

     Вп – встановлена норма вироблення продукції протягом цього самого періоду.

 

показник інтегрального використання устаткування розраховується за формулою

 

Кінт =Кев ∙ Ків,                                                                                   (3.7)

 

і становить сумарну характеристику рівня використання устаткування як за продуктивністю, так і за часом;

 

фондовіддача (виготовлення продукції на 1 грн вартості основних фондів)

 

F = V / A,                                                                                                             (3.8)

 

де V – річний випуск продукції у вартісному виразі;

     А – середньорічна вартість основних фондів.

 

Показники використання виробничої потужності дозволяють визначити ступінь використання потужностей на підприємстві. Але з позиції оптимального використання устаткування необхідними плановими розрахунками є розрахунок пропускної спроможності, завантаження і змінності роботи устаткування. Його мета полягає у визначенні виробничих можливостей підприємства, виявленні диспропорції у складі цехів і ділянок, груп устаткування, вжитті заходів щодо ліквідації «вузьких місць», виявленні спроможностей підприємства з виготовлення продукції згідно з договорами і прогнозів збуту.

Частота розрахунку: квартал (місяць, декада, тиждень).

За змістом розрахунок охоплює зіставлення структури квартальної трудомісткості продукції з фондами часу за відповідними групами устаткування.

У розрахунках використовуються такі показники:

коефіцієнт завантаження устаткування на виробничу програму; характеризує досягнуту пропорційність між структурою трудомісткості продукції і структурою устаткування з урахуванням прийнятого режиму роботи, розраховується за формулою

 

                                                                                              (3.9)

 

де Тпр – трудомісткість програми після діючих норм нормо-годинника;

Фобор – фонд часу роботи групи устаткування, год;

кв.н – коефіцієнт виконання норм.

Коефіцієнт завантаження характеризує пропускну спроможність устаткування.

У разі високих коефіцієнтів завантаження (> 0,7) непередбачених простоїв устаткування можливий зрив виробничої програми, тому необхідно придбати додаткове устаткування або/і перейти на тризмінний режим роботи;

коефіцієнт режимної змінності устаткування показує ступінь його задіяності після змін:

 

                                                                               (3.10)

 

де m2 – кількість устаткування, що працює у дві зміни, шт.,

    m3 – кількість устаткування, що працює в три зміни, шт.;

 

коефіцієнт реальної змінної роботи устаткування визначається з урахуванням витрат, обумовлених диспропорціями у складі устаткування:

 

Креал.з = Креж.з ∙ Кзав                                                                      (3.11)

 

Підвищити коефіцієнт реальної змінної роботи можна двома шляхами: внести зміни в асортимент продукції і змінити структуру трудомісткості продукції або змінити структуру устаткування (кількість верстатів).